Яу Шинтан: «Не маючи робочого кабінету, в ті дні я практично жив у математичній бібліотеці Берклі. Ходять чутки, ніби першою моєю метою по прибуттю в Сполучені Штати стало відвідування цієї бібліотеки, а не, скажімо, огляд визначних пам'яток Сан-Франциско, на чому, можливо, зупинили б свій вибір інші. І хоча я і не можу згадати точно, чим займався сорок років тому, у мене немає підстав сумніватися в достовірності цих чуток. Я мав звичку постійно походжати бібліотекою, читаючи кожен журнал, що потрапляв мені в руки».
Упіймав себе на думці, що не уявляю, як у нашій нтб можна прогулюватись, гортати каталог, читати кожен журнал і «натрапити на минулорічну статтю Мілнора».
Вірю, що в американських бібліотеках можна справді жити... Мій двічі фулбрайтівський досвід це підтверджує. Намагаюсь відтворити хоча б в Могилянці, але і нам далеко...
ВідповістиВидалитиТобто, у Берклі вже у 60-х можна було жити, а ми з року в рік все тільки наближаємось і наближаємось...
Видалити