Кімната-музей у бібліотеці

У міській бібліотеці естонського міста Сілламяе відкрили кімнату спогадів, у якій відвідувачі зможуть полюбуватись прасками, закордонною біжутерією, флаконами з парфумами… Для запуску такої атракції навіть довелося перенести Інтернет-пункт у читальний зал. Підозрюю, що приклад естонських колег далеко не унікальний, адже подібні «кімнатки» – це часто не лише абстрактне благо для пенсіонерів та молоді, а й цілком матеріальне бюджетне місце на многая літа. Головне назвати усе це діло правильно. 

Якщо бібліотеці пощастило з фондом, то все зрозуміло – функціонування музею, це не просто хитрі витребеньки. Однак, навіть за відсутності цікавих видань, все рівно не варто засмучуватись. 

Бібліотека, наприклад, може носити чиєсь ім’я. Чіпляємо на стіну портретик, рушничок, пару книжечок з фонду і раз на два-три роки готуємо доповідь на ліву конференцію. 

А от для тих, кому не пощастило ні з фондом, ні з іменем, залишається тільки відкривати музей історії книгозбірні – зібрати по бібліотеці старі штори, вішак, рахівницю і крєпко дружити з директором.

7 коментарів:

  1. Відповіді
    1. Власне без самого Памука це ...це звичайні фото, сукні, які бачу кожен день в будинку у своїх пристарілих батьків...

      Видалити
    2. отже ж сила піару. головне - назвати! а голий король чи ні - вже справа відносна.

      Видалити
    3. Навряд чи відносна. Просто для широкого загалу видається не надто важливою.

      Уявіть, що раптом створюють музей Бібліомоста (з праски, скріпки та інф. бюлетенів), забирають туди людей з опрацювання заявок і будь-які зауваження зустрічають цинічними криками це ж історія! От, підозрюю, у нас таких "ефективних" і "потрібних" куточків хороший відсоток назбирається.

      Видалити
  2. Анонімно09.07.13, 16:16

    "для тих, кому не пощастило ні з фондом, ні з іменем, залишається тільки відкривати музей історії книгозбірні" - БРАВО!!! Дуже влучно!

    ВідповістиВидалити
  3. Анонімно25.11.13, 18:16

    У Олени Ваенги є пісня в якої є слова «…главное не что ты сказал, а как ты сказал… », я зараз не обговорюю ні співачку, ні її творчість а слова -"для тих, кому не пощастило ні з фондом, ні з іменем, залишається тільки відкривати музей історії книгозбірні" и чомусь мені захотілось образитись замість міської бібліотеки естонського міста Сілламяе, тому що слова «не пощастило», це для БІБЛІОТЕКИ образливо. Чому Ви вважаєте, що музей історії книгозбірні, або краєзнавча робота у вигляді музею історії старих речей людей,які жили та живуть в регіоні – це від «не пощастило», чому в вважаєте що бібліотека не має право створити музей про свою історію (а історія кожної бібліотеки заслуговує на пам’ять, на пам'ять про бібліотеку та пам'ять про людей які «ЖИЛИ» та живуть поряд з цією бібліотекою ). Якщо Ви вважаєте,що бібліотекам пощастило з іменами, з фондом, то я можу сказати,а краще зайдіть на сайт - http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/_ru-virtualna-ekskursia.htm та подивіться. Так у 1990 році бібліотеці «пощастило» новому приміщенню було присвоєно ім’я А. Ахматової. Я підкреслюю новому приміщенню , воно було пусте і якщо Ви згадаєте 90-і рр. то зрозумієте сподіватись на достойне комплектування, оформлення, обладнання перспектив не було, а про створення кімнати-музею , в загалі мова не йшла. А сьогодні подивіться - http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/_ru-golovna_ahmatova.htm - це сучасна не тільки з точки зору дизайну інтер’єру, а і новітніх технологій, а який унікальний фонд, краще сказати колекція зібрана в бібліотеці, це і прижиттєві видання А.Ахматової, рідкі видання, в єдиному екземплярі в Україні, переклади іноземними мовами,а старі речі тієї епохи, старого Києва представлені в музеї тільки прикрашають його інтер’єр та передають атмосферу того часу. А саме головне - люди які працюють в бібліотеці вони працюють кожного дня для підтримання статусу СВОЄЇ БІБЛІОТЕКИ. Я можу повторити слова «…главное не что ты сказал, а как ты сказал…» - і від того, як Ви будите це казати і буде відношення до «МУЗЕЮ ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕКИ» і до «МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РЕЧЕЙ». Мої побажання всім бібліотекам, яким «не пощастило» менше слухайте та не читайте такі відгуки про роботу наших колег, тому що це цікава та потрібна робота, а ВАМ «ПАН БІБЛІОТЕКАР», на мою думку, повинно бути соромно писати такі речи, якщо ВИ «ПАН БІБЛІОТЕКАР».

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А ЖИВІ мають право на бібліотеку? Є потреба у відкритті музею - будь-ласка, але тільки не за рахунок зменшення читацьких зон, грошей на комплектування, бібліотечного штату. Запитайте в читачів - Ви тут хочете бачити комп'ютери для роботи, чи колекцію старих пляшечок з-під парфумів? Відповідь очевидна.

      Видалити