Бібліографічний перегляд книги

Едуард Сукіасян: «У І. Г. Моргенштерна я знайшов визначення суті важливого професійного навику – бібліографічного перегляду книги. Його навіть можна демонструвати на публіці. Отримавши невідому книгу на 5-6 хвилин, фахівець проробляє з нею певні маніпуляції, а потім робить невелику доповідь, яка вражає оточуючих. Цьому можна навчитися! Допомагає вміння «сканувати» текст (око охоплює всю сторінку). Спершу слід оволодіти методами швидкого (швидкісного) читання. Дивно: цьому навчають льотчиків, космонавтів, студентів деяких технічних вузів. А бібліотекарів – ні».

Зізнавайтесь – хто володіє подібним навиком? Чи не побоюєтесь, що через ріст швидкості катастрофічно знизиться розуміння прочитаного? І чи не краще розпочати з читання анотацій?

12 коментарів:

  1. Анонімно23.04.13, 15:08

    Ні, не краще! У Моргенштерна - сугубо профессиональный подход к изучению книги. На ознакомительном этапе этого вполне достаточно, чтобы определить, стоит ли на книгу обратить более серьезное внимание.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щодо не краще - це жартівливий натяк на те, що у нас інколи і в анотацію, чи зміст не заглядають,.. куди вже там до опанування спеціальних технік.

      А якщо трішки конкретніше - у чому ж полягає цей профессиональный подход к изучению книги? 5-6 хвилин достатньо (чи навіть забагато), щоб дізнатись про що книга, поглянути на список джерел, рецензентів... А що ще?

      Видалити
  2. Анонімно23.04.13, 16:26

    Профессиональный подход - это охватить книгу целиком, не зацикливаясь на отдельных составляющих, чтобы иметь общее представление о ней.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ...Охватить книгу целиком, не зацикливаясь на отдельных составляющих... Звучить якось підозріло - диявол ховається у дрібницях)

      Видалити
    2. Анонімно25.04.13, 12:19

      В дрібницях то дрібницях, але враховуючи розмах з яким пишуть сучасні монографії (тут і педагогіка і історія і політика і вишивання хрестиком під одним заголовком) спробувати знайти золоту середину для систематизатора якраз те що треба. А зміст насправді вловити можна як: аналіз анотації, змісту, місця видання, ким, коли, хто автор і що він писав до цього. Важливо також ідеально знати класифікаційну таблицю - вона структурує знання. Якщо досвід є, і якщо то цікаво людині що це робить, то то не так складно як видається :)

      Видалити
    3. Якщо поставлено правильний індекс УДК, то ми відразу ж побачимо, що тут і педагогіка і історія і політика і вишивання хрестиком.

      Видалити
    4. Анонімно26.04.13, 09:33

      О, багато українських бібліотек користуються УДК :) ? Обласних, районних, міських - всі вони мало того що в УДК, але й каталоги з ББК на УДК переробили ? Сумніваюсь. Могилянка так, але їм простіше - вони ж то комплектували фонди з нуля. А ББК не передбачає широкого міжпредметного поєднання як в УДК. Хіба що через типові поділи означати як міжпредметні звязки але без жодної конкретики: тому подібні розділи в каталогах за такої практики дуже швидко перетворяться захаращене болото. Якщо три галузі фігурують у змісті книги, то це буде три індекси.

      Видалити
    5. Яка різниця, чим користуються бібліотеки? Мова ж про бібліографічний перегляд книги - фокус, що можна показувати на публіці. Беремо книгу, промовляємо абракадабра і вводимо УДК у дешифратор.

      Видалити
    6. Анонімно30.04.13, 10:29

      Просто в мене в голові склалася чітка асоціація: Сукіасян-систематизація-ББК. Відтак про що б не писав Сукіасян, то так чи інакше торкається бібліотечної систематизації та ББК. Ну це так, суб'єктивно :)

      Видалити
    7. О як! У мене цей автор асоціюється з кумедними статтями про роботу з персоналом. Типу як і на вітчизняних бібконференціях - самі собі працівників наберуть, а потім роблять вигляд, що плачуться.

      Видалити
  3. Панове, при чім тут "Могилянка так, але їм простіше"? :-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зрозумів - як приклад бібліотеки, що користуються УДК. Чи Ви натякаєте же все не просто?=)

      Видалити