Пропоную переглянути дві минулорічні статті з «Научных и технических библиотек». У першій публікації І. Стрєлкова переконує, що бібліотечному керівництву не варто цькувати молодих науковців: «Керівництву бібліотеки слід побоюватись іншого: невизначеності перспектив, незатребуваності наукового потенціалу, слабкого забезпечення умов наукової праці і творчої самореалізації. Усі ці фактори негативно впливають на ідентифікацію молоді у науковому співтоваристві, призводять до росту соціальної апатії, небажання працювати в бібліотеці, міграції молодих вчених з бібліотечної галузі…».
Науковець стверджує, редколегія не заперечує, тому схоже бацила молодихнауковцівфобії таки справді уразила значний відсоток бібкерівників. А можливо просто назріла потреба заборонити молодим науковцям працювати у бібліотеках? У вузах викладатимуть люди, які бібліотек в очі не бачили, а в бібліотеках триматимуть людей безпечних і недалеких. Песимісти скажуть, що так воно і є? Так давайте ж нарешті це узаконимо!
У іншій статті А. Лєонтьєв агітує за простоту у веб-дизайні: «Як тільки з'явився Інтернет, стали говорити про те, що необхідно прагнути універсальності і спадковості у відображенні інтернет-сторінок різними браузерами. Однак, технічний прогрес не сприяє цьому. Раніше на простих сторінках відмінність у відображенні полягала в розташуванні інформації на екрані, величині шрифту, фоні сторінки та інших нюансах оформлення. Тепер ж заборона на виконання специфічних скриптів сторінки, або їх нереалізованість у конкретному браузері, можуть призводити до повної втрати інформації».
Погодьтесь, що у багатьох наших наукових установах на саме слово скрипт будуть дивитися, як солдат на представника підряду дрібних облігатних ектопаразитів. Питання простоти початкового коду цікаве та дискусійне, але хотілось би, щоб ця простота була пов’язана зі свідомим вибором, а не тому, що ми вміємо лише так і тому це правильно.
Немає коментарів:
Дописати коментар