Політичний устрій країни та стан науки

Міхаіл Зєлєнскій: «Держава може тривалий час паразитувати на сивочолих університетських професорах, яким просто нікуди дітись. Однак, низькі зарплати здатні повністю перекрити шлях у науку молоді, або спричинити негативну селекцію. У результаті, замість «боєздатних» одиниць, вакансії заміщають мляві юнаки та дівчата, що заклопотані сімейними проблемами. Подібно як м'язи і життєво важливі органи у колишнього спортсмена поступово замінюються сполучною тканиною та жиром. Зовні форма і розміри не змінюються, але на змаганнях такому спортсмену вже ніколи не перемогти».


Прибалтика. Політика: відмова від усього радянського на користь «європейських» – на ділі загальнолюдських – цінностей, швидка інтеграція в Євросоюз. Але економіки нестабільні, експорт робочої сили. Наука: Швидке зростання публікаційної активності в абсолютному і відносному обчисленні. Естонія за всіма параметрами увійшла в клуб науково розвинених країн.

Середня Азія. Політика: диктатури, швидка деградація до феодального устрою суспільства. Сировинні економіки, деградація промисловості, експорт робочої сили. Наука: практично повне зникнення і в абсолютному, і у відносному обчисленні. Набагато нижче середнього африканського рівня. Туркменістан разом з Північною Кореєю, Сомалі, Бірмою і Анголою потрапив на початок координат. У найближчому майбутньому – безповоротно.

Закавказзя. Політика: нестабільність, локальні збройні конфлікти. Слабкі економіки, крім нафтового Азербайджану. Режими, близькі до диктатур. У той же час – глибокі реформи та прагнення до європейських цінностей. Наука: показники посередині між Прибалтикою і Середньою Азією, але загалом характерні для країн, що розвиваються.

Брати-слов'яни. Політика: суперечлива і нестабільна ситуація, протиставлення решті світу «свого особливого шляху», останнім часом – повернення до радянських зразків поведінки. В економіці переважає сировинний сектор, поєднання командно-адміністративної системи з елементами ринкової економіки. Наука: Спільне, що є у трьох слов'янських країн – державні академії наук, прямі спадкоємиці АН СРСР. Кількість статей – середнє для країн, що розвиваються, але немає розвитку, стагнація на рівні радянських показників протягом останніх 20 років. Як результат – швидка втрата присутності у світовій науці.

15 коментарів:

  1. так рівняння на Нігерію (грамотність серед дорослого населення становить близько 50%)?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мова ж не про грамотність населення. У Нігерії тотальна бідність, але при цьому "...вражаюче зростання публікацій peer-reviewed у 4,5 рази за 10 років при досить помітній абсолютній кількості (приблизно 4500 статей у 2010 році) і середній цитованості (удвічі вищій за російську)".

      У нас звісно є багато чого доброго, але в науковому розвитку ми зупинились і якщо справи підуть так далі, то нам вже слід серйозно остерігатися Буркіна-Фасо.

      Видалити
  2. Анонімно17.07.12, 19:36

    А, що від показника публікацій напряму залежить стан науки? Я думаю, по кількості докторів і кандидатів усіляких мастей ми вже давно всіх переплюнули, тільки от результатів їхньої діяльності щось мало видно. Але якщо міряти в друкованих аркушах, то, повірте, статті клепають всі регулярно -- "контора пишет"!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Без аналізу публікацій важко ж говорити про стан наукового напрямку. Йдеться лише про рецензовані журнали (не про самвидав кафедр ітп.), тому навіть за кількістю публікацій ми переплюнули дааалеко не всіх. Хоча з кількістю, справді, справи кращі ніж з цитованістю.

      Видалити
  3. Анонімно17.07.12, 21:44

    А, знаєте, у Львові зрізали останній газовий ліхтар -- навпроти церкви Редемптористів... Кому він заважав? Це так ліричний відступ -- цей ліхтар був свідченням наукового поступу минулого... Прикро...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо це на Франка - тоді знаю. Навіщо зрізали? Сподіваюсь, хоч прикрасить чийсь заміський будинок. У Польщі досі світять... можна було б і в нас (для туристів) підтримувати.

      Загалом - байка про лампу гарна, але схоже вигадка. У 1792 Мердок освітив помешкання, у 1807 засяяла вулиця Лондона, що винайшли у Львові аж 1858?

      Так і з поступом минулого - одвірки імперії, наукове життя кипіло у Відні, а тут... можливо якісь немодні напрямки, чи надто експериментальні. Хіба якби дуже пощастило = можна було натрапити на відкриття.

      Видалити
    2. Анонімно18.07.12, 19:52

      Ви забули про НТШ чи свідомо не згадуєте? А Іван Пулюй, Іван Левинський і т.д.? Невже все так запущено, хоч голову попелом посипай?

      Видалити
    3. Пулюй найвдаліший приклад - вчився у Страсбурзі, а потім переїхав до Відня. Я не кажу, що у нас науки взагалі не було і нема... але просто це немодне вкладення грошей. У нас багато сучасних лабораторій? Люди не дурніші, але сокирою важко атоми розщеплювати(

      Видалити
    4. Тут я помилився, вся справа у назві. У Львові винайшли керасинову (нафтову) лампу - Ігнатій Лукасевич у нас, і незалежно Роберт Даетц у США.

      Видалити
  4. Раніше "одвірки імперії", нині одвірки глобального світу. Все вірно у цій кореляції між політичним устроєм країни (відповідно економікою) і розвитком науки. Все вірно у кореляції розвитку науки і якісними публікаціями. На жаль. Хоч і хочеться вірити у "нового Ньютона" якого місцевого, якому яблуком вцілити...Але, чудес у глобальному світі не бува. Нема грошей на науку -нема науки.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Грішми ще потрібно вміти розпорядитися. Пригадалась ще одна байка, не без ума для України. Часто згадують про яблуко і рідко про Ісаака Барроу. А був це такий завкаф математики у Кембриджі, який звільнив місце (у 39 років пішов на пенсію) для свого учня - якогось невідомого Ньютона. Наші ж баррои можуть по 3-4 покоління ньютонів пересидіти.

      Видалити
  5. Анонімно18.07.12, 19:42

    А чого б і не пересидіти, якщо місце тепленьке й добре оплачуване? Мені згадалося як колись бібліотекарки "під сорок" дратувалися, чого це на пенсію не йдуть ті, кому добре за шістдесят. І от ситуація змінилася -- їх призначили на посади пенсіонерок. Але тепер вони самі скоса дивляться на молодих, бо ті ж можуть їх під-сидіти!Коло замкнулося!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Нічого, колись таки дочекаємось і на своїх, і на бібліотечних Ісааків Барроу, що розімкнуть коло=)

      Видалити
  6. Анонімно10.01.13, 09:44

    НЕ згодна. Все-таки до 1990 років наука в Україні посідала чільне місце. Дійсно наукових публікацій було більше!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Кількість публікацій зросла, чи були радянські більш якісні? Можливо... Наукометричні показники деяких вітчизняних університетів справді тримаються на радянських вчених. Але пригадуючи технологій країни рад - навряд чи це був "золотий вік" нашої науки?

      Видалити