Міхаіл Кацнельсон: «Це навіть смішно, але, напевно, для Росії про це важливо сказати. Від того, що в тебе є проект, професор, який отримав проект, у свою кишеню не кладе ні копійки. Збільшувати свою зарплату або збільшувати будь-яким іншим чином свої доходи через проекти в Нідерландах, і наскільки я знаю скрізь у Європі, неможливо. Цим система відрізняється від американської. (...) Ви бачите, про які розміри грантів йдеться. Жодної гігантоманії нема. Коли в Росії обговорюють мегагранти, я жахаюсь, тому що так наука не робиться. Нормальна наука робиться тоді, коли невелика група людей отримує невеликі гроші».
«Допоки принцип Ти – начальник, я – дурак, я – начальник, ти – дурак не буде видалено з російської науки, нічого зробити не можна. Я не налаштований песимістично у тому сенсі, що... Я не вірю, що так буде завжди. Люди ж в основному не мазохісти, мало хто отримує задоволення, коли над ним безперервно знущаються. Викинуть коли-небудь усіх цих паразитів, що присмокталися до науки. У цьому сенсі надія є. Та щоб не було вже надто пізно».
Гадаю, у багатьох з вас з’явились певні аналогії... про які шкідливо зайвий раз говорити вголос.
Немає коментарів:
Дописати коментар