Що залишається, коли все інше забуто

«Чи втішить нас думка про те, що серед папірусів, які згоріли у пожежі Александрійської бібліотеки і всіх бібліотек, які перетворилися на попіл, можливо, був відвертий мотлох, шедеври несмаку і глупоти? З точки зору скарбів бездарності, що зберігаються у наших бібліотеках, чи можемо ми не надавати великої ваги цим жахливим втратам минулого, цьому свідомому чи несвідомому знищенню нашої пам'яті і задовольнятися тим, що ми зберегли і що наше суспільство, озброєне всіма технологіями на світі, ще намагається помістити в надійне, хоча і недовговічне місце?» (звідси)

8 коментарів:

  1. Анонімно01.12.11, 16:20

    Прочитано еще в прошлом году... С чем-то согласна, с чем-то - нет. Многие затронутые темы риторичны и требуют философского подхода. Впрочем, книга вряд ли оставит заинтересованного читателя равнодушным: и название, и оформление - все провозглашает: НЕ НАДЕЙТЕСЬ ИЗБАВИТЬСЯ ОТ КНИГ!"

    ВідповістиВидалити
  2. Запостив цей фрагмент не через книгу. Регулярно з колегами спалахують суперечки - Чи бібліотека повинна намагатися зберегти якнайбільше? Чи можливо варто активніше списувати "не надто цінну" літературу? Ось видалось, що де Тоннах теж пропонує замислитись над такими питаннями.

    ВідповістиВидалити
  3. може і так... але в наш час книга все більше відіграє роль першоджерела. І по якій шкалі визначати цінність першоджерел?

    ВідповістиВидалити
  4. @Galyna: Звісно, зробити вибір завжди не легко. Але наприклад (онлі вигадка для ілюстрації) - Чи варто жертвувати метро-полицями на яких зберігається "Зоря Галицька", для збереження "Запрошуємо на роботу"?

    ВідповістиВидалити
  5. Анонімно04.12.11, 16:19

    Одвічна бібліотечна дилема... Адже як історичний факт кожне видання унікальне... Можливо, років через 200-300 і "Запрошуємо на роботу" стане предметом якогось наукового дослідження... Тут питання в іншому -- що таке бібліотека: чи це установа типу архіву, чи все ж заклад, в якому фонд частково оновлюється?

    ВідповістиВидалити
  6. Що тільки не може стати предметом дослідження? У згадуваній книзі студент збирав старі путівники і на цьому зробив дисертацію. Щоправда їх студент збирав сам. Або пригадати старий пост про дослідження некрологів бібліотекарів...

    Фонд звісно оновлюється, тут без питань. Але чи установа типу архіву? Якщо від чогось відмовитись, то чи не доведеться потім жалкувати? Поки для себе не можу вирішити.

    ВідповістиВидалити
  7. От і в нашій бібліотеці є видання, які на думку багатьох працівників бібліотеки "гадость и мерзость"та ще й метрополки займають. Місця для розміщення фонду не просто бракує, воно закінчилось років 20 тому.Іллюзії Копперфільда в порівнянні з роботою нашого книгосховища це карточні фокуси в піонерському таборі.

    Але ці видання, подобається це нам чи ні, характеризують час. І якщо викинути всі "гадости и мерзости", "Шукаю роботу..." та передвиборчі випуски партійних видань то наш час виглядатиме рафінованим, пісним та штучним...

    ВідповістиВидалити
  8. ...наш час виглядатиме рафінованим, пісним та штучним...

    Чому ж? Всеукраїнські, регіональні... видання також друкують на своїх сторінках оголошення працедавців, політичну рекламу, чи просто гадости и мерзости.

    Звісно, багато що впирається площу. Наприклад бібліотека Чиказького університету з роботами, підземним книгосховищем... мабуть може собі дозволити зберігати передвиборчі листівки старост усіх груп, факультетів, років навчання...

    Але чи бібліотеки, книгосховища яких вже 20 років як тріщать - можуть забезпечити належне збереження фонду? А раптом в цій гонитві зберегти те що може колись і знадобиться, ми втратимо вічне?

    ВідповістиВидалити