Про електронні архіви і блохи

У повідомленнях про розрахунки рейтингів від Cybermetrics Lab, як правило, багато уваги приділяють 4-ом оцінюваним величинам, але якось тихо розповідають про співвідношення між ними, зокрема між кількістю сторінок (size) і кількістю посилань (visibility).
У паперовому світі ми маємо імпакт-фактор (к-сть цитувань до к-сті статей), у віртуальному – веб імпакт-фактор (к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок), + іспанці додали ще «багаті» файли, згадки в Ґуґл Академії і к-сть цитувань з ҐА. Усе по дорослому – чим менше порожняка, тим краще.

Пройдемося по репозитаріях. Звісно, і 50% надзвичайно хороших матеріалів заманити складно. Але все-таки в архівах повинні бути документи, які наберуть посилань і за себе і за того парня. Зауважте, тут чатує небезпека! – документ, якщо його вже прийняли, ви не видалите через «недобір посилань», чи іншими словами, якщо ви напхали в архів безліч сумнівних матеріалів, як казав президент Ющенко – набрались як сучка бліх, ресурсу вашому гарантована сумна доля в іспанських рейтингах.

На які матеріали посилаються у наших архівах? Дані лише з Yahoo! В основному це посилання тупо на головну сторінку архіву. Навчились реєструватись в ROAR і OpendOAR, створювати сторінки у Вікіпедії, інколи про репозитарії згадують віртуальні довідки... Посилань на конкретний матеріал архіву – мізер. Звідси – електронних архівів для українських науковців наробили, але не запитали чи вони їм потрібні. 

Продовження...

12 коментарів:

  1. Анонімно15.02.11, 20:47

    Идет калька с запада, есть там? Давайте и у нас сделаем:)
    Народ получает под разного рода проекты гранты, осваивает их, ездит учиться за границу (и оттуда скучающим менторским тоном вещает), остальные, кто уже вляпался, со всем этим морочат и себе голову и сотрудникам:) Без какой либо надежды даже на банальную премию от вуза, я уже не говорю о чем то большем. И не понимают, нафига они с этим всем связались)) Причем ученым и подавно до этого нет дела) Еще чего не хватало, выкладывать свои работы, они им цены не сложат, а тут на халяву что то надо выкладывать) Да еще и самостоятельно)

    В общем все как всегда, кто-то пашет , а кто-то ручкой машет:)

    P.S> Люди бесплатно делают то, что стоит достаточно приличных денег.
    Нужно вузу, пусть нанимают фирму и вперед. Когда фирма им выкатит 10тыс.в мес за обслуживание, больше ценить будут как руководство так и те же ученые преподаватели.
    А там глядишь и труд библиотекарей (не грантоосваивателей, а рабочих лошадок) начнет цениться.

    ВідповістиВидалити
  2. @Анонім: Які інституційні архіви створено за гранти?? 99% створено за державні гроші! за гроші платників податків.

    Більше того, вони не лише створені, а й продовжують штучно наповнюватись, водночас питання про доцільність їх створення, функціонування, підтримки... ніхто не ставить?

    Витрачаються людські ресурси, цифрами цими звітується як за совка (кілька років тому, так само модно було напихати е-каталоги), а зупинитись, поглянути "А куди ми власне йдемо?" ніхто не хоче(

    ...фирма им выкатит 10тыс...

    У це важко повірити, але з бюджету витрачається більше.

    ВідповістиВидалити
  3. Про собак, бліх, і караван

    Недавно згадувалась басня дідуся Крилова про слона... ПБ, а загугліть будь-яку статтю з будь-якого українського репозитарію - яка за індексом вона буде? Правильно, перша чи одна з перших. Це не представлення університетської науки? А в усіх рейтингах нашої з Вами країни і подавно не було, і не знали, що така є країна, як би ми красиво не "співали", а нині бодай у Вебометриці вже купа наших вишів!, які з року в рік "здобувають" все кращі місця, це не збагачені файли репозитаріїв і відкритих журналів допомагають? і навіть якщо за Вашим висловом сюди потрапляють "блохи", то зважте, репозитарій не виконує видавничої функції, розміщуються ПЕРЕДУСІМ ПОСТПРИНТИ - а це значить, що цих "бліх" повно і у наших академічних журналах та збірниках, і в матеріалах конференцій тощо, то чому би Вам не "предать анафеме" всю нашу науку взагалі? А Ви особисто пробували переконати хоча б одного дослідника САМОАРХІВУВАТИ свої публікації в репозитарії? А бібліотеку - створити репозитарій? А Вчену Раду університету підтримати ідею і прийняти політику? От тоді би ми подискутували. А так... А караван іде: Репозитаріїв в Україні вже ДВАДЦЯТЬ СІМ, із понад 25 тисячами публікацій, які ВІЛЬНО БЕЗКОШТОВНО доступні в світі, і принаймні якось презентують здобутки вітчизняної науки. І журнали відкритого доступу - розвиваються. Відкритий доступ - неминучий для наукової комунікації, як би Вам це не подобалося.
    Успіхів у "плідних" дискусіях.

    ВідповістиВидалити
  4. Анонімно15.02.11, 22:56

    Безусловно, все это создается университетами бесплатно, но создается в рамках проекта Elibukr, который в свою очередь финансируется грантами. Подробнее здесь http://www.elibukr.org/uk/pro-proekt/opis-proektu.html.

    Куда пошли гранты неизвестно, но те кто присоединился к проекту обязаны создать архив, т.к. подписали договор. Декларация о присоединении (п.4)
    http://www.elibukr.org/uk/pro-proekt/deklaraciya.html

    Гранты получают одни, никто не знает реально какая сумма, и какие условия их осваивания.
    Возможно гранты могли бы равномерно распределяться на затраты по локализации ПО для тех же репозитариев, или централизованная локализация, или поощрение наиболее активных участников. В результате каждый создает свой велосипед, архивы по инерции в рамках проекта (или без него, следуя моде) создаются, причем часто действительно бестолково. Впрочем грантополучателей, как правило, результат особо и не волнует:)

    ВідповістиВидалити
  5. @Могилянська Бібліотекарка: Ви приписуєте нашим репозитаріям здобутки Ґуґля. Звісно якщо набрати точну назву статті, то велика ймовірність же Ґуґл її знайде.

    Але якщо набрати просто приміром "Відкритий доступ", чи ще краще набрати мовою науки, то де опиняться матеріали наших репозитаріїв?

    Я пишу у замітці про зовнішні посилання на наші репозитарії. Ви дивились, які і скільки ресурсів посилаються на наші репозитарії? Картина сумна і зрозуміла.

    Чому ви переконані щодо постпринтів? Наберіть н-лад у harvesterі слово "зміст". Це автори накладають в архіви зміст журналів, бюлетенів?..

    Схоже, не так вже й важко переконати якщо 27. Але набагато важче критичніше подивитися на вже зроблене.

    @Анонім: до чого тут Elibukr? Там не так багато учасників і не всі мають репозитарії. Архіви у нас створюються незалежно від Elibukr і не за гранти, а з грошей держбюджету.

    ВідповістиВидалити
  6. @Аноніму: "Зачем слова?- Возьмите сковородку!"
    @ПБ "картина сумна і зрозуміла" з більшістю наукових публікацій в нашій країні. Ми ж з Вами хочемо це виправити, хіба ні?

    ВідповістиВидалити
  7. Давайте складемо руки і почекаємо, щоб нам дали державні гроші на репозитарій
    , щоб всі наші нуковці написали геніальні праці на англійській мові і самі їх виставили у відкритий доступ, і тоді про Україну взнає світ і ми досягнемо небувалого прогресу...А ми самі (бібілотекарі) щоб оправдати використання бюджетних грошей, будемо підклеювати старі книжки, описувати наукові статті на каталожних картках і тихенько сидіти

    ВідповістиВидалити
  8. @Могилянська Бібліотекарка: я не про наукову цінність укрпостпринтів, а про те, що в архів потрапляють документи яких там не повинно бути. Чому потрапляють? Підозра - для кількості.

    @Galyna: так, давайте для того щоб оправдати створимо купу "електронних могильників"?

    + дрібний ремонт старих видань також потрібно проводити=)

    @ALL: загалом, я пишу про співвідношення посилань і сторінок наших репозитаріїв, а не переконую в доцільності їх існування.

    Для того щоб вони були кращими потрібно перестати створювати "для звіту" нікому не потрібні сторінки.

    ВідповістиВидалити
  9. Добре, тоді більшість наших друкованих "Вісників..." паперові могильники?

    ВідповістиВидалити
  10. @Galyna: У паперовому світі імпакт-фактор визначають лише виходячи з кількості статей на які можна робити посилання (вітаємо ювіляра, анонси, новини... до загальної к-сті статей не враховується).

    У віртуальному світі таку селекцію не проводять, відповідно модератори ресурсів повинні слідкувати, щоб вітаємо ювіляра не потрапляло в архів. Потрапило = низькі місця у рейтингах.

    У мене підозра, що такі матеріали не лише потрапляють, а їх свідомо туди додають. Про це власне замітка, а не про стан укрнауки ітд.

    ВідповістиВидалити
  11. @pan.bibliotekar: „Посилань на конкретний матеріал архіву – мізер“
    Звідки така інформація, як Ви рахували?

    „Ви приписуєте нашим репозитаріям здобутки Ґуґля. Звісно якщо набрати точну назву статті, то велика ймовірність же Ґуґл її знайде.“
    Так, Ґуґл дуже добре індексує відкриті архіви.
    Знайде також і за ключовими словами зі статті — хіба ж не це потрібно науковцям..?

    ВідповістиВидалити
  12. @Сергій Дубик: ...звідки така інформація, як Ви рахували?..

    Описано тут, для різних пошукових систем.

    ...хіба ж не це потрібно науковцям..?

    А для чого тоді існують Scirus, Google Scholar... якщо просто Ґуґл все так добре індексує? Науковцю потрібні якісні наукові публікації, а не перелопачувати тенета, переглядати тисячі сторінок результатів пошуку.

    ВідповістиВидалити