Едуард Сукіасян: «Всі ми знаємо: у нас не йдуть. Залишаються, працюють, без особливої любови до бібліотеки і її читачів, з часом виробляється звичка працювати абияк (про яку ініціативу може бути мова!), навіть нелюбов до читачів («Щойно привела фонд до ладу! Прибігли, хапають тут і там, дивитись гидко!»). Ми винні: ці люди по суті – чужі для бібліотеки, не лише продовжують працювати, їм за це платять, ще й премії отримують».
ПБ, ви сьогодні в ударі? Нариваєтесь?
ВідповістиВидалитиЕдуард Рубенович і сам не йде! І стосовно підтримки ініціатив - дискусійне питання, знайома з ним особисто :)). Але ж шанований корифей!
ВідповістиВидалитиP.S.Це зовсім не на захист пенсіонерів!
@Марина: чому? це фрагмент з фахової періодики, з впливового російського журналу
ВідповістиВидалитиІрина Шевченко: ...стосовно підтримки ініціатив - дискусійне питання...
Вам відомі факти проявів нелюбові до бібліотеки з боку Сукіасяна? Говорили з ним про це в Криму?
от якраз в Криму Сукіасян виявляє багато любові...
ВідповістиВидалитидо бібліотекАРОК :-)
@Анонім: Ого! Як у вас там в Криму цікаво. Гаряча вірменська кров! Він до вас приставав?=)
ВідповістиВидалитицікаве обговорення:-)
ВідповістиВидалитиЩодо теми, треба починати з 1917 року, як казав один гуморист, щоби пояснити, чому в бібліотеках, на жаль, багато "випадкових" людей...
Сукіасян - це їхній російський П.Б. Провокує дискусійний вибух :). А між тим Едуард Рубенович любить всюди згадувати, як він сам мріяв про бібліотечну професію з дитинства і розповідає про це красиво і романтично. Але він не один такий в професії. А стосовно випадкових людей - все ж таки невелика зарплата нас трошки охороняє і не всі випадкові люди затримуються надовго. Не було б щастя...
ВідповістиВидалитиПолный текст статьи Эдуарда Рубеновича: http://ellib.gpntb.ru/subscribe/index.php?journal=ntb&year=2009&num=8&art=6
ВідповістиВидалити@Larysa: ...невелика зарплата нас трошки охороняє...
ВідповістиВидалитиВипадкові люди, які погоджуються на невелику з/п ще небезпечніші.
@haslib: дякую за посилання на повний текст!
@ALL: Загалом більшість виявили готовність поговорити про автора. Ну це також добре, в НиТБ про це не прочитаєш).
Тут я з вами цілком згодна, але позбавитися таких людей -проблема. Великим бібліотекам простіше - вони мають відділи зберігання, каталогізації і т.ін. А ось в невеликих бібліотеках ці небезпечні "випадкові бібліотекарі" йдуть на читача! Що з цим робити?
ВідповістиВидалити@Larysa: ...мають відділи зберігання, каталогізації...
ВідповістиВидалитиУ бібліотеці, як у театрі - не буває маленьких ролей=)
Найгірше, що інколи:-( ці випадкові люди переконані, що вони на своєму місці...І тоді не зрушити нічого.
ВідповістиВидалитиЩе можу зрозуміти сільську бібліотекарку з відсутністю будь-яких ресурсів і т.п., а чоиу майже 50% КИЇВСЬКИХ публічних бібліотек досі не мають Інтернет? якщо за 20 років Інтернету + в мегаполісі, де МОЖНА знайти гроші, навіть якщо держава не дає, бібліотека не спромоглась підключити Інтернет - бодай до одного компютера! - вважаю, що там теж працюють "випадкові" люди.
@Могилянська Бібліотекарка: у нас і академічні ще недавно не всі і-нет мали (не знаю як зараз).
ВідповістиВидалитиА ось погляньте як у деяких бібліотек загальнодержавного значення показники сайтів "зашкалюють".
Не впевнена, що “випадкова” людина знайшла б себе в чомусь іншому. Робота в бібліотеці різнопланова завжди можна знайти те, в чому себе проявити. Може бути тільки брак бажання….. А брак бажання не залежить ні від віку, ні від величини заробітної платні….
ВідповістиВидалити@Шостко Наталя: на 100% погоджуюсь, але мова не так про "знайшла себе", як про те, що в бібліотеках створено комфортні умови для "незнайдених".
ВідповістиВидалитиЄ у нас такі кому тепло , зручно і затишно. Що сказати…? недопрацьовує керівництво бібліотеки. Причин для цього безліч: не доходять руки, така ситуація вважається “традицією”, або у керівника не хватає досвіду, умінь, аргументів, важелів впливу…
ВідповістиВидалитиА може він “причинами” виправдовує свою безпорадність…..((((((((((((
...ситуація вважається “традицією”...
ВідповістиВидалитиОсь це найгірше, професію вимазали. Я знаю купу молодих бібліотекарів, які нікому не говорять де працюють: вони називають себе поетами, митцями, програмістами... але не бібліотекарями.
Тому що "за традицією", бібліотекар - це бабця, яка 'не знайшла себе", але їй "зручно і затишно"(
В такому контексті ще невідомо хто по кутках відсиджується бабці чі бібліотечна «молодь». Адже саме молодь могла б зламати стереотипи сприйняття професії, сприйняття бібліотеки.
ВідповістиВидалитиНе уявляю як можна видавати себе за когось іншого……якщо я бібліотекар.
\Може тому що я …..як шуткують у нас в бібліотеці з «идейных библиотекарей»
@Шостко Наталя: ...хто по кутках відсиджується...
ВідповістиВидалитиа це мене зробили пенсіонероненависником після однієї замітки, з того часу намагаюсь відповідати іміджу=)
Це у Вас такий імідж в світі віртуальному , а в реальному? ;)
ВідповістиВидалитиЯк багато бібліотекарів Ви бачили в роботі? Спостереження обмежуються тільки бібліотекою в якій працюєте і в яких читали?
...Як багато бібліотекарів Ви бачили в роботі?..
ВідповістиВидалитиЯк це я їх порахувати маю?! Працював, читав, семінари, конференції, гостював... усе це в множині і у більшості штат >100.
+ екс-колеги, які в різних бібліотеках, не дозволяють мені поскаржитись на брак тем для блоґу=)
ПБ не повязує себе з жодною бібліотекою:-) Але поділяю його вболівання щодо "випадкових" людей і стереотипів професії... На жаль, присутнє. При чім тут одна бібліотека, це по всій країні! І справа не тільки в бажанні керівництва, пані Наталю, кожен керівник хотів би мати творчих, креативних, розумних, читаючих зрештою, освічених, обізнаних бібліотекарів, і т.п. - а приходять трохи інші... І їх треба вчити, надихати, формувати, і з них найбільш розумні частіше за все йдуть, бо ж платня і т.п. ... А от ті, кому і так затишно між стелажами, лишаються. Правда, бувають варіанти:-)
ВідповістиВидалити...справа не тільки в бажанні керівництва...
ВідповістиВидалитиВи переконуєте, що коли керівництво не змогло набрати хороших кадрів його вини тут нема?? А хто тоді приймає на роботу?!
Ніхто не йде? Менше брати "своїх". Не тримаються? Ділитись надбавками.
Бачив керівників у яких параноя на пункті "мене посунуть", відповідно ласкалось людей безпечних, з джмелями в голові.
та я знаю, і я бачила таких. І більше, ніж хотілось б бачити... Ні, не переконую. Справа глибша, ніж просто в кадровій політиці керівника. Навіть хороший керівник, який "ділиться" надбавками, не набирає "своїх", прагне творчого і розумного колективу, не в змозі це зробити на 100%: низька кваліфікація "професіоналів", низька зарплата і фактично відсутність інших мотивацій, складна (в більшості, якщо до цього ставитися професіонально!) робота. Пропоную: знайдіть мені айтішніка (із зарплатою, більшою ніж у мене!) або фахівця у галузі електронних ресурсів, і щоб не думав що індекс Хірша це "ругательное слово", чи бібліографа, який вільно орієнтується в інформаційному просторі, "досліджує" матеріал, а не просто розписує статті? Чи фахівця в галузі рідкісних видань, який не плутає слово інкунабула з чимось іншим. Чи бібліотекаря, який вміє описати книгу арабською, японською, китайською? чи готикою, чи хоча б АНГЛІЙСЬКОЮ! Чи хоча б ЛЮБИТЬ КНИГУ і не пише в каталог: "ВРЕМЯ страстей человечеких", і не розуміє щиро, чому я б"юсь в істериці... От і понижуєш "планку": береш тих, хто прийшов, бо не буде взагалі кому книжку описати-знайти-видати-прийняти. Кілька років тому повно вакансій було, брали взагалі чи не з вулиці... Вчимо, виховуємо, сприяємо, формуємо, допомагаємо. Трапляються "зірочки", але чесно скажу, більшість з нефаховою освітою.
ВідповістиВидалитиPS. ПБ, а йдіть до мене на роботу?:-)
@Могилянська бібліотекарка Щоб стати хорошим хірургом, мало бажання, потрібен досвід. Тому навіть не чекаю одразу готового молодого бібліотекаря з тим набором вмінь, який Ви тут перерахували (ек Вас занесло - арабською. японською). Я нещодавно взяла одного - він російської не знає, українською пише так, що за голову взятися, і ображається, що не витримав випробувальний термін. Тому, якщо хоч попадається хоча б трошечки тямущий - залишаєш і починаєш вирощувати. 5-7 років - це мінімум. Я чесно скажу - віддаю перевагу молоді з бібліотечною освітою, тому що вони, як правило, залишаються. А тільки виростив бібліотекаря із редактора чи педагога - вже пішов в пошуках кращого життя.
ВідповістиВидалитиПані Ларисо, так і я ж про це:-)
ВідповістиВидалитиВи напевно таких не їсте, а ми харчуємось випускниками культосвітніх училищ:))Це жах!!!
ВідповістиВидалити@ALL: ...потрібен досвід...
ВідповістиВидалитиМожна перевербовувати з інших бібліотек. Тільки за моєї пам'яті було десь 3-4, хто "перейшов в іншу галузь", хоча у бібліотеці проявляв ініціативу ітд. поки не почув - дєвушка, ви здєсь самая умная.
@Могилянська Бібліотекарка: дякую за спокусливу пропозицію (2-гу за мою блоґерську кар'єру), але наразі вимушений Вам відмовити(
Вербую:-) В сусідній бібліотеці зарплата в 2,5 р. вища (і ще в кількох вдвічі), вони теж "вербують". А тямущих ще фірми, фонди, інші інституції вербують, мої "вихованки" де тільки не працюють... Що теж гарно, чому ні:-) для фірм (і колєжанок деяких). Так і живемо:-)
ВідповістиВидалити