WebCite: архівування за вимогою

В одному з опублікованих у журналі Sciences досліджень сказано, що 13% інтернет-посилань у наукових статтях були неактивними вже через 27 місяців. Ще веб-сторінки можуть змінюватись і відповідно читач, перейшовши за посиланням, може побачити щось інше, а не те що бачив автор. Що робити?! 
WebCite – інтернет-сервіс, який виконує архівування веб-сторінок лише за вимогою користувача. Архівуєте, робите url-посилання і сторінка буде доступна в будь-який момент, без обмежень, незалежно від статусу і стану оригінальної веб-сторінки!, з якої була зроблена архівна копія.

10 коментарів:

  1. А ви самі вже пробували? Це так швидко і просто, як здається на перший погляд? Поділіться досвідом

    ВідповістиВидалити
  2. Тицяєте ARCHIVE, заповнюєте поля, Submit і цитуйте на здоров'я.

    ВідповістиВидалити
  3. А тому, що треба архівувати свої постпринти в репозитаріях. Це стабільний URL і гарантоване індексування, і надійне збереження і зберігання:-)

    ВідповістиВидалити
  4. @Могилянська Бібліотекарка: посилання можуть бути не лише на постпринти, щоправда, в наших репозитаріях тексти новорічних сценок теж можна знайти.

    ВідповістиВидалити
  5. Не зустрічала,зашліть лінк? :-) Це вже яку політику прийняв університет чи бібліотека щодо контенту, та й модераторам треба бути уважними... Загалом, репозитарії представляють НАУКОВІ здобутки інституції чи галузі (статті, дисертації, тези, конференції, презентації передусім). Дехто плутає репозитарій з е-архівом взагалі, чи з е-бібліотекою, що ж, вчимося...

    ВідповістиВидалити
  6. Так і знала, що це могла бути лише Харківська академія... Що ж, по-перше, цей університет, як може знаєте, позиціонує репозитарій як електронний архів всіх наукових, НАВЧАЛЬНИХ та інших матеріалів ун-ту (патентів, зображень тощо). До речі, навчальні матеріали архіву прив"язані до Moodle і "працюють" на навчальний процес. Має право на життя. По-друге, вказані Вами начебто сценарії, насправді КРАЩІ СТУДЕНТСЬКІ РОБОТИ з розряду "КАЗКИ ЕКОНОМІЧНІ". Тобто, до навчальних матеріалів. Ну, а приймати чи ні студентські роботи - політика ун-ту. Могилянка, н-д, приймає за рекомендацію наукового керівника (думають обидва:-).. По-третє, ну хто би в країні і світі знав раніше про цю Харківську академію, нині ж відома всім. Подивіться на їхню статистику...

    ВідповістиВидалити
  7. Анонімно12.01.11, 08:36

    Звичайно, Харківська академія - це не Могилянка, щоб про неї знати! Від Вас, пані Тетяно, не чекала такої принизливої характеристики.

    ВідповістиВидалити
  8. @Могилянська Бібліотекарка: ХНАМГ - лідер, так що рівняння на них.
    Якщо пошукати, то в інших українських репозитаріях можна знайти документи, які імхо додані для кількості.

    @Анонім: справді після успіху репозитарію про ХНАМГ почали говорити ЗНАЧНО частіше.

    ВідповістиВидалити
  9. Прикольна штука, тьозка :)

    ВідповістиВидалити