Формула Брукса

Формула Брукса (Bertram C. Brookes), запропонована в 1969 р. уточнює закон Бредфорда і складається з двох рівнянь:


R(n) = anb (1 < n < c)
R(n) = k logb n/s (c < n < N),

де R(n) – сумарне число публікацій з даної галузі, що міститься в n періодичних виданнях, відсортованих у порядку зменшення «продуктивності»; n – порядковий номер видання у списку зменшення продуктивності; a – кількість релевантних публікації у найбільш продуктивному журналі; c – число періодичних видань в «ядрі»; N – загальна кількість періодичних видань у рангову списку; b, k, s – емпіричні коефіцієнти.
Перше рівняння описує початкову ділянку кривої, що носить експонентний характер. Друге – прямолінійну частину кривої Бредфорда. Залежно від співвідношення коефіцієнтів роблять висновок про стан наукового напрямку. Брукс пояснює механізм функціонування закону розсіювання Бредфорда наступною гіпотезою: Перші статті нового предмету дослідження публікуються у кількох виданнях, що найбільш відповідають тематиці. У результаті в журналах розміщується, у міру розвитку розглянутого предмета, все більше подібних статей. У той же час статті з цього предмету починають публікуватися і в інших періодичних виданнях. Якщо предмет продовжує розвиватись, то з часом складається бредфордівське «ядро» періодичних видань, у якому знаходиться найбільше число публікацій з цієї теми.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар