Бруно Шульц: конфітури всіх віків і культур

Осене, осене, александрійська епохо року, що громадиш у своїх величезних бібліотеках ялову мудрість 365 днів сонячного обігу! О, ті старечі ранки, жовті, як пергамен, солодкі від мудрости, як пізні вечори! Ті передполудні, хитро усміхнені, як мудрі палімпсести, багатошарові, як старі пожовклі книги! Ах, осінній день, той старий хитрун-бібліотекар, що лазить у сповзлому шляфроці по драбинах і куштує конфітури всіх віків і культур! Кожний краєвид – це для нього як вступ до старого роману. Як же ж гарно він бавиться, випускаючи героїв давніх оповідей погуляти під те задимлене і медове небо, в ту мутну і смутну, пізню солодкість світла! Яких нових пригод зазнає Дон Кіхот у Сопліцові? Як складеться життя Робінзона після повернення до рідного Болехова? (Цинамонові крамниці)

Немає коментарів:

Опублікувати коментар