«Красный библиотекарь» – «золотий фонд» вітчизняного бібліотекознавства

Дякуючи пану Бредфорду всі ми знаємо про «ядра» і «порожняк». Знаємо про старіння літератури та його темпи… Уявіть моє здивування, коли переглядаючи списки літератури до статей у наших вкраїнських фахових журналах, мені на очі потрапляв журнал «Красный библиотекарь» (зараз ніби це російський журнал «Библиотека», а з приставкою «красный» він видавася у 1923-1941рр.). Звісно, у цьому нічого б не було дивного, якби ті статті були присвячені історичним питанням. Але ні, пишеться у них про здесь і сейчас. Тому напрошується висновок: або дехто тулить у ті списки «все що було під рукою», або «Красный библиотекарь» давно вже став «золотим фондом» вітчизняного бібліотекознавства.