Нова реформа відкритого доступу

Група, що стоїть за радикальною ініціативою відкритого доступу Plan S, оголосила про свій наступний амбітний план щодо відповідальної публікації результатів наукових досліджень. Творці Plan S тепер хочуть, щоб усі версії статті, а також пов’язані з нею звіти про рецензування, відразу публікувалися безплатно та відкрито, і щоб саме автори, а не видавці, вирішували, де і коли вперше опублікувати свою роботу. 

Як це може виглядати на практиці? Автори відкрито публікують свої препринти на відповідних платформах та надсилають свою статтю на рецензування. Вчені безоплатно подбають, щоб ці рукописи було прорецензовано, а звіти про їх рецензування також будуть відкрито представлено. Потім, прорецензовані таким чином роботи, відбиратимуть, редагуватимуть та верстатимуть видавці (або журнали) відповідно, наприклад, до тематики видання. 

Таким чином, академічні видавці все ще відіграватимуть певну роль у системі наукової комунікації, проте перше рішення щодо того, варто чи ні публікувати роботу, належатиме науковцям. 

Заміна традиційних наукових журналів новими моделями комунікації – ідея не нова. Добре було б перенаправити кошти від старих жадібних видавництв до нової блискучої мережі, розширити інфраструктуру, включити сучасні компоненти, що доповнять функціонал журналів… але як це зробити й хто за це заплатить? Поки передбачається, що витрати покриють різні організації, зокрема бібліотеки, грантодавці, уряди та університети.  

Донедавна ми мали трансформаційні угоди, які могли собі дозволити лише розвинені країни, а тепер маємо нову ініціативу від cOAlition S, яка знову примушує задуматися, чи зможуть дослідники з країн, що розвиваються знайти собі місце в цьому чудному новому світі відповідального академічного видавництва?