В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо».
Відразу вас втішу, що улюблений ГОСТ нікуди не дівається, адже в пункті 4.4 нового ДСТУ вказано же елементи бібліографічного запису подають згідно все тих ж ДСТУ ГОСТ 7.80 та ДСТУ ГОСТ 7.1, ОДНАК з урахуванням дуже приємних особливостей, на які всі так довго чекали, але не вірили, що доживуть.
Так, серед особливостей знаходимо – у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють!
Більше того – замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують).
Також, у бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою.
Мене, як потенційного автора статей у наукових журналах, найбільше цікавили позатекстові бібліографічні посилання, проте нічого надзвичайно важливого не знайшов, окрім того, що нумерують їх у межах усього документа застосовуючи наскрізне нумерування арабськими цифрами.
Несподівано дуже хороші пункти написано про електронні ресурсу – для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL».
Але й це ще не все! – якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.
І все, можливо, було б не так погано, якби не ці «дозволено» та «рекомендовано». Про яку уніфікацію бібзаписів може бути мова, якщо хочеш використовуєш новий ДСТУ, а хочеш не використовуєш? Відтак, прогнозую, що редакторам та бібліотекарям новий ДСТУ життя не спростить, авторів ще дужче заплутає, а наші скопусівські журнали й далі тулитимуть по два варіанти бібліографії.
Також, у бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою.
Мене, як потенційного автора статей у наукових журналах, найбільше цікавили позатекстові бібліографічні посилання, проте нічого надзвичайно важливого не знайшов, окрім того, що нумерують їх у межах усього документа застосовуючи наскрізне нумерування арабськими цифрами.
Несподівано дуже хороші пункти написано про електронні ресурсу – для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL».
Але й це ще не все! – якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.
І все, можливо, було б не так погано, якби не ці «дозволено» та «рекомендовано». Про яку уніфікацію бібзаписів може бути мова, якщо хочеш використовуєш новий ДСТУ, а хочеш не використовуєш? Відтак, прогнозую, що редакторам та бібліотекарям новий ДСТУ життя не спростить, авторів ще дужче заплутає, а наші скопусівські журнали й далі тулитимуть по два варіанти бібліографії.
На жаль, у стандарті є помилки. Наприклад, на сторінці 1:
ВідповістиВидалитиДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.80-2000, IDT)
НЕОБХІДНО:
ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.80-2000, IDT).
На сторінці 8, п. 5.5.2.1, с. 11, п. 6.5.1 слово "студент" за стандартом ДСТУ 3582:2013 не скорочується.
С. 16 Бібліографічний список використаної літератури ДСТУ 8302:2015 :
6 Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник. – 2-е изд., испр. и доп./А. Э. Мильчин. – М.: ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 с.
НЕОБХІДНО (за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006: послідовність зон бібліографічного опису (п. 4.4, 5.1), проміжки (п. 4.7.5 ):
6. Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 с.
Тут ніби не може бути двозначності розуміння тексту - навч. посіб. для студ. ВНЗ. Якщо слова немає в переліку особливих випадків, його ж все рівно можна скорочувати?
ВидалитиВ данному випадку за стандартом ДСТУ 3582:2013 слово "студент" не можна скорочувати, а "навч. посіб." - скорочується. "Навчальний" - згідно п. 4.4 (відсікається -альний), "посібник" - згідно додатку А. Слово "студент" скорочували за старим ДСТУ 3582-97. Національний стандарт для бібліографічних посилань вже давненько був на полиці (я бачила один з варіантів у 2012 р.). Думаю, що зараз стандарт якісно не відредагували. Як у бібліографа, ще багато виникає запитань.
Видалити...вже давненько був на полиці... А що за полиця така і як до неї потрапити? Як гадаєте, чому справді не виставляють чорнові варіанти для обговорення?
ВидалитиУ Харківську державну наукову бібліотеку ім. В. Г. Короленка - в 2012 р. було надіслано чорновий варіант стандарту з оформлення бібліографічних посилань. Фахівцями бібліотеки стандарт було проаналізовано. Надали пропозиції, порекомендували виправити помилки, вказали які.
ВидалитиІгнорування думки бібліотечної спільноти мене теж дивує. Як і те, що у нас нові стандарти відсутні у публічному доступі.
Щодо помилок: в одних випадках перед містом (місцем видання) є тире (. - Київ), в інших - немає. Навскісна лінія не відділяється проміжками. Це "так треба"? Ось проиклад з "тире":
Видалити2. Нагайчук Н. Г Фінанси страхових компаній: навч. посіб. — Київ: УБС НБУ, 2010. — 527 с.
Сторінка 3: "4.5 В усіх елементах бібліографічного опису (за винятком основної назви документа й відомостей, що належать до назви та містять одне слово) дозволено скорочувати окремі слова та словосполучення згідно з ДСТУ 3582, ДСТУ 6095, ДСТУ 7093, ГОСТ 7.12"
ВидалитиПідкажіть будь ласка, чи є обов'язковом згідно усіх вимог зазначати в тексті дисертації (або в "літературі") конкретну сторінку літературного джерела, якщо це не є цитатою?
ВідповістиВидалитиІ за новим стандартом в тексті дисертації посилання на літературу залишаються в квадратних дужках [101, 102, 105] чи можна застосовувати і круглі (101, 102, 105)?
Щиро дякую!
Пишуть - 5.4.6 Якщо в тексті згадують конкретну частину тексту документа, після неї можна зазначати (у квадратних дужках) порядковий номер позатекстового бібліографічного посилання та сторінку, на якій подано цей об’єкт посилання. Між поданими відомостями проставляють знак «кома».
ВидалитиДякую! але ж "конкретна частина" це не цитата? тобто, хочу зазначаю - хочу не зазначаю, правильно розумію?
ВидалитиНе знаю, мені здається увесь ГОСТ такий: хочу зазначаю - хочу не зазначаю.
ВидалитиБрошура з 21 сторінки коштує 190 грн. Вроджені бізнесмени. Де у нас антимонопольний комітет?
ВідповістиВидалитиЦе ж державне підприємство і, відповідно, нмсд державна монополія.
ВидалитиЯ б розрізняла поняття "Список літератури" і "Пристатейна бібліографія". Традиційний список літератури необхідно складати за чинним ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, а от пристатейну бібліографію можна і спростити згідно нововведеного ДСТУ 8302:2016. Проте як сказав автор нижчезгаданого посту: "...Відтак, прогнозую, що редакторам та бібліотекарям новий ДСТУ життя не спростить, авторів ще дужче заплутає, а наші скопусівські журнали й далі тулитимуть по два варіанти бібліографії" ;)
ВідповістиВидалитиТонко підмічено про "Список літератури" і "Пристатейна бібліографія". Автори за такі нюанси нас полюблять)
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВидалитиА Спеціалізовані вчені ради і Атестаційна колегія МОН ще, напевне, внесуть свої вимоги, як колись ВАК - і стандарт перетвориться на... нестандарт. Адже ВАК уже втручалася в бібліографічну парафію своїми прикладами з купою помилок (Бюлетень ВАК України, № 5, 2009). Скажіть, хто ж насправді затверджує форму списку літератури до дисертації?
ВідповістиВидалитиУ нас є приписка ліквідованої комісії і всі міцно тримаються за той бюлетень ВАК. Писав трішки про це у іншому пості.
ВидалитиЗрозумійте, це не простий інтерес, а насущна потреба: зараз перевіряю знайомій список докторської. Яких вимог дотримуватися, якщо захист на носі?
ВидалитиГадаю, "старих ваківських" (з бюлетень №5). Науковий керівник повинен знати напевне.
ВидалитиНіхто. Департамент МОН (раніше ВАК) укладав вимоги до оприлюднення результатів наукових досліджень (це дисертації, статті тощо) і рекомендував певний стандарт. Зараз це ДСТУ 7.1-2006, але "гряде" фактично нічим не кращий 8302, у якому майже повністю збережено неоковирності попереднього. Правда, це не зовсім неоковирності: згідно з областю призначення, ДСТУ 7.1-2006 НЕ ПРИЗНАЧЕНИЙ для оформлення списку посилань, у ньому так і записано, а тільки для бібліотек, фондів зберігання і т.п. :)) А чого його ввели в Україні - ВЕЛИЧЕЗНА ЗАГАДКА! До речі, в Росії для дисертацій використовують ГОСТ Р 7.0.11-2011, а для оформлення посилань - доволі непоганий ГОСТ Р 7.05-2008.
ВидалитиНе можу зрозуміти, чому до цього часу М. приймається, як Москва?
ВідповістиВидалитиМабуть, для розробників вже більш як півстоліття М. = Москва. Інших пояснень я не маю.
ВидалитиЛюди, дайте почитати текс стандартів,де це бачено, щоб 190 грн коштувало 21 стор.
ВідповістиВидалитиhttp://knmu.kharkov.ua/attachments/3659_8302-2015.PDF
ВидалитиВельми дякую!
ВидалитиДякую! Бо це жах - видають стандарти і вимагають, щоб їх купували
ВидалитиДякую!
ВидалитиЧим більше стандартів, тим менше необхідності в них...
ВідповістиВидалитиДістали...
ВідповістиВидалитиСил немає вже терпіти це: 99% світових журналів послуговується форматами Harvard тощо. Кому потрібні ці некомпатибельні до світових норм стандарти??? Поганою мітлою гнати цих совкових потвор на заслужений відпочинок, якщо вони ще не второпали, що надворі вже третє тисячоліття.
ВідповістиВидалитиВи праві! Але Harvard тощо - це стилі, а ДСТУ - стандарти. Але стандарти НЕ МАЮТЬ використовуватися, приміром, при написанні наукових статей, дисертацій!! Мають бути Департаментом МОН, або іншими науковими установами, розроблені відповідні однозначні стилі. Але цього немає... Все вимучують кілька сторінок "Вимог до оформлення дисертацій", але, боюся, "компетенція" працівників МОН цього не дозволить :)
Видалитиа як подивитись цей стандарт? тільки купувати?
ВідповістиВидалитиМене дуже цікавить, чому в ДСТУ 8302:2015 у розділі "2 Нормативні посилання" в переліку стандартів зазначено ГОСТ 7.12-93 Сокращение слов на русском языке, якщо є значно новіший ГОСТ 7.012-2011 Сокращение слов на русском языке (набув чинності 01.09.2012)? Чи він в Україні не набув чинності?
ВідповістиВидалитиДивлюся Стандарти з інформації, бібліотечної і видавничої справи і там згадка лише про ГОСТ 7.12-93.
ВидалитиСтаном на 1.06.2016 (БД ІРБІС) серед затверджених немає.
ВидалитиНайцікавіше те, що цей стандарт взагалі піддають сумніву самі його творці. Моєму колезі керівниця (чи заступниця) Книжкової палати пояснила в телефонній розмові, що стандарт не стосується переліку (списку) літератури, а тільки посилань. Може хто пояснить?
ВідповістиВидалитиХто зна? Можливо, хочуть, щоб в пункті 1.2 Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації ще дописали і для списку літератури)).
Видалити5.4.2 Сукупність позатекстових бібліографічних посилань, оформлених як перелік бібліографічних записів, не можна вважати бібліографічним списком (списком використаної літератури)
ВидалитиДРУЗІ! ДОПОМОЖІТЬ РОЗІБРАТИСЯ!!! :) На даний час діють два затверджені Національні стандарти, що відповідають за оформлення бібліографічної інформації в науковій роботі. Це : І ДСТУ ГОСТ 7.1:2006., який ми повинні використовувати для для оформлення списків використаної літератури в дисертації та наукових статтях;
ВідповістиВидалитита ІІ ДСТУ 8302:2015. - для оформлення бібліографічних посилань та бібліографічних списків посилань у наукових роботах.
Тобто як я це розумію І ДСТУ використовуємо для загального списку з тими крапками тире і всим на світі ))) , а ІІ лише всередині наукового тексту ))) ???
Обидва чинні, дисертації з урахуванням 8302:2015, для всього іншого - будь-який з двох ДСТУ.
ВидалитиДякую за відповідь :-) але ще питаннячко назріло :-) :-) :-) крім посилань у тексті дисертації які ми оформимо за дсту 8302:2015 а список використаної літератури варто за дсту 7.1:2006 подавати
ВідповістиВидалитиІ статті це також стоскується ???
Це залежить від вимог конкретного журналу, які правила оформлення статей прийме редколегія. Мені цікаво, чи під-час перевірки на фаховість у ДАК зможуть визначити - пристатейку оформлено за ДСТУ 8302:2015, чи за ДСТУ 7.1:2006?)
ВидалитиВибачте, але чи правильно я розумію, що якщо у дисертації назвати не "Список використаної літератури", а Список бібліографічних посилань", то можна оформляти літ-ру за ДСТУ 8302:2015? І за тим же стандартом у авторефераті список опублікованих праць дисертанта?
ВідповістиВидалитиІ таки справді у цьому стандарті є помилки? Наприклад, ті ж //, десь є, десь немає...
Сумнівно, адже у новому наказі йдеться саме про бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації.
ВидалитиДопоможіть, будь ласка. Яким чином оформити список використаних джерел в дисертації з урахуванням ДСТУ 8302:2015. Прикладів, що наведено в цих стандартах, дуже мало (наприклад, як посилатись на автореферати і на дисертації, на статті в журналах, на словники тощо - взагалі немає). Дайте, будь ласка, хоча б якісь приклади оформлення. Дякую.
ВідповістиВидалитиЄ ж приклади у самому стандарті + тепер можна використовувати один зі стилів рекомендованого переліку.
ВидалитиПане Бібліотекарю, Ви маєте доступ до публікації щодо поправок, про які тут: http://www.ukrbook.net/zakony/popravki_%208302.pdf? Ви можете у своєму блозі прояснити про що там?
ВідповістиВидалитиДякую, що підказали. Ще не бачив, потрібно шукати...
ВидалитиПоки бачу, що більшість уточнень стосується наявності чи відсутності пробілів між буквами та косими)
ВидалитиЯкщо є у відкритому доступі, то дайте лінк, будь ласка. Дякую
ВидалитиСпробуйте за посиланням.
ВидалитиДякую
ВидалитиПідскажіть будь ласка, як потрібно згідно нового стандарту оформлювати повторні підрядкові посилання. Перший раз писати повністю всі відомісті, а потім при повторному посилання писати автора і повністю назву праці, а потім кількість сторінок?
ВідповістиВидалитиІ як зробити повторні підрядкові посилання на статтю з журналу.
Вказувати теж тільки знову автора і повну назву статті + кількість сторінок, чи зазначати ще знову таки номер і назву журналу?
Дякую)
У пункті 5.5.9 читаємо: Якщо первинне й повторне бібліографічні посилання на одну й ту саму сторінку (сторінки) документа розміщено одне за одним, текст повторного посилання замінюють словами «Там само» («Там же» — рос. мовою, «Ibid» — латин. мовою).
ВидалитиПідскажіть будь ласка таке. Якщо є альбом художника з назвою наприклад: Григорій Шовкуненко: Альбом живопису/// Вступ. стаття та упоряд. Г.С. Островського. — Київ : Мистецтво, 1969. — 248 с. То як мені повідомили, тепер маємо фамілію вказувати на першому місті і писати ШОВКУНЕНКО Григорій - чи я правильно зрозуміла? Дякую
ВідповістиВидалитиПропоную - Григорій Шовкуненко: альбом / авт. вступ. ст. та упоряд. Г.С. Островський. — Київ : Мистецтво, 1969. — 248 с.
ВидалитиДобрий вечір, пане Бібліотекар! Маю таке запитання: при оформленні бібліографічних описів електронних джерел російською або іншими мовами, якою мовою треба наводити коментарі [Електронний ресурс] та (дата звернення)? Українською чи мовою джерела? В інтернеті зустрічала різні варіанти, але чіткої відповіді не знайшла. Дуже Вам дякую!
ВідповістиВидалитиЗавжди наводив мовою джерела.
ВидалитиЩиро дякую! І ще одне запитання: чи завжди двокрапку у бібіліографічному описі потрібно виділяти пробілами з обох сторін? Заздалегідь вдячна за відповідь!
ВідповістиВидалитиЗдається, я вже знайшла відповідь - перейшла за Вашим посиланням щодо внесених поправок.
ВидалитиІ таке ж запитання стосовно крапки з комою...
ВидалитиУ прикладах згаданого документу бачимо, що так, пробілами з обох сторін.
ВидалитиУ виправленнях на с. 3 бачимо:
ВідповістиВидалитиПункт 5.5.4
Приклад
П ід р я д к о в е п о с и л а н н я
Первинне:
3 Франко І. Твори. У 50 т. Т. 45. Київ, 1986. 480 с.
Пункт 5.5.9
Приклад
П ід р я д к о в е п о с и л а н н я
1 Танюк Л. С. Твори : у 60 т. Київ, 2011. Т. 18. С. 250— 253.
Чому після твори в одному випадку крапка, в іншому двокрапка? І розташування позначення тома в різних місцях?
Кумедний випадок. Сподіваюся хтось з укладачів побачить і пояснить.
ВидалитиПане Бібліотекарю, я сьогодні була у вченого секретаря і дізналася, що вийшов новий ДСТУ :2017 по оформленню списку літератури. В Інтеренті нічого не знайшла. Допоможете?
ВідповістиВидалитиМабуть йшла мова про наказ:
Видалитиhttp://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0155-17
(зверніть увагу на Додаток 3)
Для більшості науковців це величезний плюс, бо можете обрати для себе нормальний перелік літератури.
Звертаю Вашу увагу що це не ДСТУ а наказ "Про затвердження Вимог до оформлення дисертації". ДСТУ наче лишились чинними.
Дякую, але справа саме у тому, що - ні! Мова йде саме про новий ДСТУ, про який всі дізналися буквально на цьому тижні, але вийшов він вже давно. Номер ДСТУ я не переписала, була певна, що легко знайду його в Інтернеті. У вченого секретаря він був у роздрукованому вигляді, підписаний до друку на початку цього року.
ВидалитиХм... ну звичайно є вірогідність що я все наплутала ))) і нічого не змінилося.
І ще пару питань:
Видалити1) чому "навч. посіб." скорчується, а "моногр." - ні?
2) чому не скорочується "студ."? Напр. "для студ. вищ. навч. закладів".
ідповідно до Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. ДСТУ 3582-97, вони мають скорочуватися!!!
1) За ДСТУ 3582-97 уважно див. п. 4.14.5
Видалити"Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають.
Приклад
Українська мова: Підручник — а не Українська мова: Підруч.
Лікарські рослини: Словник-довідник — а не Лікарські рослини: Слов.-довід.;
але Українська мова: Підручник для 1-го класу — Українська мова: Підруч. для 1-го кл.
Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря —Лікарські рослини: Слов.-довід, лікаря."
2) У додатку "Особливі випадки скорочень слів, що часто трапляються у бібліографічному описі", колонці "Умова застосування" про нашого студента відсутній запис "Скорочується також у заголовку опису, якщо не є першим словом заголовка".
Мабуть так.
Доброго дня. Скажіть будь-ласка. Як назвати бібліографічний опис позатекстовий, який в кінці документа. Бібліографічний опис списку використаних джерел?
ВідповістиВидалитиНаприклад, я даю Бібліографічний опис списку використаних джерел. відповідно до позатекстових посилань в вкінці документа. А потім Список використаних джерел в алфавітному порядку.
ВідповістиВидалитиВажко зрозуміти як це в реалі виглядає. А чому це все не можна об'єднати у - Списку використаних джерел? Чим продиктована ця потреба у 2-ох списків?
ВидалитиПривіт!
ВидалитиМені сказали, що можна залишити як було, один список - Список використаних джерел у алфавітному порядку.
(до речі, новий ДСТУ таки існує)
І що це за новий стандарт? Які у нього вихідні дані? Нічого новішого за ДСТУ 8302:2015 не бачив.
ВидалитиДуже прикро, що клінічних дибілів допустили до видання стандартів.
ВідповістиВидалитиМабуть недарма раніше були розроблені правила і щодо двох скісних рисок, і щодо тире. І щодо зазначення Видавництва!!!!! А ви не знали, що є купа складних назв видань. І тепер дуже довго будемо гадати - чи це складна назва статті у журналі, чи складна назва журналу. А знаєте, що одні й ті ж книжки різних видавництв відрізнялися. А тепер ще й плагіат та вигадки будуть. Вкрав десь текст зі спрощеними посиланнями і передрав літературу.
Зробили не краще і простіше, а клінічно ніяк.
Якось це надто агресивно... дві навскісні риски можна замінювати крапкою, а можна й не замінювати)
ВидалитиПідкажіть, будь ласка, коли ініціали в бібліографічному посиланні слід ставити перед прізвищем, а коли після, бо в ДСТУ є й так, і так.
ВідповістиВидалитиЩе одненьке питання: якщо 4 та більше авторів, то всіх писати чт тільки першого та ін.? Наперед вдячна.
ВідповістиВидалитиЩе знайшла в поправках і повну назву міста, і скорочену, напр. Київ повністю, а М. скорочено. То чи можна писати К. або ж лише Київ?
ВідповістиВидалитиЗ метою автоматизації процесу оформлення бібліографічного списку починає розвиватися онлайн сервіс Citebook – сервіс для складання бібліографічних посилань: https://citebook.net
ВідповістиВидалитиВебсайт дозволяє оформлювати наукові джерела відповідно до Національного стандарту ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання».
Написав декілька зауважень через форму зворотного зв'язку на сайті. На мою думку, сервіс ще дуже "сирий". ІМХО є сенс звернутися до фахівців з приводу відповідності вимогам ДСТУ 8302
ВидалитиВже цей сервіс не працює!
ВидалитиЯка відмінність п. 5.5.12 і 5.5.2???
ВідповістиВидалитиДе використовувати 5.5.12, якщо можна 5.5.2, якщо це не після первинного? Чи лише на тій самій сторінці?
Ключові слова: "на один і той самий документ"
Видалити