Два нових і цікавих міністра для українських бібліотек

Депутати Верховної Ради дев'ятого скликання затвердили склад нового Кабміну. Міністерство культури, молоді та спорту очолив Володимир Бородянський, якому тепер потрібно опікуватися нашими бібліотеками. Пан Бородянський відомий медіа-діяч, рулив такими великими проектами як Новий канал, Наше радіо, Московський комсомолець в Україні, СТБ… тому, підозрюю, він навряд обізнаний з прозаїчними буднями українських бібліотек. Однак, новий міністр культури нещодавно розповідав у соцмережі, що найкращі професіонали культурної індустрії будуть залучені до створення гуманітарної стратегії, а серед напрямків майбутньої клопіткої роботи знайшлися місце для бібліотек та книг. Культурний міністр пам’ятає про ці два слова і це вже щось для початку. 

Наукометрія в Методиці оцінювання ефективності діяльності наукових установ України

Затверджено нову Методику оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи, яка застосовується під час проведення її державної атестації. Методика доволі велика, заплутана і містить багато додатків, однак сказано, що оцінювання має здійснюватися на засадах «поєднання кількісного та якісного оцінювання статистичних, наукометричних даних», тому не можу просто так злегковажити і не поглянути на наукометричні моменти, що згадані у цій Методиці. 

Хто боїться Плану S?

Багато води утекло з часу минулої згадки про План S на сторінках блогу. За цей час видавцям вдалось відбитися від встановлення ліміту на максимальну плату за публікацію, виграти ще один рочок для переходу на рейки беззастережного відкритого доступу… але, мабуть, найважливіші оновлення – а) поява трансформативних угод, де передбачено компенсацію витрат видавцям за перехід на повністю відкриту бізнес-модель; і б) гібрид знову «легітимний» – члени cOAlition S не компенсуватимуть авторам сплату APC у гібридних журналах, але якщо науковці знайдуть для для цього кошти з інших фондів, то це не суперечитиме Плану S. 

База ERIH PLUS by Dimensions для соціальних та гуманітарних наук

На платформі Dimensions мені дуже подобається ідея щодо використання різних Journal List – австралійський ERA, латиноамериканський SciELO, фламандський VABB-SHW… Гадаю, що поява нового фільтру ERIH PLUS у Dimensions – повинно вже було стати подією для вчених-гуманітаріїв. Команда Dimensions у партнерстві з Norwegian Centre for Research Data (NSD), щоб спростити вченим доступ до результатів досліджень у соціальних та гуманітарних науках, представила на своїй платформі дані European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS). 

Академічна пошукова система Scinapse

Безкоштовна пошукова система наукової літератури Scinapse індексує понад 200 млн статей з понад 40000 журналів, а за справну роботу системи відповідає Pluto Network – південнокорейська команда розробників та підприємців. Давайте перевіримо як працює Scinapse, адже творці системи переконані, що «We’re better than Google Scholar. We mean it». Виконую запит бібліотека в Google Академія і отримую 171 000 результатів, а тепер Scinapse – 124 документи. Зараз Scinapse отримує дані лише з 4 джерел (Microsoft Academic Graph, Semantic Scholar, Springer Nature та PubMed), тому нічого дивного, що над охопленням можна ще попрацювати. 

Як результати досліджень вчених України впливають на розвиток технологій?

Продовження патентної теми. Пишуть, що цитування публікацій у патентах використовують для вимірювання впливу наукових досліджень на розвиток економіки. І далі – згідно з даними SciVal публікації працівників установ України в 2013–2017 рр. були згадані в патентах лише 87 разів. Якщо уважно роздивитись дані SciVal щодо цитувань українських публікацій у патентах, то відповідно до деяких показників – у нас справи навіть гірші, ніж у вчених Молдови. Тобто, більшість результатів наших досліджень не використовуються у промисловості, вони не приносять економічних прибутків, а ми вимушені закуповувати технологічні новинки закордоном.