Електронний архів української періодики LIBRARIA містить великий масив історичної преси, а також наукових і літературно-художніх серійних видань. Архів містить вже майже півмільйона сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, ідиш, кримськотатарською та російською мовами, які видавалися у різних регіонах України переважно в 20–40-х роках ХХ ст. Для перегляду доступні не лише самі зображення, але (увага!) розпізнані тексти видань з інтерактивним змістом кожного числа. Ресурс пропонує морфологічний повнотекстовий пошук, а також звичний пошук за назвами, географією, хронологією, окремо можна проводити пошук за заголовками статей та ілюстрацій.
Колекція наукових онлайн-інструментів Research Stash покликана допомагати STEM-вченим з їхніми дослідженнями. Веб-сайт складається з 8 логічних розділів, кожен з яких містить переліки відповідних ресурсів: Створення презентацій (Presentation), Інструменти альтметрікс (Altmetrics), Пошук літератури (Literature Mining), Представлення результатів (Publish), Написання статей (Writing), Управління проектами (Bench work), Пошук партнерів (Collaboration), Соціальні мережі (Social Networking).
Команда Impactstory представила Unpaywall – новий застосунок для веб-переглядачів Chrome і Firefox, що дозволяє користувачам швидко та легально завантажувати повні тексти наукових робіт. Застосунок вже можна встановити, але офіційний запуск очікується у квітні. База Unpaywall містить інформацію про понад 10 мільйонів статей у відкритому доступі. Якщо ви зайшли на сторінку статті і бачите зелену закладку Unpaywall – тицяєте і відразу отримуєте повний текст.
Хочу поділитися одним простим способом пошуку потрібної наукової інформації за допомогою функції «Пов'язані документи» у бібменеджері Mendeley. Обираєте у власній бібліотеці потрібний запис натискаєте на кнопку головного меню Related, або клік правою клавішею миші + Related Documents, і ви отримаєте перелік пов’язаних документів. До того ж, можна обирати не один запис, а відразу цілу папку – двигунець Mendeley хутко проаналізує метадані документів папки і запропонує логічний набір пов’язаних документів.
З’явилися нові вимоги до оформлення дисертацій і тепер вже жоден бібліотекар не заважатиме науковому прогресу людства, адже таджицький стандарт більше нам не указ: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог».
База PKP Index швидко зростає і вже містить майже 300000 записів з понад 1000 джерел. Будь-хто може представити свої журнали, матеріали конференцій та монографії у PKP Index. Для цього потрібно лише використовувати один з продуктів від Public Knowledge Project – Open Journal Systems, Open Conference Systems, або Open Monograph Press. В Україні дуже популярна платформа OJS, але підозрюю, що ще далеко не всі вітчизняні журнали представлені в базі, тому – реєструйтесь.
Вчені все частіше використовують соціальну мережу науковців ResearchGate для представлення повних текстів своїх робіт у відкритому доступі. Хамід Р. Джамалі вирішив перевірити чи зважають при цьому користувачі ResearchGate на права видавців. Аналіз півтисячі випадково обраних статей з англійських журналів показав, що у більшості випадків самоархівування наукових робіт на ResearchGate було несумісним з політикою видавця. Як правило, у 97,5% випадках таких порушень, автори завантажували у відкритий доступ PDF-файл видавця – опубліковану версію роботи.
З’явився монівський наказ «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». У порівнянні з попередньої версією вимоги суттєво знизились – тепер для присвоєння вченого звання професора достатньо мати 2 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, а для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника достатньо й 1 такої публікації.
Президент Петро Порошенко 25 лютого підписав указ №47/2017 і затвердив Доктрину інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед пріоритетів, які безпосередньо стосуються роботи бібліотек – підтримка вітчизняної книговидавничої справи, зокрема перекладів іноземних творів, забезпечення ними навчальних закладів і бібліотек, а також надання рівних можливостей доступу кожному громадянину до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри.
