Якщо про «хижацькі» журнали нерідко згадував на сторінках блоґу, то псевдонауковим спамовим видавцям «монографій» досі якось щастило прошмигнути повз мою увагу. Тож давайте знайомитись – на теренах України промишляє Lambert Academic Publishing (LAP), підрозділ німецької видавничої групи Omniscriptum Publishing Group, яка базується в Саарбрюккені та має 27 дочірніх компаній. Співробітники LAP вишукають по світу наївних аспірантів і надсилають їм спокусливу пропозицію абсолютно безкоштовно опублікувати наукову роботу – дипломну, дисертацію, дослідницький проект ітд.
Попри голослівні заяви, що LAP нібито «спеціалізуються на публікації академічних досліджень», жодного рецензування робіт не проводиться, оскільки працівники видавництва припускають, що «надіслані рукописи вже відповідають високим стандартам», а будь-яке рецензування, коректура «підвищить видавничі витрати». Словом, LAP ні за що не відповідає, а просто використовує технологію «друк на вимогу» і закидає ваш рукопис на Amazon Print-on-Demand.
Для чого працівники LAP це роблять? Все просто – ви втрачаєте авторські права на свою роботу і передаєте їх видавництву. Ви нічого не отримуєте взамін, хіба що бібзапис на свою «книгу», щось типу: Шляхтенко П. Дифракционный контроль текстильных материалов: Аппаратные и безаппаратные методы. – LAP LAMBERT Academic Publishing, 2016. – 244 с.
Водночас, деяким українським псевдонауковцям потрібен лише бібзапис від «міжнародного видавця», щоб потім його можна було включати у різноманітні звіти, заявки, документи для присвоєння ступеня, чи звання... Тому, українським бібліотекарям, монівцям, нанівцям потрібно своєчасно реагувати і банити подібні «монографії».
Джефрі Біл згадував про Lambert ще у 2012 році і його рекомендація досі актуальна – Do not do any business with Lambert Academic Publishing.
ви втрачаєте авторські права на свою роботу і передаєте їх видавництву
ВідповістиВидалитиІ чим це відрізняється від будь-якої иншої публікації, наприклад, у наукових журналах, які не є open-access?
Наукове видавництво повинне забезпечити рецензування, увагу академспільноти, а також автор монографії може сподіватися на гонорар. А поховати свою роботу поряд з відвертими дурницями у фейковій книзі, чи журналі, де ніхто не прочитає і не згадає... який у цьому сенс?
ВидалитиУ яких видавництвах наші автори отримують гонорари за наукові роботи?!! Автор оплачує їх публікацію та будь-які інші аспекти. Ключові слова "може сподіватися..."
ВидалитиПан, там еще стоимость одного экз. Книги может доходить до сотни евро. Расет на то, что сам автор купит пяток в подарок и пойдет в библиотеку просить купить. Мы таких авторов подальше шлем и рассказываем куда они вляпались.
ВідповістиВидалитиА якщо просто дарують, що робите? Долучаєте до фонду, чи в макулатуру?
ВидалитиДо слова: один зі знайомих кілька років тому опублікував в LAM свою працю (дійсно пристойна робота, матеріали якої використовуються у навчальному процесі кількох ВНЗ). При цьому автор не мав навіть авторського екземпляра, натомість сам мав купувати в LAM кілька своїх книг.
ВідповістиВидалитиОбіцяють тільки безкоштовну, а на авторський екземпляр також поширюється друк на вимогу. У нас низька видавнича культура і культура цитувань. Гадаю, у провідних вузах світу викладач просто не дозволить собі рекомендувати в навчальній програмі книгу подібного видавництва. Ще й тому чесним авторам слід уникати таких видавців - матеріал може бути хорошим, але опиниться у поганій компанії.
ВидалитиЧи не простіше просто роздрукувати свою власну книгу? За сотку купляти власну працю — це взагалі здається абсурдом...
ВидалитиЩо означає роздрукувати? Вдома на принтері? Розумієте, кожній людині завжди хочеться визнання. Один зі способів (для науковців/педагогів) - це, коли тебе публікують. Коли твоя праця має гарну обкладинку, гриф, використовується в навч. процесі, коли її процитували. І це нормальне бажання для людини, яка створює інтелектуальний продукт (особливо якісний).
ВидалитиТак, вдома на принтері. Ну, це якщо ви не маєте зайвих грошей. А якщо хочете гарну обкладинку за сотку — ну, це питання ваших пріоритетів. За все треба платити, але, мені здається, можна й обкладинку собі організувати за меншу суму... :)
ВидалитиОлександре, не повірите, але ті маніякі, що приносять до нас у бібліотеку свої "космічні письмена" зовсім не скупляться на якість друку і обкладинки, але вони для цього знаходять місцевих видавців. А LAM зваблює українських авторів саме тим, що це "міжнародний видавець")
ВидалитиВірю. Тоді я взагалі проблеми не бачу. Якщо LAM пропонує їм найкращі умови...
ВидалитиАле ж це насправді ненаукова публікація в неакадемічному видавництві?!
ВидалитиЧому ненаукова? А якщо провести редагування у нас в країні і надати вже їм працю редаговану. Чому це робити? Тому що в нас в країні потрібно вкласти немаленькі, ду-у-у-же немаленькі гроші видавництву за друк. На жаль!
ВидалитиТаке враження, що в попередньому коментарі редагування сплутали з рецензуванням... і це багато пояснює)
ВидалитиЧим принципово це вирізняється від друку монографії в Україні?
ВидалитиЩиро дякую! Може б, Ви змогли звернути увагу й на наші відповідники?
ВідповістиВидалитиБіля назви нашого видавництва потім не напишеш "міжнародний видавець", тому відповідники згадати не так просто.
ВидалитиМав на увазі відповідники поводження з авторами: автор отримує 10 примірників, не отримує пдф; бібліотеки не отримують обов"язкових примірників. Порушуються законодавство і вимоги Книжкової палати (https://www.facebook.com/groups/1757812764478982/?fref=ts).
ВидалитиВідповідники? ) - Видавництвто "Інтерсервіс", Київ - автор безкоштовно отримує лише сигнальний екземпляр, тобто екземпляр для вичитування. І все - оплата за власний рахунок своєї праці, і за власний рахунок ходиш і даруєш бібліотекам - хоча би свого навчального закладу і Національній медичній - примірники, просто так, щоб люди користувались, а не лише ти і твій навчальний заклад в педпроцесі. Такий був досвід друку навчального посібника з грифом. Які можуть бути розмови і критика таких "негарних" видавництв як Lambert?? Так, вони не рецензують, але чим кращий рівень рецензування у наших ВИШах Національного гатунку?? Звісно, якщо для цікавої розмови - то так, тема статті доволі актуальна, для бібліотечної справи;).
ВидалитиДуже дякую за завчасне попередження!
ВідповістиВидалитиБо я повівся. І вже почав готувати матеріал :(
Скажіть, чи такого самого гатунку ось це видавництво?
http://www.journalijar.com/
Не знаю, не стикався.
ВидалитиА цей "феномен" Вас не зацікавив?
@Den Kingovich звичайно такого самого! Просто класика фейкових видань - журнал з дивною назвою рецензує за 2 тижні наукові статті з усіх галузей - від Arts and Humanities до Physical, Chemical Sciences & Engineering! А головний редактор цього видання - Dr. MORSE FLORSE з гмейлівською скринькою! Спробуйте відшукати цього дядька)
Видалити@anonim якщо мова про феномен, коли бібліотеки не отримують обов'язкових примірників - повинні бути якісь важелі впливу на такі видавництва, але це вже зовсім інша історія.
Видалитиякщо це "міжнародне видання", то наші бібліотеки і не повинні отримувати примірники. Тим не менше, головне:
ВідповістиВидалити1. Видання не рецензується і не редагується.
2. Друкується в одному примірнику (за Вашим запитом і за Ваші гроші).
3. Не забезпечується обов'язкова розсилка.
4. Наукова громадськість немає можливості ознайомитись з публікацією (у подальшому не варто розраховувати на цитування).
5. Не можу слугувати свідоцтвом апробації опублікованих результатів.
6. Не може враховуватись як офіційне видання
Дякую за попередження, зараз отримала від них лист-пропозицію і щиро зацікавилася, але Ваша стаття відкрила очі. Ось так друкуєш свою наукову роботу, а у результаті отримує не те на що сподіваєшся.
ВідповістиВидалитиТак, достатньо лише щось написати не на виключно локальному рівні, як відразу радар ламберта вполює і розпочне накидати в скриньку унікальних спам-пропозицій.
ВидалитиНауково-педагогічна система спонукає до публікацій, які не є безкоштовними. Видання навчального посібнику, вистражданого, з грифом МОН - за власні кошти.. То кому потрібні такі видання? Провести майстер-класи, читати лекції можна і без таких публікацій, що коштують заробітку викладача. Здається тема розмови нагадує Шекспірівську "Багато галасу даремно" - вічна суперечка між новим світом та його попередниками. Є електронна книга - і досить. І авторські права, до речі, лишаються у автора подібної публікації. Що потрібно ще?
ВідповістиВидалитиИздательское соглашение: состояние на 24.05.2018 г.
ВідповістиВидалити6. Автор вправе:
6.1. оставаться обладателем авторских прав на свое
произведение,
6.2. получить бесплатный стандартный публикационный
сервис,
6.3. получить после публикации цифровую версию своего
произведения для скачивания в PDF-формате,
6.4. полностью или частично поручить публикацию своего
произведения другому издательству,
6.5. получить авторский гонорар согласно положениям
настоящего Договора.
Взагалі автор блогу описує якусь іделічну ситуацію з публікацією монографії. Створюється враження, що автор з іншої країни. Про яке рецензування йде мова? Автори монографій та підручників самі пишуть більшість рецензій, решту пишуть наші друзі-колеги рецензенти, яким приємно це зробити. Більшість книг видається за власні кошти. В чому проблема, коли з'явиться електронна версія праць науковця? Підтекст теми очевидний....
ВідповістиВидалити1. Не видавництво повинне проводити рецензування, а наукова спільнота. Якщо у рукипису є рецензенти та рекомендація до друку вченої ради вузу чи наукового закладу, але нема коштів на видання, то чому ні???
ВідповістиВидалити2. У договорі зазначено, що автор має право перевидавати і т.д. книгу будь-яким чином, тобто авторських прав видавництво не отримує!
3. Автор вільно може розсилати електронні версії. в тому числі у книжкову палату, Нац. бібліотеку ім. Вернадського і т.п.!
4. На яких підставах не може вважатися за апробацію, коли в аналогічних комерційних видавництвах - може??!!
Науковий видавець повинен забезпечити проведення рецензування. Пруф на свіженьке дослідження. А те що в Україні друк у будь-якій поліграфії може вважатися за апробацію - це вже інше питання.
ВидалитиВ будь якому випадку потрібно просто мати здоровий глузд і фільтрувати такі видавництва. Років чотири назад прийшов електронний лист англійською мовою із запрошенням на публікацію в одному з томів 10-ти томного видання по нанотехнологіям. Я не звернув уваги. Потім прийшов ще один лист. Поспілкувавшись з редактором, поморочивши йому голову, все таки відправив їм роботу (необхідно було відразу англійською мовою). І що ви думаєте. Всі 10 томів опублікованих. А мені Укрпоштою БЕЗКОШТОВНО надіслали том, в якому надрукована моя робота. Видавництво Studium Press LLC.
ВідповістиВидалитиУ цього індійського видавця навіть відповідний розділ є на сайті - Publications of Foreign Authors).
ВидалитиДекілька місяців тому до мене електронним листом звернулась представниця LAP з пропозицією вислати їм мою монографію на рецензування з подальшим безоплатним виданням її в їх видавництві. Рецензування мене не турбує, оскільки всі мої монографії написані на основі статей, опублікованих у провідних вітчизняних та міжнародних журналах після відповідних рецензувань. Інша справа -- нащо мені публікувати свою роботу в LAP, якщо LAP не гарантує її розповсюдження по наукових центрах навіть на рекламному рівні?!
ВідповістиВидалитиуви... але іншого способу безкоштовно опублікувати і узаконити свою працю немає... інакше в Україні є сотні "науковців", які живуть славою чужої праці... як резензується і кому загально відомо... гроші на видання дійсно науковець може мати тільки мрахоборством (зарлати вистачає тільки до зарплати)... тому LAP - це єдиний спосіб донести до світу і узаконити свою наукову працю...
ВідповістиВидалитиАле це ж нерецензована публікація?!! З таким же успіхом можна скористатися Kindle Direct Publishing чи подібними сервісами цілковито безплатно.
ВидалитиВидавництва не рецензують і в Україні. Ви подаєте текст з самостійно організованими рецензіями та витягом з протоколу вченої ради. Правда, платите добряче.
Видалити