Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Якщо раніше встановлювали лише DSpace на старенькі сервери, чи ПК, то зараз на них ще й Open Journal Systems розгортають. Але радості від самого журналу мало, «потрібно, щоб увесь світ дізнався про наші непересічні здобутки», тому мурзілки реєструють де тільки можуть на радість усіляким сумнівним веб-сайтам та базам даних. І навіть відомі гравці, такі як Thomson Reuters, чи EBSCO, не проти підігравати нашим «створювачам» у цій жазі представлення. 

Дуже приємно, що у багатьох університетах країни розраховують на бібліотекарів – вони повинні допомогти з видавництвом та промоцієї електронних наукових журналів. Однак, мало хто поспішає згадати про бібліотекарів на сторінках цих журналів. Чомусь, наприклад, професора Х, який в очі не бачив цього журналу, можна вказувати, а бібліотекарі повинні залишатись анонімними?! 

Однак, усі ці проблеми лежать виключно в етичній площині, а набагато дошкульнішими для бібліотекарів є фінансові біди. Підтримка, оновлення, доопрацювання як АБІС, так і інституційних репозитаріїв, потребують чималих кадрових та фінансових затрат, однак усе вже немодне, рулять наукові журнали.