DeSci Publish: Нова ера у відкритій науці (знову)

Платформа DeSci Publish намагається змінити підхід до академічного видавництва, об’єднуючи рукописи, дані та код в одному місці. Платформа забезпечує інфраструктуру для створення відкритої версії наукового доробку, яка відповідає сучасним стандартам інтероперабельності та збереження наукових даних. DeSci Publish є безплатним як для окремих дослідників, так і для установ та редакцій журналів. Кожен користувач отримує 100 ГБ безплатного сховища з можливістю розширення. Крім того, автоматичне створення DOI та інтеграція з ORCID дозволяють авторам отримувати визнання за публікацію даних чи коду навіть до виходу статті у журналах. 

Окремо відзначу, що редакції можуть створювати на платформі diamond open access журнали та повністю налаштовувати процес рецензування, критерії відбору та політики журналу відповідно до потреб своєї спільноти. 

Зрештою подібних ресурсів сьогодні створено вже достатньо багато, а особливістю цієї платформи є впровадження алгоритму для оцінювання новизни наукових робіт. Цей підхід базується на математичній моделі, що аналізує комбінації ключових слів і цитованих журналів у рукописі, порівнюючи їх із попередніми публікаціями. 

Модель оцінює два типи новизни. Контекстна новизна визначає, наскільки унікальними є комбінації журналів у списку літератури. Наприклад, якщо рукопис поєднує джерела з далеких дисциплін, це може свідчити про новаторський підхід до теми. Змістова новизна, своєю чергою, базується на аналізі концептів чи ключових слів, які використовуються в рукописі, і оцінює, наскільки несподіваним є їх поєднання. 

На цей час більшість записів на платформі походять із зовнішніх джерел, таких як OpenAlex, і супроводжуються оцінками їхньої новизни (платформа – нова, і ситуація може змінитися в міру зростання бази її користувачів). 

Спробував переглянути добре відомі мені теми, публікації та їх оцінки й часто був неприємно здивований роботою алгоритму DeSci. Тому, хоча ідея об'єктивного оцінювання новизни є привабливою, її впровадження, як на мене, може мати серйозні негативні наслідки для науки, бо очевидно, що інноваційність наукових відкриттів далеко не завжди можна виміряти математичними алгоритмами. 

Словом тримаймо руку на пульсі – нам важливо слідкувати, щоб подібні інструменти завжди залишались лише допоміжними засобами, а не заміняли складні процеси рецензування, чи стратегічного фінансування досліджень.