Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура – від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк – формується під впливом масштабних збройних конфліктів. Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз – від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони – смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
Мікрочипи – це як нова нафта. Саме від цього дефіцитного ресурсу залежить весь світ. І це не перебільшення: на мікросхемах працює майже все – від мікрохвильовок і смартфонів до ракет і фондового ринку. Та як розвивається індустрія мікрочипів і як вона змінюватиме наше майбутнє? Кріс Міллер створив не суху технічну оповідь, а захопливу історію про економічні та геополітичні стратегії. Ви поринете у світ глобальних інтриг і технологічних битв, де корпорації та держави ведуть жорстку війну за панування у виробництві мікрочипів. Довідаєтеся, як США здобули основну роль на ринку, як шпигунська мережа ставала секретною зброєю СРСР і чому Тайваню варто остерігатися. Це книжка про те, як маленькі кремнієві пластини стали ключем до глобального впливу, а також про ризики й можливості війни технологій.
Усі ми хоча б раз замислювалися про кінець світу. Однак сьогодні наші уявлення про нього сформовані значною мірою кінематографом та художньою літературою. У своїй книжці «Повний кінець» Кейті Мак, американська астрофізикиня, розповідає про 5 можливих сценаріїв кінця світу – не лише нашої планети, а й усього Всесвіту, – з наукового погляду. Ми знаємо, що у Всесвіту був початок. Після Великого вибуху він перейшов від стану надщільності до всеосяжного шару космосу із розпеченої плазми у формі куль — перших зірок та планет. На одній із таких планет за дивним збігом обставин зародилося життя… Але там, де є початок, має бути та кінець. Мак стверджує: він може настати будь-коли, в будь-який день. Що це означатиме для нас і чи є нам сенс складати плани на наступні вихідні, якщо все може раптово скінчитися в один момент?
Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у XX столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді». Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.
З кінця двадцятого століття колумбійський антрополог Джек Везерфорд вивчає і публікує матеріали з культури та історії Монголії. За це він ушанований двох вищих національних нагород цієї країни – ордену Полярної Зорі та ордену Чингісхана. Автор – єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана. Великий хан Монгольської імперії відкриється для вас із неочікуваної сторони – не як невблаганний, кровожерливий варвар, який очолював кінні загони воїнів-кочівників під час загарбницьких набігів, а як інноваційний лідер та далекоглядний правитель.
Немає коментарів:
Дописати коментар