Принципи CARE для управління даними корінних народів

CARE (Collective Benefit, Authority to Control, Responsibility, Ethics) – це набір принципів, що доповнюють FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable), однак на відміну від принципів FAIR, CARE фокусується не лише на технічних характеристиках даних, а й на людях, громадах та етичних аспектах, пов’язаних з використанням даних. Не досліджував історію цього питання, однак принципи CARE чомусь спрямовані на вирішення історичних нерівностей і надання саме корінним народам можливості брати активну участь у створенні, використанні та управлінні даними. Ці принципи дуже співзвучні з ідеями Майкла Гурштейна, дивуюся чому творці обмежилися таким “локальним” застосуванням. 

Основні компоненти CARE Principles for Indigenous Data Governance: 

1. Колективна вигода (Collective Benefit): Дані повинні використовуватися для досягнення результатів, які сприяють розвитку та добробуту громад. Це включає підтримку інновацій, управління ресурсами та досягнення соціальної справедливості. 
2. Право на контроль (Authority to Control): Корінні народи повинні мати можливість визначати, як їхні дані збираються, зберігаються та використовуються. Це передбачає дотримання права на вільну, попередню та усвідомлену згоду, а також створення протоколів для управління даними. 
3. Відповідальність (Responsibility): Використання даних вимагає прозорості та підзвітності. Всі, хто працює з даними корінних народів, мають забезпечити, що ці дані використовуються на благо громад, поважаючи їхні цінності та традиції. 
4. Етика (Ethics): Етичні аспекти управління даними передбачають мінімізацію шкоди, забезпечення справедливості та врахування культурних цінностей корінних народів. Дані повинні відповідати їхнім етичним нормам і сприяти їхньому довгостроковому добробуту. 

Відтак організації та уряди повинні створювати платформи для навчання та розвитку потенціалу корінних народів у галузі управління даними, включати принципи CARE у національні та міжнародні стратегії щодо відкритих даних, а всі стейкхолдери мають працювати на основі довіри, поваги та взаєморозуміння. 

Попри те, що CARE-принципи розроблені для захисту інтересів корінних народів, їхні етичні та відповідальні підходи до управління даними можуть бути адаптовані для більш загального застосування, особливо у відкритій науці. Наприклад, для управління (медичними, соціологічними, екологічними etc.) чутливими даними, врахування прав усіх сторін, що беруть участь у дослідницькому процесі, дотримання балансу між відкритістю даних і захистом прав осіб чи громад. 

Як я вже колись писав – у країнах, що розвиваються, у людей часто немає відповідних знань, технологій та ресурсів для ефективного використання відкритих даних. Відтак, можна посилатися на принципи CARE, щоб довго кожному не пояснювати чому мені як досліднику доводиться балансувати між відкритістю та захистом інформації.