Рік 2024: орєшнік і довбойоб

Третій рік з початку повномасштабної війни росіян проти України, а частина українців досі не розуміє, що волати в караоке Кобзона під час прильотів КАБів та панахид – це не комільфо. Що купівлю найновішого ролс-ройса можна відкласти. Що соромно вдавати інваліда. Що підло знущатися з призовників. Що безвідповідально віддавати дітей на навчання радянським маразматикам… Світ абсурдний, жорстокий, холодний та нелогічний, як і розвиток бібліотечної справи в Україні. Ловіть традиційний дайджест, зітканий з цьогорічних дописів.

СІЧЕНЬ 

Купити фейкові публікації ви можете, всякі МОНи та ректори поплескають вас по плечах, але жоден серйозний палеоантрополог вимазаної в глині руки вам не подасть. 

ЛЮТИЙ

Бібліотекарі знають, що деяким користувачам порада більше читати не подобається. Тому, замість того, щоб рятувати людські життя, ми прирікаємо самих себе на скопус-діарею. 

БЕРЕЗЕНЬ

Я розумію, що в науці є багато до біса дорогих речей, однак, наприклад, поговорити з кимось про науку, а потім спробувати зробити з цього дослідницький проєкт – це ж ніби й великих грошей не коштує? Мене таке щастя вперто оминає. 

КВІТЕНЬ

У нас великий відсоток робіт публікується у сумнівних журналах, але замість того, щоб розв'язувати цю нагальну проблему, ми, на міністерському рівні, вдаємо, що проблеми реплікації вихідних даних в Revista Amazonia значно важливіші для майбутнього України.

ТРАВЕНЬ

Потерпати через неприємні сюрпризи в процесі дослідження, або чогось не знати – це нормально. Так наука і розвивається. Якщо вас примушують писати, що все відбувалося згідно з планом та отримано очікувані результати – втікайте туди, де зможете вільно дихати на повні груди. 

ЧЕРВЕНЬ

Швидше за все редактори та рецензенти іноземних наукових журналів не зрозуміють наш гумор, однак переконаний, що нам все одно варто додавати у рукописи якомога більше великодників та посилань на українських класиків і так ми рекламуватимемо у світі нашу культуру. 

ЛИПЕНЬ

Перефразовуючи цьогорічних нобеліантів – Освітній та науковий розвиток відбувається лише тоді, коли він не блокується науковими невдахами, які відчувають, що їхні економічні привілеї будуть втрачені, й педагогами-лузерами, які бояться позбутися своєї влади.  

СЕРПЕНЬ

Навколо нас купа усього, що відкриває нові можливості для дослідження наукової комунікації та структури знань, зокрема й для аналізу українських наукових, філософських та літературних текстів. Ось тільки часто враження, що самій державі – це зовсім не треба.

ВЕРЕСЕНЬ

Можна хитро сказати, що у світовому бібліотекознавстві відбувся парадигматичний зсув у бік універсальних ролей, коли академічні бібліотекарі повинні охоплювати відразу кілька предметних галузей і брати на себе різноманітні функціональні обов'язки. Але, як на мене, то просто кваліфікованих працівників у наукових бібліотеках виявилось обмаль. 

ЖОВТЕНЬ 

Якщо дні людської науки вже пораховані, то що там говорити про академічних бібліотекарів? Не дочекаєтесь! (зрозуміло, що мова про академічні бібліотеки загалом, українські бібліотеки давно у глибокій комі й не з вини ШІ). Науку хакнуть ще не так скоро і до того часу, як не дивно, але саме академічним бібліотекарям буде чим зайнятися.  

ЛИСТОПАД

Реалізація нових моделей публікації та рецензування потребує значних ресурсів для підтримки платформ, навчання персоналу та популяризації відкритих практик. Українська наукова спільнота роками потерпає від недофінансування традиційних наукових каналів комунікації, тому відразу перестрибнути на публікувати-рецензувати-курувати не вдасться.  

ГРУДЕНЬ

«Наша місія і наша пристрасть – займатися наукою. І навіть якщо нас бомбардують чи намагаються знищити, ми будемо захищати нашу культуру та право на інтелектуальний суверенітет».