Цитувати не можна заборонити

Верховна Рада України прийняла у першому читанні абсолютно дикий законопроєкт згідно з яким науково-освітні програми та наукові дослідження не можуть містити посилання на джерела інформації, що створені на території росії, російською мовою, громадянином росії, або російською установою. Логіка ініціаторів документа (до написання якого долучився навіть відомий український вчений Василь Вірастюк!) – наукові праці громадян авторитарної держави апріорі нафаршировані рашистською пропагандою. Також одна з ініціаторок заборони скаржиться, що в українських університетах студенти досі навчаються за російськими підручниками. 

Про навчальні програми частково правда. З мого досвіду – частенько літні викладачі, які в програмах своїх курсів безсоромно пишуть, що крім Петрова, Іванова та Хрєнова у світі цими проблемами ніхто не займався… з року в рік отримують контракти! Потім наші студенти та аспіранти вчать напам'ять те що Петров, Іванов та Хрєнов півстоліття тому списали у західних авторів. 

Керівникам університетів, мабуть, це вигідно, таким викладачам можна нічого не платити, адже зарплату вони й так розцінюють як бонус до пенсії. Замість того, щоб працівники МОН, НАЗЯВО… перевірили навчальні програми, щоб покращити якість освіти – заборонимо згадувати в програмах російських авторів і викладачі, що всі ці роки війни дурили дітям голови Івановими, враз розпочнуть читати англомовні джерела. 


Щодо заборони згадувати наукові праці російських авторів – це взагалі повний нонсенс! Мотиви цитувань наукових робіт бувають різні, основний мотив – вчений посилається на джерела, які були корисними при проведенні дослідження. Якщо українському вченому потрібно пояснювати, що цитувати рашистську пропаганду у своїй науковій роботі це погано – то що це в дідька за вчений??? 

Прийняття ж на державному рівні офіційної заборони, що суперечить науковій етиці, навпаки, завдасть шкоди іміджу українських вчених і нам доведеться пояснювати іноземним колегам, що люди, які написали текст цієї заборони наукових праць не пишуть, не цитують і не читають.

UPD 1. Висновок комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (21.11.2022) щодо цього законопроєкту містить багато слушних зауважень, тому є ще надія, що здоровий глузд візьме гору. 


Нас часто звинувачують, що ми страждаємо на політичну амнезію, тому збережімо список ініціаторів цього законопроєкту, щоб пам'ятати, що ані ці депутати, ані їхні радники, геть нічого не тямлять у науковій комунікації.

8 коментарів:

  1. Анонім06.12.22, 22:52

    Пробачте, але чи в цьому документі передбачено якесь покарання за викладання за російськими підручниками в університетах? Нічого не знайшла! Жодного? Дармоїди у Верховній Раді навіть під час війни доводять, що вони дармоїди. Усе вірно, хто має гроші і не хоче слухати казки про Попових-Иванових їдуть вчитися в Польщу, чи далі в Європу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Згадки про якесь пряме покарання я також не бачу - можливо у разі виявлення порушень навчальну програму визнають такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

      Видалити
  2. Анонім07.12.22, 00:27

    Росія - країна-терорист, але цей законопроект фактично про маніпуляції з цитуваннями. Куди поділася академічна доброчесність? Чи для наших депутатів прийняття законів що суперечать один одному це вже стало нормою? Не мають чим зайнятися.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Можуть відразу ж у цьому тексті заборонити українським авторам писати малоцитовані роботи - також буде звучати дуже патріотично)

      Видалити
  3. Якась підстава, реально. По списку - в ініціаторах ледь не вся фракція "Голос", причому, обидві непримиренні половини. Фракція, що позиціонувала себе як досить інтелектуальна, а не складена з водіїв, охоронців, покоївок і весільних фотографій. Ну і ще пара людей, які теж, нібито, перед тим не виглядали цілковитими анальфабетами. І тут раптом таке групове божевілля.
    По темі (народ це вже полоскав у зв'язку). Таблицю Менделєєва ми вже точно забороняємо. Її було створено громадянином держави, наразі визнаної державою-агресором, а заодно й окупантом, вперше описано на території тієї самої держави державною мовою держави-агресора й окупанта. 3 умови із 4! Хіба що Мендєлєєв не був юридичною особою держави-окупанта, тут йому пощастило.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Схоже наші піар-технологи навіть на охоронців та покоївок можуть накидати штучних інтелектуальних блискіток. Лякає, що поряд не знайшлося нікого, хто б їх стримав, адже робота натовпу депутатських радників також недешево обходиться бюджету. А от з Періодичної системи хімічних елементів я б прибрав прізвище Менделєєва задля історичної справедливості)

      Видалити
  4. Анонім08.12.22, 08:40

    Глупота! Увесь цивілізований світ з нас сміятиметься. Так ніби навмисно це роблять. Вже були одні "патріоти", що дуже переживали за українську мову, а потім вилізло звідки фінансування, хоча це й так всім завжди було очевидно. Добре, що РФ фактично відсутня на науковій карті світу. Викрутимся

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, фактично відсутня, але іноді... Наприклад, якщо я пишу про інструмент Hijacked Journal Checker від відомого американського проєкту Retraction Watch і при цьому захочу згадати пані Абалкіну з Берлінського вільного університету, то на думку наших законописців це неправильно. Зате тих, хто публікується у викрадених журналах, чи користується послугами фабрик публікацій наше законодавство не тільки не чіпає, а ще й винагороджує!

      Видалити