Українські публікації у виключених зі Scopus виданнях

В Learned Publishing з'явилася робота про публікації українських авторів у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus. Nihil novi sub sole. За період 2011-2020 років у 17 українських установ у виключених зі Scopus виданнях назбиралося понад 20% робіт від загальної кількості їхніх публікацій. Тези конференцій у виключених виданнях цитувалися частіше, ніж статті й навіть огляди. У двох українських університетів цитування робіт у виключених зі Scopus виданнях втричі перевищує середню кількість цитувань робіт у тому ж році та в тій же предметній галузі, а у 12 університетів на одну роботу у виключеному зі Scopus виданні в середньому припадає 4 цитування! 

На різних конференціях та тренінгах нам розповідають, що варто публікуватися у престижних журналах, щоб зробити свої результати максимально помітними. Для чого?! Виключені зі Scopus видання авторитетними аж ніяк не назвеш, проте, як бачите, публікації українських авторів там прекрасно цитуються, й навіть значно краще, аніж роботи у найпрестижніших журналах. 

Для мене несподіванка, що при цьому всьому відсоток публікацій у виключених виданнях в українців нижчий, ніж в багатьох інших країн Східної Європи. 


Водночас не варто забувати, що тільки у наших національних практиках оцінювання наукових результатів сам факт індексації у Scopus автоматом означає, що всі ці публікації якісні та прекрасні. 

Тут ми не тільки сліпо довіряємо експертам Scopus, а навіть гірше – самі експерти Scopus визнають, що мають серйозні побоювання щодо певних видань, а тому припиняють індексувати їхні нові номери. А що Україна? – Продовжує нагороджувати авторів за такі публікації, навіть якщо саме через них видання й було виключене зі Scopus. 

Кожна друга українська стаття в галузі економіки з'являлася у виключеному виданні. Саме в економіці ми маємо найбільше захистів кандидатських та докторських з довічною надбавкою до окладу. 

Зв'язку між розвитком економічної думки та станом економіки наші громадяни вперто не бачать, тому спробуймо пояснити в чому ж тут проблема на прикладі фармацевтики, де кожну п'яту статтю опубліковано у виключеному виданні. 


Припустімо, що у таких статтях розповідається про цілющі властивості якихось пігулок. Експерти Scopus б'ють на сполох через те, що ці статті могли бути опубліковані без належної перевірки. Відповідно – згадані пігулки можуть виявитись фуфломіцином, або навіть отрутою! Чи дасте ви таку пігулку дитині? Своїм рідним? З'їсте самі? 

Через мовчазну згоду деякі автори не тільки продовжують штампувати такі статті-пігулки, а ще й роблять це за наші гроші. Тому, після великої перемоги над окупантом, нам неодмінно потрібно буде здобути ще й цілу низку маленьких перемог.

6 коментарів:

  1. Анонім02.06.22, 22:42

    Не треба чекати закінчення війни. Почати треба по фактам, які вже є. А журнали, які виключено зі scopus треба ретельно перевірити на предмет "причин".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Причини вказані на сайті Elsevier. Навряд зараз хтось розпочне змінювати національні методики оцінювання, всі ж чули відповідь президента щодо міністра: Коли в дитини відірвало ноги, а їй розказують про якісь дрібниці. Спершу нам потрібна Перемога.

      Видалити
  2. Анонім06.06.22, 16:15

    Цікаво... А можна статтю у студію?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У дописі ж вказано посилання, а якщо мова про повний текст, то це або нелегально на Sci-Hub, або ще надцять легальних способів.

      Видалити
    2. Анонім08.06.22, 14:54

      Дякую, але якийсь з надцяти способів би спрацював, то не просив би. Дякую Вам!

      Видалити
    3. Це Online Version of Record before inclusion in an issue - думаю, що майже всі способи запрацюють, коли з'явиться номер та сторінки.

      Видалити