Аномальна співпраця в наукових публікаціях українських «клієнтів»

Відома викривачка журналів-клонів Анна Абалкіна представила новий препринт у якому спробувала визначити та проаналізувати публікації, що походять з російської фірми, яка продає фейкове співавторство у наукових публікаціях. Нечестивий клієнт цієї фірми може обрати та купити тему статті, своє місце в списку авторів, квартиль журналу, дату публікації та базу даних в якій індексується журнал. За допомогою таких підказок авторка спробувала вичислити статті з купленим співавторством і виявилося, зокрема, що українці також користувалися послугами цієї російської “фабрики публікацій” – протягом 2019-2021 років купили собі щонайменше 111 місць у співавторах. Усі ці публікації та “авторів” можна побачити у таблиці

На основі отриманих результатів, авторка виводить універсальні характеристики, що обережно можна використати для виявлення російської paper mill
  • Підозріла співпраця (дуже різні афіліації у статтях, невідповідні спеціалізації університетів та авторів); 
  • Відсутність одноосібних робіт; 
  • Співавторів вказано не в алфавітному порядку; 
  • Схожа структура документів – зазвичай використовується IMRAD, у якій M часто називають “Materials and Methods”
  • Більшість клієнтів пов’язані з університетами, а не з науково-дослідними інститутами; 
  • Більшість підозрілих публікацій пов’язані з Росією, Казахстаном, Китаєм, Україною та ОАЕ.   
При цьому, на відміну від китайського досвіду, використання комерційної електронної скриньки не є ознакою “фабрики публікацій”. 


Влучно про невідповідні спеціалізації – всі бачать, наприклад, як у нас юристи, економісти та Ko пачками публікуються в польському та грузинському медичних журналах, але… державний конвеєр з видачі дипломів та премій невгамовно працює! 

Дещо сумніваюся щодо “алфавітного порядку”. Найчастіше авторів за абеткою вказують у математиці, економіці та фізиці високих енергій, проте враховуючи традиції радянської наукової бюрократії, підозрюю, що у пострадянських країнах при укладанні списків часто керуються “за посадою”. 

Словом, якщо бачите в Scopus, або у Web of Science, що університет активно співпрацює закордоном, то будьте обережні – можливо за цими цифрами ховається якась “фабрика публікацій”. Водночас якби ми в країні розвивали власні методики оцінювання, то українці не годували б “наукових” шахраїв.

6 коментарів:

  1. Анонім29.12.21, 18:46

    Все правильно авторка пише, ніякої помилки там нема -- значний відсоток цих співавторів за посадою також фейковий, аспірантів повикидають, а самі повписують ректорів-директорів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. По-перше, це бездоказове твердження, а навіть якщо й справді повикидають аспірантів - на алфавітний порядок це ж не вплине.

      Видалити
  2. Анонім29.12.21, 18:49

    Пан, а можно эту табличку сделать только чтобы с украинскими авторами? Или хотя бы колонку со странами добавить?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це ж не моя таблиця, а авторки. Посилання на таблицю взяв з препринту https://arxiv.org/abs/2112.13322

      Видалити
  3. Анонім29.12.21, 22:07

    Кожен з цих критеріїв, і навіть якщо всі вони разом - не можуть бути беззаперечним свідченням paper mill. Я можу навести безліч статей, де всі критерії присутні, але ці роботи точно не куплені!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це - не критерії paper mill!!! Це просто певні загальні характеристики - що є спільне у всіх цих виявлених статтях. Звичайно, щоб щось довести - потрібно експертно розглядати кожен випадок, тут не може бути якогось простого механічного алгоритму. Водночас якщо існують якісь інші докази й в публікаційній активності прослідковуюся подібні ознаки... то можна запідозрити "фабрику".

      Видалити