Як швидко відростити собі індекс Хірша в Scopus: кейс авторів з Львівської політехніки

В Україні вже ходять легенди про скопусівські матеріали конференцій, що видані під парасолькою IEEE, CEUR ітд. Анонімний дописувач поділився зі мною аналізом та повними текстами матеріалів однієї такої конференції, у якій “відзначилися” працівники Львівської політехніки. Звісно цей приклад далеко неунікальний, але зі своєю родзинкою. Спершу подаю майже без змін аналіз цього добродія. Факти перевірив, все так, але також неодмінно прочитайте й мій коментар до цього аналізу.

"Національний університет "Львівська політехніка" щороку проводить ось таку конференцію: http://csit.ieee.org.ua/. Матеріали цієї конференції публікують у збірнику, що індексується в Scopus. 

До 2021 року розширені статті публікували в журналі Advances in Intelligent Systems and Computing видавництва Springer Nature, але наразі індексування цього видання у Scopus припинено. Однак збірник матеріалів ще поки індексується... 


Наведу 3 приклади з матеріалів лише за один рік: Proceedings of the 14th International conference "Computer sciences and Information technologies" (CSIT 2019)

1. В одному журналі по 5-16 статей одного й того самого автора: 

Vasyl Lytvyn – 5, 
Victoria Vysotska – 5 і т.д. 

Це лише на одній сторінці змісту! 


2. Самоцитування, а також цитування колег по кафедрі. Наприклад, в статті “Online Tourism System for Proposals Formation to User Based on Data Integration from Various Sources” В. Висоцька процитувала відразу 9 своїх робіт. 

3. РОДЗИНКА! Викладачі видають студентські бакалаврські роботи за свої й навіть не виправляють це в тексті статті! Мова про статтю “Method of Similar Textual Content Selection Based on Thematic Information Retrieval” (читаємо в Conclusions – ...this bachelor qualification work). 

Питання – А як же незалежне рецензування ТРЬОМА фахівцями, про що написано на сторінці конференції?! – Немає рецензування. А як же перевірка на плагіат? – Не чули про таку". 


Отож, анонім стверджує, що матеріали цієї конференції не проходили рецензування, і це дозволило деяким авторам досхочу публікувати та цитувати свої матеріали в збірнику без огляду на їх наукову якість. 

Я погоджуся з цими висновками й додам, що цей кейс підтверджує мої попередні спостереження. У той час, як у світі матеріали конференцій з очевидних причин рідко цитуються, у деяких працівників деяких наших установ таке цитування просто зашкалює! Також, підозріло часто цитуються (самоцитуються) їхні публікації у виключених виданнях! 

Крім того, якщо поглянути на профілі багатьох цих авторів (та їх співавторів) у Scopus, то виявиться, що це свідома публікаційна стратегія – щороку публікувати та самоцитувати якомога більше Conference Papers. Навіть публікаційні потуги цьогорічного нобеліата в галузі медицини Ардема Патапутяна гаснуть у порівнянні з такою конференційною навалою. 

АЛЕ! Важливо знати, що офіційно керівництво Львівської політехніки не підтримує подібні публікаційні практики, адже відповідно до Положення про матеріальне заохочення працівників, преміюють авторів лише за статті, або огляди = за таку конференційну гіперактивність автори прямих бонусів не отримають. 


Однак, такі автори можуть претендувати у Львівській політехніці на винагороду за “Досягнення значення h-індексу в наукометричній базі даних Scopus, що дорівнює 10 і вище”, а сам університет покращить позиції, наприклад, у національних рейтингах університетів з недолугими методологіями (а-ля рейтинг ЗВО за показниками Scopus). 


Якщо не Львівська політехніка, то Cui prodest? Насамперед у виграші самі автори, адже кількість публікацій та величина h-індексу у нас в країні впливає на рішення щодо виділення фінансування на проведення досліджень, на присудження звань, держпремій, посад... 

Також, така поведінка вигідна чиновникам МОН, адже вони звітуються цими цифрами перед Кабміном і отримують винагороду за вигаданий науковий прогрес країни. Очевидно, що таким конформістам непотрібна 1 якісна article в рік з нейробіології – їм вигідно відразу 16 conference papers отримати.

А кому це невигідно? Та усім нам! Адже такі адаптаційні викрутаси забирають фінансування у перспективних вчених та проєктів. Як нещодавно було влучно сказано – ще трішки “і ми не просто відстанемо, ми взагалі перестанемо усвідомлювати, а що ж відбувається з наукою там, в інших країнах”

22 коментарі:

  1. Анонім11.10.21, 08:40

    Украинские ученые сломали IEEE))) Я тоже когда-то участвовал в конференциях IEEE, но чтобы один спикер представлял сразу 16 докладов?? я подобного не припомню. Безразлично мне на этих стахановцев, но выдавать работы учеников за свои?!!! А потом нам рассказывают что такое академична доброчеснисть

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я от тепер думаю, що можливо це й на краще, що IEEE досі не підтримало Initiative for Open Citations).

      Видалити
    2. Анонім12.10.21, 18:32

      Привласнення студентських робіт у них є доброю традицією. Подивіться доповіді CSIT-2021: на слайді "Про програмний продукт" написано “diploma paper” (див. 4:31 сек. https://www.youtube.com/watch?v=RjYVKjaBxoM)! І аж три автори!

      Видалити
    3. Анонім13.10.21, 09:10

      Ну і видана без студента?

      Видалити
    4. Анонім28.10.21, 18:45

      Цю програму студентці написав я. Там немає нічого особливого.

      Видалити
  2. Анонім11.10.21, 10:38

    Нещодавно робили дуже круту візуалізацію про накрутки російських універів в рейтингу THE 2022 https://t.me/trueresearch/1162 Так само я підозрюю і по авторах можна зробити, тому не бачу сенсу подібним займатися. Накрутиш собі h-index 100, а що далі??

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зробили якісь волонтери візуалізацію, а що далі? Була якась офіційна реакція з боку Минобр, РАН, THE?.. А в нас навіть до візуалізації справа не дійде.

      Видалити
  3. Анонім11.10.21, 14:25

    Слухайте, ну це ж просто глупство якесь - видати 16 публікацій за 1 конференцію. Є ж значно "елегантніші" способи шахрайства. Важко зрозуміти, що в голові у цих людей... просто дитячий садок якийсь... як можна так тупо нищити свою кар'єру, репутацію?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А в Україні й так працює - неелегантно, проте ефективно.

      Видалити
    2. Анонім12.10.21, 00:16

      Це якщо є що нищити ))) А якщо широко відомий науковець у вузьких кафедральних колах?!...

      Видалити
    3. Анонім12.10.21, 11:35

      Є навіть блог: https://victana.lviv.ua/naukovi-statti

      Видалити
  4. Анонім11.10.21, 17:02

    CSIT 2021

    Volodymyr Pasichnyk – 6,
    Nataliya/Nataliia Kunanets –18,
    Yuriy Hrytsiuk – 0,
    Vasyl Lytvyn – 2,
    Victoria Vysotska – 11

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім11.10.21, 19:43

      У Львівської політехніки супер dream team) ось ще 2 зірки конференцій: Rzheuskyi, Antonii h-index 20 https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57198350314 і Kravets, Petro h-index 11 https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6603085655 Скоро політехівці обженуть Массачусетс і Єльський в рейтингах)

      Видалити
    2. Багато з цих авторів з членами Technical Program Committee, або Local Organizing Committee IEEE CSIT 2021. Сама ж конференція відбувається під патронатом МОН та НАН, тому ніякий це не дитсадок.

      Видалити
  5. Анонім12.10.21, 09:13

    Едіторами журналу шпрінгер цієї конференції є Шаховська та Медиковський. Мабуть не малі премії отримали за цей чудо-номер

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім13.10.21, 11:09

      А мені подобається, що в політесі за журнал в скопус премії дають. У нас керівництво просто за горло бере на всіх нарадах з тим скопус, а хто повинен цим займатися і за які гроші?

      Видалити
  6. Анонім12.10.21, 11:33

    Господа! Вы ничего не понимаете в колбасных обрезках! Эти "ученые" - самые цитированные и влиятельные в мире! См. тут: https://zbruc.eu/node/102220

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Жахлива, але інформативна публікація - хтось у фейсбук не зрозумів, а журналісти скопіювали... але в статті є посилання на чудову роботу Джона П. А. Іоаннідіса і Ко, яку я прогледів.

      Видалити
  7. Анонім13.10.21, 08:15

    Як Анонім хочу написати всім іншим тут фахівцям-онанімам: все що тут написано повна дурня! Тому що:
    1. Кількість праць до h-індексу має таке саме відношення, як Гітлер до комунізму. Тобто ніякого. h-індекс визначається на основі цитувань науковця. Єдине в чому можна звинувачувати, то самоцитування. Але у Скопусі тут все продумано. Є чіткі правила. Й, якщо праця ці правила не задовольняє, то у Скопус вона не попаде. Крім того у Скопус завжди можна переглянути h-індекс без самоцитувань.
    2. Як я зрозумів, тут мова йде не про статті, а тези конференції. Можна навести тисячі випадків, коли один науковець має 5 й більше тез в межах однієї конференції.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім13.10.21, 10:57

      Такие сказки Аноним может своем ректору рассказывать.
      1. Индекс Хирша зависит от количества статей и их цитирований! Если индекс Хирша равен 30, то это значит, что у автора есть как минимум 30 публикаций каждая из которых цитируется минимум 30 раз https://en.wikipedia.org/wiki/H-index Скопус иногда прекращает индексировать злостных нарушителей, как собственно и случилось с упомянутым журналом!
      2. Конечно! 5 и больше! Нормальная мировая практика!))) Для таких конференций даже есть свое название https://en.wikipedia.org/wiki/Predatory_conference

      Видалити
    2. Анонім13.10.21, 12:32

      Цитування то окрема тема: Кунанець цитує Пасічника, Висоцьку й Литвина. А Висоцька цитує Кунанець, Пасічника й Литвина. І так по колу, бо це одна кафедра )))) Хоч би хтось з Африки їх процитував... У Європі цих всесвітньовідомих не знають, на жаль ))

      Видалити
    3. У профілях Scopus можна переглянути h-index лише без самоцитувань самого автора, але не без врахування "ферм цитувань". Проте, вся потрібна інформація вже є в даних Scopus, просто потрібно більше рухів, щоб це побачити.

      Видалити