Результат бездумного згадування наукометрії у національній науковій політиці

Університет державної фіскальної служби України підписав меморандум з ТОВ «Наукові публікації», яке зі сторінок свого сайту пропонує авторам низку неоднозначних послуг, зокрема, гарантує «під ключ» публікацію в журналах, що представлені в базах Web of Science та Scopus. Що значить «гарантує»? Що значить «під ключ»? Як розуміти зміст послуги «пошук співавторів»? У чому полягає заявлене партнерство з 97 журналами? Усе це можна спихнути на агресивний маркетинг на межі фолу, але послуга: “Підвищення індексу Гірша. Гарантоване підвищення до необхідного показника” – це вже свідоме підбурення до маніпуляцій з цитуваннями. 

Величина h-індексу залежить від кількості публікацій та кількості їх цитувань = як можна гарантувати, що автор напише потрібну кількість робіт, а інші автори згадають ці роботи потрібну кількість разів? Переконаний, що такий сервіс неетичний, а власники та працівники цієї товки, мабуть, глибоко стурбовані цим фактом. 

Але повернімося до університету працівники якого «отримали інформацію як опублікувати статтю у зазначених базах даних». Підписавши меморандум керівництво цього ЗВО також долучилося до порушення наукової етики. Люди, що видали й отримали ліцензію на провадження освітньої та наукової діяльності переконані, що підвищення h-індексу до необхідного показника є цілком прийнятним? 

Швидкість, кількість та контекст поширення в мережі подібних повідомлень на сторінках викладачів, аспірантів, бібліотекарів... свідчить, що багато працівників університетів також прагнуть налагодити подібну співпрацю. 


Як на мене, то це цілком очікуваний результат бездумного згадування наукометрії у національній науковій політиці. 

Українські посадовці регулярно вимагають вказувати у звітах дані з Web of Science та Scopus і при цьому чиновники інтерпретують наукометричні показники як їм заманеться. 

Українцям вперто передплачують доступ відразу до двох баз даних наукових цитувань, а не до повних текстів і замість того, щоб читати, читати, досліджувати та пізнавати, наші науковці-початківці думають, що “наука – це кількість публікацій в Скопус”

Водночас люди, які щиро прагнуть займатися наукою, але не мають нікого поряд, хто б підказав як правильно побудувати експеримент, структурувати рукопис, використовувати інструменти... розпочинають чомусь палко ненавидіти Scopus та Web of Science. 

При цьому, шахраям як вдавалося, так і вдається невимушено долати всі запобіжники, що повинні були захищати українську наукову екосистему від фейкових публікацій. 

У нас будь-хто може отримати офіційну міністерську довідку про реєстрацію міжнародної конференції про наукометрію навіть якщо програмний комітет складається виключно зі школярів, музикантів та аферистів. 

Люди можуть не мати жодної публікації у рецензованих журналах, але спокійно читають лекції в українських університетах (!) а-ля як опублікуватися в Web of Science та Scopus під егідою МОН. 

Тим часом українським наукометристам залишається орієнтуватись на роботу закордоном, адже розвивати об'єктивні системи оцінки науки у себе вдома їм навряд дозволять, тут потрібніші послуги «під ключ».

15 коментарів:

  1. Анонім16.02.21, 10:35

    Дуже добрий матеріал у Вас вдався. Змістовний.

    Оце хижаки, так хижаки! Навіть переплюнули у цьому безмежну кількість подібних "компаній-гарантів" у добре відомих країнах - Іран, Індія, Малайзія, Пакистан, Росія, та інші. Там, поки що, до гарантій збільшення цитування за статтями справа ще не дійшла. Там і авторів підбирають, і статті, і журнали, але щоб цитування...це ж який потенціал подальшого зростання у рейтингах Таймз та QS зявляється у деяких наших університетів! Завтра обійдуть Гарвард з Оксфордом! Думаю, що ці хлопці з нашого вітчизняного "гаранта" дуже добре читають Ваш блог, де проблемі цитувань приділяється велика увага. Зрозуміли хлопці, що цитування, то важливо для науковця, та особливо для університетів, як у "залежність" від рейтингів блукають у пошуках кращої долі, але....вони що, здатні забезпечити цитування у провідних журналах світу, де лише одне цитування вашої праці - вже пропуск у коло обраних вчених? Та де там, про це мова не йде. Будуть забезпечувати цитування мурзілками, з якими вони і співпрацюють щодо статей "наукових". А взагалі...це вже якась "наукова" паранойя - “наука – це кількість публікацій в Скопус”. Дуже правильна у Вас вийшла фраза. Як діагноз психіатра усій нашй системі наукових публікацій, віком майже у 30 років. Вже такий у нас поважний вік, а все ще застрягли ментально у цій параноїдальній скопусо-восівській темі. По-перше - наука, це не про кількість, а про якість. По-друге - це не про Скопус, або Вос, а про доступність та можливості поширення та доступу до результатів наукових досліджень. По-третє - це не Гірш, а цитування саме у тих журналах, які забезпечують таку якість (на рівні рецензування) та поширення (на рівні популярності серед фахових, провідних вчених світу). У нас у МОНі або цього свідомо не хочуть розуміти, або просто далекі від теми. Хоча, у кожного нашого вченого своя голова на плечах має бути.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шкода, але часто доводилося чути, коли оцінювачі запитували про "статті в Scopus", а далі байдуже, що це за статті, навіть якщо вони у журналі, що викинули через порушення.

      Видалити
  2. Анонім16.02.21, 13:27

    "партнерство з 97 журналами"...де можна побачити ті журнали, які настільки кволі, що їм для подальшого існування потрібні ось такі посередники? Невже у цих 97 журналів немає свого авторського нетворку? Якщо ні - то це вже не науковий журнал. А якщо комерційний посередник має реанімувати журнал, то такий журнал...це нагадує стан коми. А чи може журнал, що знаходиться у коматозному стані сприяти просуванню результатів наукових досліджень, якщо сам знаходиться у стані коми? Це якийсь сюрреалізм. Все, що ми навчилися робити, так це дивувати світ.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Суть цього партнерства не розкривається - можливо це ніяк не стосується редакційного портфелю.

      Видалити
    2. Анонім17.02.21, 08:23

      У чому взагалі проблема у викладачів цього університету? З грошима на оплату публікацій у журналах? Так у Скопусі та Восі більше 10000 журналів, які не беруть гроші за публікацію взагалі. Подавайтеся, друкуйтеся і не виймайте грошей зі своєї кишені. Або складно написати статтю, яку приймуть до публікації? Якщо так, то тоді зрозуміло. Але, у це мало віриться якось, бо вчені добрі там мають бути. Тоді це про кількість публікацій, яка має бути супер великою. Тоді зрозуміло. Тоді це публікаційний оптовий ринок, один зі способів впливу на університетські рейтинги.

      Видалити
  3. Анонім17.02.21, 10:27

    Ха-ха))) Компанія підчистила цю сторінку - видалили 'Гарантоване підвищення до необхідного показника' і залишили 'Наша компанія надає послугу підвищення індексу Гірша та забезпечує органічне збільшення цитування статей'. Вони думають так краще)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім17.02.21, 13:17

      Не видалила. Це у них одразу на стартовій сторінці))) Але там як не формулюй - все одно шахрайство.

      Видалити
    2. Навпаки переконують, що все Ок - "Компанія веде перемовини з редакцією, рецензентами, перебуває постійно на зв’язку з дослідником, здійснює міжнародні банківські перекази та надає інформацію щодо останнього публікаційного етапу – індексації статті у базі даних".

      Видалити
  4. Вітаємо, пане Бібліотекар!

    Дякуємо за проявлений інтерес до компанії "Наукові публікації".
    У своїй статті Ви підняли певні питання щодо нашої діяльності, і ми підготували відповіді на них.
    https://ua.publ.science/uk/blog/schitayetsya-li-povysheniye-indeksa-khirsha-publikatsionnoy-manipulyatsiyey

    З повагою, компанія "Наукові публікації"

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Науковці роками важко працюють над тим, щоб зробити хорошу статтю, отримати належне визнання від колег у вигляді цитувань й часто саме це дозволяє хорошим науковим колективам отримувати фінансування, щоб зробити світ навколо нас трішки кращим.

      Надмірна допомога з оформленням списку літератури може призвести до того, що гранти на дослідження, керівні посади, години викладання отримують некомпетентні особи. Невже це варте того?

      Видалити
  5. Анонім17.02.21, 22:32

    А пошук співавторів для статті, чи не є це штучним впливом на конкуренцію на ринку наукових досліджень? Цікаво, що також практику щодо штучного створення наукових колективів просто не зрозуміють у відомих університетах світу, і на якому етапі у автора статті зявляються співавтори...Як мінімум такі послуги може замовити зовсім не бідний замовник. А де ви таких бачили серед дійсно науковців в Україні, хоча дійсно науковцю ці послуги не потрібні. А хто тоді ж їх замовляє? Можливо ті, хто також замовляє в інших місцях дисертації та монографії? Така практика в Україні добре поширена, нажаль. Надавати послуги з редагування, навіть перекладу та постпублікаційного просування статті, то поширена справа у світі, нормально, але цитування та підбір авторів до статті....то з іншої опери, походженням з Ірану, Пакистану або Індії. Тут звісно, вплив на рішення щодо державних грантів як мінімум. Ось вам і рентабельність інвестицій університету у такі послуги. Потім відібється грантами точно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Впливові компанії уникають будь-якої двозначності прочитання, а тут швидше навпаки такий рекламний підхід. Звісно юридично, мабуть, все правильно і це недосконалість нашої наукової політики й за це відповідальні наші чиновники… але ж ми всі живемо в одній країні.

      Видалити
  6. Анонім18.02.21, 10:02

    Всі ці відмовки працівників фірми і маніпуляції це стиль кісельових з раша тудей. Спланована провокація російської фірми з міста Тула проти українських науковців.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонім21.10.21, 12:13

      У мене навіть є підтвердження стосовно як гроші перераховуються в РФ. А саме Котову Олександру Олександровичу

      Видалити
  7. Анонім18.02.21, 11:12

    Невже нас вважають такими дурнями? Навіть тих, что є вченим? Якийсь комплекс меншовартості. Чи у на вже за 30 років навчилися добре робити лише одну справу - купувати усе за гроші?

    ВідповістиВидалити