Прагнення до змін у Порядку формування Переліку наукових фахових видань

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення порівняльну таблицю проєкту наказу МОН «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН від 15 січня 2018 року № 32». Пропонують цілу купу дуже хороших та потрібних змін – ISSN повинен бути підтверджений на офіційному порталі, слідкування за дотриманням заявленої періодичності, активні DOI для кожного опублікованого матеріалу, спеціальності за якими видання оприлюднює публікації, склад редколегії з афіляціями та ідентифікаторами, процедура рецензування та дотримання принципів COPE. Навіть пропонують прибрати маячню про анотації обсягом не менш як 1800 знаків, класифікацію SENSE та міфічні «профільні міжнародні наукометричні бази даних, рекомендовані МОН»!

Редакційна колегія повинна містити не менше 5 вчених, що є авторами не менше 3 публікацій за останні 5 років, проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus, або монографії з рекомендованого списку видавців. Загалом, у цьому переліку 135 видавництв + зараховують будь-які видання під егідою UNO, UNESCO, UNIDO, USAID, World Bank, IMF, NATO, European Commission. Не встиг перевірити усі видавництва, але дещо дивно прирівнювати IEEE до USAID. 

Для певних спеціальностей, серед яких, на жаль, є й «029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», членам редколегії достатньо мати не менше 6 публікацій за останні 5 років у виданнях, що включені до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України. Звичайно, у прив’язці до WoS та Scopus немає нічого доброго, але таке «пом’якшення» сигналізує, що нічого прекрасного з вітчизняною бібліотечною періодикою ніколи не трапиться. 

Очільники МОН постійно змінюються, перевірені роками експерти залишаються і при цьому ми несподівано отримали пропозиції, які точно написані людьми зі здоровим глуздом. Дуже дивно – чому не відразу так? Навіщо було знущатися 1800 знаками та SENSE?

Радіти рано, поки це лише проєкт. Зауваження та пропозиції приймаються до 16 вересня 2020 р. й будемо вірити, що після обговорення проєкт стане лише кращим і в ньому не з’являться нові шпарини для шахраїв.

31 коментар:

  1. Анонім29.08.20, 14:03

    Достатньо змістовний документ. Разом з цим, є деякі питання. Наприклад, "процедура рецензування та дотримання редакційної етики відповідно до принципів, декларованих Committee on Publication Ethics (COPE)". А як це перевірити, чи дотримується журнал цих норм КОУП чи ні? Просто написати на сторінці журналу, що журнал дотримується і усе? Так це може хто завгодно написати. Або хтось у МОН буде брати на себе повноваження КОУП та вивчати сайти журналів на відповідність нормам КОУП? Тобто, МОН буде представництвом КОУП в Україні? Або журнал має стати членом КОУП? Якщо останнє, то скільки зараз у нас журналів є членами КОУП...декілька десятків. І усе. А чи легко до КОУП потрапити? Можливо що ні. Тоді от фраза від МОН про КОУП є просто бутафорією у будь-якому випадку, окрім формального членства журналу у КОУП. А якщо так, то зараз у нас в Україні до переліку фахових видань можуть потрапити лише декілька десятків видань. Висновок - МОН написав добру концепцію, але інструментарій її реалізації все ще під питанням.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас зараз так багато журналів і пише - спершу якусь маячню, а потім тулять посилання на COPE.

      Видалити
    2. Анонім29.08.20, 15:15

      Ото саме так, як Ви зараз написали: "Тулять мячню". Окрім формального членства в КОУП, все інше то маячня, бо лише КОУП, а не клерк МОНу визначає, чи відповідає журнал стандартам КОУП, або ні. Вимагайте членства в КОУП і крапка!

      Видалити
    3. Дівчата з COPE збожеволіють якщо "кращі" українські редакції побіжать масово вимагати від них членство в COPE))

      Видалити
    4. Анонім29.08.20, 23:12

      Думаю, що такий досвід дівчатам з COPE зайвим не буде. А от дівчата з МОН точно збожеволіють, коли отримають результати такого скринінгу українських журналів COPE. "Видавнича сповідь" більшості наших журналів не під силу. Поки що.

      Видалити
  2. Анонім29.08.20, 14:33

    Документ змістовний. Прогалини є, але може доопрацюють. Щодо КОУП, тут питання: А якщо журнал індексується СКОПУСом або ВОСом, але журнал не є членом КОУП, то до якої групи А або Б, його включати? Що для МОН важливіше - вимоги КОУП або наявність журналу у СКОПУСі поряд з "журналами" з Індії? Здається, що СКОПУС та ВОС важливіші. Для інформації - СКОПУС та ВОС, розглядаючи заявки журналів до включення у свої бази, не висувають вимогу щодо членства журналу у КОУП, тобто норми видавничої справи, заявлені КОУП, СКОПУСом та ВОСом ігноруються. У них, СКОПУСа та ВОСа, свої норми, які до норм КОУПа мають дуже далеке відношення. Отже, що ми вибираємо з новим Положенням - орієнтацію лише на журнали комерційних баз (ВОС та СКОПУС), або і обовязково дотримання видавницих стандартів КОУП?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звісно з тексту зрозуміло, що WoS та Scopus важливіші, а COPE для красного слівця. На моє суб'єктивне переконання - ніхто з монівців на сайт COPE й не заходив. Просто випадково трішки влучили, що з ними до цього часу дуже нечасто траплялося.

      Видалити
    2. Анонім29.08.20, 15:18

      Для красного слівця...я б сказав "для ширми". За 29 років нічого так не міняється! Все для ширми. Як можна КОУП, тобто видавничі стандарти використовувати лише ширми у Положенні про....наукові фахові видання??? Мрак.

      Видалити
    3. Знову ж таки - до 16 вересня ще можна написати. Можливо, не знають як перевіряти "якість рецензування" от і... але просто згадка COPE - це точно не інструмент. Хоча - а раптом це породить хвилю зацікавлення до матеріалів COPE з боку українських редакцій...

      Видалити
    4. Анонім29.08.20, 15:58

      Матеріали КОУП....та на сторінці КОУП їх така безліч, що інтерес наших журналів там швидко потопне! Там просто гегабайти важливої інфо і потрібно знати, як ії послідовно засвоїти. Потрібно мати дорожню карту, як МОН може вибудувати відношення з КОУП. Наприклад, угода, згідно якої КОУП буде проводити оцінювання наших журналів щодо можливості членства в КОУП. Систематично та послідовно фільтруючи наши журнали на відповідність видавничим стандартам.

      Видалити
    5. Без участі самих редакцій, МОН, НАН ітд можуть собі вибудовувати. А угода про оцінювання звучить цікаво, але навряд це можливо з чиновниками цього десятиліття.

      Видалити
  3. Анонім29.08.20, 14:51

    Цікаво виглядає пункт 6) "забезпечення якісного незалежного рецензування поданих для публікації матеріалів вченими, які мають науковий ступінь та здійснюють дослідження за спеціальністю, що відповідає тематиці поданого для публікації матеріалу, і є авторами (співавторами) загальною кількістю не менше трьох наукових публікацій за відповідною спеціальністю, оприлюднених упродовж останніх п’яти років". Це значить, що кожного року журнал має на власній сторінці навидити список рецензентів, які рецензували статті журналу протягом року? Це було б добре.

    Дещо дуже важливо у Проекті пропущено. По-перше, не має вимоги вказувати так званий "акцптанс рейт" журналу, тобто яка частка статей, поданих до журналу протягом року була опублікована. У більшості журналів зараз це відотків 90, що не є дуже добре і з таким "рейт" до КОУП точно не приймуть. Візуально, за якістю опублікованих статей, можна судити, який у журнала цей показник. Проект зараз дає можливість бути у групі А або Б з показником у 100 відсотків. Це нонсенс. У добрих журналах (у нас це група А), показник має бути не більше 30 відсотків. У групі Б - небільше 60 відсотків.

    Друге - це так званий "тернароунд рейт", це час від подання статті до прийняття першого рішення післе рецензування, або до остаточного рішення про статтю (останнє - більш змістовно). У добрих журналах це не меньше 2-3 місяців. Це якщо рецензування по факту є.

    Де усі ці вимоги у Положенні? Без них казати про видавничі стандарти неможливо взагалі. Доречі, КОУП висуває вимоги до цих двох показників, а от СКОПУС та ВОС - ні.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не думаю, що йдеться про відкриті списки рецензентів + не можна такого вимагати. Час розгляду деякі наші редакції вже вказують, а от accept rate поки рідкість й тут нашим можна малювати щозавгодно.

      Видалити
    2. Анонім29.08.20, 15:47

      Намалювати можна. Правильно. Але і перевірити це не складно. Архівуй усі манускріпти що надходять і щороку, під час річної перевірки журналу МОНом надавай цей архів МОНу, а поділити кількість опублікованих статей на ті, що у архіві (подані) не складно. Щодо списків рецензентів - не погоджуюсь. Вимагати можна. Більш того, багато добрих журналів світу це роблять відкрито на сторінці журналу кожного року. Таке враження, що десь там гуляють "темники", тобто що не потрібно вимагати, щоб не "потрапити у пастку" більшості наших журналів. Надурити світ нам не вдасться.

      Видалити
    3. Цими переліками зможуть скористатися редакції інших журналів і йдеться переважно про україномовні роботи. Побоююсь, що почнуть бомбити рецензентів питаннями - от ви для цього журналу рецензуєте, а для нашого не хочете. Словом, переживаю за рецензентів, а не за погані журнали.

      Видалити
  4. Анонім29.08.20, 15:12

    А хто укладав отой список видавництв "першої категорії"? Як можна було включити до списку таких "відомих" та "наукових" видавців як Earthscan або Karthala, та невключити EMERALD!!! Що то за "експерти" формували цей список? З огляду на величезну кількість видавництв університетів США (більшість з них - місцеві типографії, і не більше), ми що, знову комусь щось винні? Чи ми хочемо "прогнутися" перед США, щоб забезпечити видавництва цих університетів США роботою у якості манускриптів наших вчених? А якже видавництва наших університетів? Серед них немає жодного гідного? Так здається, що цей список уклав випусник американського університету, щоб віддячити "вчителям". Та коли ж у нас з вами зявится самоповага!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Потрібно загуглити, можливо, просто звідкись скопіювали цей перелік. Не бачив, щоб опитували науковців, але це вже наша звична прикра практика. Подібно раніше SENSE просунули й ніхто не відповість хто і за що так поглумився над національною системою оцінювання. До 16 вересня є ще часу, потрібно написати...

      Видалити
  5. Анонім29.08.20, 15:53

    А це поглумитися над нашою національною ідеєю? Більше 2/3 видавців списку - з США. Може нам вже до нашої національної символіки щось американське додати? Може і наш, величний гімн, розбавити чимось американським, як отими університетськими "типографіями" з США? То не список. То пародія.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Сьогодні влив наукових установ США на розвиток науки та техніки у світі просто надзвичайний, якось незрозуміло як це може нашкодити українській національній ідеї. Швидше, навпаки, потрібно замислитись, чому наші вчені досягали та досягають успіху в США, а не вдома. А принципи формування переліку видавнцт таки дуже непрозорий та незрозумілий, тому погоджуюсь, що потрібно вимагати пояснень й перегляду принципу його укладання.

      Видалити
  6. Анонім02.09.20, 22:35

    Як вчасно сьогодні зявився новий світовий рейтинг університетів від Таймс. Прямо таки в тему ВОСІВ-СКОПУСІВ та відповідних положень. Дуже дивні речі там відбулися цього року...два українських університета вже у перших 600 світу, а інші, такі велитні української освіти - навпаки, чомусь втратили місце у першій тисячі, у тому числі і Національні з Києва та Харкова. https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2021/world-ranking#!/page/0/length/25/sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats.
    А от Львів та Суми дають жару! Піднялися відразу на 500 позицій! Оце так спурт. За рахунок чого? Цитування наукових матеріалів викладачів (як правило статей) у журналах бази СКОПУС. Цей показник дорівнює 80, у Львова - 88!!! Це просто нереально, адже за цим показником ці два університети з України обійшли навіть університет Пекіну (23 у рейтингу!!!), університет Цингуа (20 у рейтингу), університет Токіо (36 у списку), університет Каліфорнії (64 у списку) та багато інших. При цьому, дуже цікавий факт. Майже усі поважні університети світу демонструють більш меньш співставні показники Research та Citations (різниця між цими показниками у кожного поважного університета не більше 20-25 пунктів) що дуже логічно, бо цитування це результат якості наукових досліджень, а у наших вишів - лідерів рейтингу ...у Львова 80 пунктів різниця на користь цитування, у Сум - 70 пунктів!!! Що це за парадокс такий? Дослідження наукові слібкі (згідно до методики Таймз обсяг їх малий, дохід мізерний, наукова репутація аналогічно низька, але цитуються чомусь ой як активно!!!). Парадокс!!! А може і не парадокс? Є у науковій термінології такий термін як "ферми цитування", це коли групи вчених цитують один одного як навіжені. Чому цитують, чи то самі з глузду цілим колективом, чи то примус університетський виконують. Скопус це пропустить точно, бо самоцитування у Скопуса це коли журнал себе цитує сам, а тут ти цитуєш колег зі свого університету, а колеги - тебе, та наганяєш університетський рейтинг. Дуже крута хімія! Таймс бере дані СКОПУСА, бо співпрацює з Елзівером, а чи сам Таймс настільки недолуго підходить до таких ПАРАДОКСІВ? На що розраховують такі "лідери" університетських рейтингів? Здивувати Гарвард, Оксфорд, Кембрідж своїми космічними ривками до топ-позицій? Вони що, забули, що університетський рейтинг то є поле бою між університетами, де нелогічний взлет закінчується дуже болісним падінням, де на отакі ПАРАДОКСИ стрімкого та "реактивно-хімічного" взлету інші поважні університети світу, для яких різниця між отима двома показниками у 70-80 пунктів то просто нісенітниця якась, будуть реагувати однаково та масштабно - письмовими запитами до рейтингу Таймс щодо вивчення отаких підозрілих взлетів у рейтингу? Це потрібно нашим "реактивним" університетам? Також, неможливо припустити, що цитування науковців з Львова та Сум у 5-10 раз вищі, ніж науковців з національного універа Киева? Що вони там таке у Львові та Сумах винайшли, що за показником цитування догнали провідні університети світу з першой сотні? Вакцину від коронавірусу? Ми так вже у наступному році за показником цитувань і Гарвард з Оксфордом обійдемо!!! Видно, що ми втрачаємо відчуття реальності. "Ферми цитування"...наукові дослідження слабкі, але наукові праці на їх базі - супер-цитовані. Саме це буде вивчати Таймс у такому випадку. А ми тут кажемо, чи добре ВОС та СКОПУС для нашої науки. А не краще запитати у деяких наших гіпер-реактивних університетів, як вони пояснюють оту катастрофічну різницю між супер-низькою якістю наукових досліджень їх вчених (з показником 8 або 10, та супер-великою оцінкою цього низьковартістного продукту іншими вченими, з показниками більше 80? Таймс дуже швидко добереться до відповіді, вивчивши список тих, хто цитує цей науковий продукт. Це зовсім нескладно зробити. Не дай Бог, університетам перетворитися на "ферми", навіть якщо це "ферми наукових цитувань"!......

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, дуже цікава тема - потрібно зробити окремий допис. Те що здавалося. Дуже влучно - Що вони там таке у Львові та Сумах винайшли, що за показником цитування догнали провідні університети світу з першой сотні?

      Видалити
    2. Анонім03.09.20, 19:33

      Так, у рейтингу багато чого цікавого. Наприклад, міжнародне співробітництво. Наприклад, критерій Citations (цитування) є одним з найбільш вагомих за часткою внеску до загального показника рейтингу (30 відсотків) і при цьому, на відміну від Research та Teaching, також з 30 відсотками кожний, саме цитування не мають жодної ЗОВНІШНЬОЇ оцінки (Research та Teaching більше половини балів формують за рахунок незалежного репутаційного опитування фахівців світу). Тобто на цитування можно впливати ПРЯМО на рівні університету. Як так може тоді бути, що відомі фахівці світу у рамках репутаційного опитування дають нашим двом університетам дуже низьку оцінку (приблизно 10 балів зі ста), при цьому цитуючи наукові публікації вчених цих університетів дуже активно, оцінюючи науку в цих університетах через цитування публікацій вже на 80-90 балів із 100??? Це нонсенс. Такого не може бути. Тільки сліпий не мопітить цієї "хімії".

      Видалити
  7. Анонім02.09.20, 22:39

    ......Невже ось навіщо нам потрібні СКОПУС та ВОС у наших положеннях про фахові журнали? Не хочеться вірити, але оті парадоксальні 70-80 пунктів різниці дають привід. Ясно одне - фахівці у деяких наших університетах, які відповідають за міжнароду стратегію їх розвитку, дуже погано знаються навіть на методиці складання таких університетських рейтингів. Ви ж спочатку розберіться як спуртувати у рейтингу так, щоб не викликати світового подиву та підозри, а вже потім реактивно взлітайте у тих рейтингах! Як казав один "вождь народів": "Усе вирішуть кадри". Тут він точно правий. Кадри у нас не ахті.

    ВідповістиВидалити
  8. Анонім03.09.20, 10:31

    Интересная история получается. Значит, локомотивом нашей науки на международном уровне является СКОПУС, который тянет некоторые наши университеты в мировых университетских рейтингах гипер-быстро вверх через РЕЗКО ВОЗРОСШУЮ рекордную цитируемость статей преподавателей этих университетов, только вот вопрос кто там наших преподавателей цитирует - ученые Гарварда, Оксфорда, Кэмбриджа, Токио, Нью-Йорка и т.д., или же другие преподаватели этих же украинских университетов? Почему же этого никто не проверит? Это ведь феноменально - сразу на 500 позиций в рейтинге подняться. Пусть поделятся опытом с другими университетами, как взлетать к небесам за год в достаточно бедной экономически стране. Пусть еще с десяток наших университетов "взлетят" тоже.

    Изучение первой сотни университетов рейтинга по этому показателю цитируемости дает вообще невероятные выводы. Например, наши два университета-ракетоносца обошли по этому показателю ВСЕ университеты Франции из первой сотни, все университеты Китая, Японии, почти все Голландии, некоторые университеты Германии и даже США. Вот как при "недостаточном" финансировании науки добиваться таких реактивных результатов! Значит ли это, что у нас с финансирование науки уже все в порядке, или это ВСЕ в ПОРЯДКЕ как только в этих двух университетах Украины? Может спросить об этом другие наши университеты, которых нет в первой тысяче рейтинга, и вообще в этом рейтинге нет? Наша наука более цитирована, чем наука Японии, Китая, Франции, Голландии, Германии? Ау, а это какой год - 2020 или 2222? Мы с вами уже в будущем, очевидно, не близком совсем или все таки, "химия" это наша с вами любимая наука? Заигрались мы с вами в рейтинги. Пора посмотреть на себя со стороны.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якийсь чиновник може й справді спробувати небезпечно інтерпретувати ці дані... для урізання бюджету.

      Видалити
    2. Анонім03.09.20, 19:42

      Правильне припущення. Якщо ти, університет, такий успішний, наприклад, як Сорбона, то сам можеш заробити на своє існування. Це значить, що Львів та Суми хочуть повністю відмовитися від державного фінансування науки?

      Видалити
    3. Водночас, не можна лаяти лише Львів та Суми - якщо поглянути на "заморожені" показники інших наших зво, то все дуже сумно.

      Видалити
  9. Анонім03.09.20, 10:46

    На кого мы похожи со стороны? Да вот на кого. Lagos State University (Нигерия),Ferhat Abbas Sétif University 1 (Алжир), Abdul Wali Khan University Mardan (Пакистан) и прочие подобные страны. Это вузы расположились рядышком в рейтинге с нашими двумя "ракетоносцами". А похожи они с ними по соотношению показателей Research и Citations. У всех этих университетов он равняется около 8 к 1, когда у большинства университетов из этого рейтинга (больше 1500) он около 1 к 1 или 2 к 1, и когда между качеством науки и ее цитируемостью есть связь. А при 1 к 8 связи никакой. Поэтому мы не все еще не Япония, Франция, Германия или Китай. Мы все еще Пакистан, Алжир и Нигерия. Тут точно составителей и участников рейтинга не обвести вокруг пальца. Цифры говорят сами за себя.

    ВідповістиВидалити
  10. Анонім03.09.20, 19:39

    ТАЙМЗ помітить, коли йому нагадають. Нагадують часто, тому із рейтингу вилітають часто, але по тихому. Нагадують інші університети, які щоб пройти шлях у 500 позицій до гори рейтингу, витрачають на це не один рік, а років 15. Не любимо ми еволюційного розвитку. Полюбляємо різні хімічні реакції, які штучно пришвидчують процес, після якого наступає рецесія.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А є якісь відомі приклади університетів, що вилетіли з цього рейтингу?

      Видалити