Індикатори наукової роботи у листі НАЗЯВО ректорам

Не встигли експерти НАЗЯВО перепочити від «підрахунку сум індексів Гірша науково-педагогічних і наукових працівників», як вони вже просять ректорів ЗВО заповнити новий опитувальник «Системи внутрішнього забезпечення якості у вітчизняних закладах вищої освіти». Можливо, освітні частини опитувальника також містять кумедні речі, але я підвис саме на Блоці 8. Наукова робота. Так, у відповіді на питання 46. Зазначте всі фахові часописи, які видаються закладом і які входять до наукометричних баз Scopus чи Web of Science, просять вказати «посилання на сторінку видання на сайті закладу». Тобто, не посилання на веб-сайт самого наукового журналу, де розміщено інформацію про власника, а просто на сторінку університету. 

Питання 49 взагалі дуже дивне, і аж не віриться, що його запропонували експерти – Скільки штатних викладачів закладу мають публікації у зарубіжних наукових виданнях? При цьому просять подати кількість «загалом», «у виданнях, що входять до наукометричних баз даних», «у т.ч. Scopus», «у т.ч. Web of Science». 

Має людина 30 років викладацького стажу та 1 публікацію у білоруському журналі. А інший викладач має 3 роки стажу і 30 статей у журналах Q1. І «загалом» універ отримає 2. А от автори, що опублікували роботи в українських журналах з імпакт-фактором, нічого не отримають, тому що такі журнали гірші за регіональні казахські? 

Усе це вже мільйони разів писано-переписано, і просто неймовірно, де можна роками знаходити експертів, які нічого не читають?! Переконаний, що укладачі цих анкет і не надсилають рукописів у провідні рецензовані видання, адже тоді б вони не допускали таких ляпів. 

Найстрашніше у цій ситуації навіть не рівень експертів НАЗЯВО. Очевидно, що ректори власноруч заповнювати ці таблиці не будуть, а передоручать це завдання викладачам, бібліотекарям, спеціалістам… і замість того, щоб рухати вперед науковий прогрес – купу часу витратиться на безглуздий підрахунок а-ля публікацій в іноземних виданнях.  

Підозрюю, що фантазія наших експертів не має меж, тому потрібно зробити для наших бюрократів якусь базу, звідки можна буде брати цифри, множити їх на радіус кола й укладати усілякі веселі графіки та діаграмки. Так і в експертів робота буде, і в бібліотекарів з’явиться більше часу для задоволення інформаційних потреб наших науковців.