База ERIH PLUS by Dimensions для соціальних та гуманітарних наук

На платформі Dimensions мені дуже подобається ідея щодо використання різних Journal List – австралійський ERA, латиноамериканський SciELO, фламандський VABB-SHW… Гадаю, що поява нового фільтру ERIH PLUS у Dimensions – повинно вже було стати подією для вчених-гуманітаріїв. Команда Dimensions у партнерстві з Norwegian Centre for Research Data (NSD), щоб спростити вченим доступ до результатів досліджень у соціальних та гуманітарних науках, представила на своїй платформі дані European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS). 

Тепер вченим легше виявляти якісні наукові публікації, що опубліковані в журналах різними європейськими мовами. Партнери вирішили не обмежуватись простим фільтром і створили повноцінну нову базу ERIH PLUS by Dimensions, що дозволяє користувачам докладно аналізувати журнали і публікації ERIH PLUS. 


Окрім пошуку серед 7,5 мільйонів публікацій, користувачі можуть переглянути кількість цитувань публікацій, альтернативні метрики та деякі наукометричні показники

Знову ж таки, вимоги для включення журналів у базу ERIH PLUS доволі м’якенькі, тому багато журнальних записів можуть бути представленими з обмеженим заповненим переліком полів, а отже жоден алгоритм не здатен відшукати цитатні зв’язки цих документів. 

Тому, якщо редакції наших академічних видань хочуть гарно індексуватися в Dimensions, Lens.org, OUCI… – потрібно не лінуватися і створювати максимально повні метадані!

6 коментарів:

  1. Вимоги мякеньки... Це факт!!!! там різного добра вдосталь

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Однак, при цьому у NSD знаходяться можливості не тільки для підтримки, але й на розвитку ERIH. От навіть ця співпраця з Digital Science, думаю, не просто так, як їм це вдається?..

      Видалити
  2. Анонім04.08.19, 20:31

    Розплодили усяких там баз по світу. А як цей ЕРІХ вирішує проблему доступу до закритих статей, наприклад, від Вайлі або Елзівера? Ніяк. У розвиток ОА внесок не супер точно. Для авторів...і що, якщо журнал є в ЕРІХу, то його статті будуть частіше цитувати? Для нашої науки той ЕРІХ, як мертвому припарка. Ми зараз у мареві СКОПУСа та ВОСа, клепаємо наукову науково білеберду, платимо журналам купу грошей за друк цієї білеберди, думаючи що воно саме отих грошей і коштує, і думаємо, що відразу станемо відомими на увесь світ. Тому, для вітчизняного вченого ЕРІХ, то тема не дуже цікава. Нам цікавіше як би щось надрукувати у ВОСі або СКОПУСі, і бажано безкоштовно. А поки навпаки - усі гроші з нас висмоктують наші журнали, які рекламують в Україні ВОС та СКОПУС. Тому, нам все одно, які там вимоги у ЕРІХів. Ми від того багатшими не станемо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Представлення журналів SSH в БД неоднорідне і от, щоб допомогти гуманітаріям ЄС створили ERIH. Цей варіант з Dimensions цікавий, можна було б дослідити, наприклад, як гуманітарії різних країн загалом використовують роботи різними мовами... але поки побоююся у нас недостатньо даних цитувань.

      Видалити
  3. Анонім05.08.19, 08:32

    Относительно использования нашими учеными в публикациях иностранных языков и роли ЕРИХ. Писать на "аглицком" языке мы можем с натягом, а в основном большинству из нас кто то переводит на англ. с украинского или русского. Как правило, это или наши аспиранты, или коллеги или даже сам журнал, хоты журналы берут при этом немалые деньги за такой перевод, хотя мне кажется, что это уже не наука, а мутация какая то с такими коммерческими переводами. А раз так, то и читаем мы на англ. языке мало и плохо. Поэтому, ЭРИХ нам ничего по сути не скажет. А наше МинОсвиты как то на ЭРИХ ссылается? Возможно, что нет. А значит, наш автор в ЭРИХ не пойдет. Да и нашим журналам этот ЭРИХ не ахти. Нашим журналам хочется в те базы, куда на входе слышится звон авторской монеты, и монеты не малой.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Які бази використовують наші гуманітарії - це окреме цікаве питання... Цілком можливо, що живуть собі щасливо й без Erih.

      Видалити