Дзеркальні журнали і чудесний новий світ відкритого доступу

Організації, що фінансують дослідження все частіше вимагають, щоб учені публікували результати своїх досліджень у відкритому доступі. У відповідь багато видавців, що працюють за традиційною моделлю передплати, перейшли на «гібридну» модель і розпочали пропонувати авторам відкрити доступ до повного тексту роботи за умови сплати «компенсації». Але тут з’явилися прихильники Плану S, які заявили, що гібридний відкритий доступ несправедливий, адже часто стягується плата і за публікацію, і за доступ, тому всім слід публікуватися виключно в золотих відкритих журналах. Великі видавці по-своєму зрозуміли принципи Плану S і оперативно запропонували світові mirror journals

Дзеркальні журнали – це повністю відкриті версії існуючих передплатних журналів, які мають таку ж назву, як і їхній «батьківський» журнал, але до назви додається ще літера Х наприкінці. Дзеркальні журнали мають власні ISSN та наукометричні показники. Автори надсилають свої рукописи через єдину систему онлайн-подачі, а вже потім зможуть вибирати, чи хочуть вони опублікуватись у «батьківському» журналі, чи в дзеркальному. 


Поборники Плану S заявляють, що дзеркальні журнали – це таке ж саме фіґлярство, як і гібридні журнали, а я не перестаю захоплюватись винахідництвом комерційних видавців, які готові чи не будь-яку велику ідею витлумачити на свій лад.

6 коментарів:

  1. Анонім02.06.19, 21:18

    У великих ком. видавців немає іншого шансу, як займатися фіглярством. До міррор-журналів такі видавці використовували принцип каскаду у процесі вибору журналу для публікації. Набили на цьому кишені (хоча, каскад то навіть у підручниках з видавничої справи не є махінацією). А джеркальні журнали...то агонія великих ком. видавців, та бажання на прикінці ери "пустих підписних бандлів" (про кінець ери підписки казати ще зарано) урвати останнє з кишень фондів та університетів. максимум 1-2 роки це неподобство ще може і потриває. Але, потім усе увійде у своє русло.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як на мене, то це тільки заплутає процес комунікації. Знаю журнали, які справді мають цілісну логіку для кожного випуску, які цікаво переглядати від А до Я... а тут візьмуть і розділять їх на Журнал1 і Журнал1X(

      Видалити
  2. Анонім02.06.19, 21:34

    Так то виключно для заплутання авторів і робиться, та також щоб мати доступ до фондів, які закриті для підписних журналів. Хімія видавнича, така собі. Погана, звісно. Але, вони то роблять заради грошей, а не науки. Відчувають закат ери "риболовлі у мутній воді". Якщо завтра усі автори відмовляться від плати АПС у журналах, наприклад Елзівера, то то не будет для Елзівера супер-проблемою. У них більшість журналів - підписні та гібриди, от туди такі автори і підуть. Але...якщо університети відмовляться купувати підписку на їх журнали...ото буде відразу крах усьому видавництву. Тому, комунікацій з авторами для великих видавців то є просто ширма, данина моді, тренду. А от відносини з підписниками, ото те, від чого у цих видавців починається тремор, як у відомих пристарілих рядянських парторгів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо люди відмовляться і від передплати, і від APC, то будь-яке видавництво загнеться, не тільки Elsevier. Тільки от якість послуг поки у багатьох немонополістів така, що вчені далі хочуть публікуватись в Elsevier, Springer Nature, Informa...

      Видалити
  3. Анонім03.06.19, 23:06

    По-перше, бандли Елзывера купують не люди (у людей наврядчи знайдеться 10-20 млн. Эвро за бандл), а університети. Тому, тут Ви помилилися. По-друге, окрім АПС є самбмішен фи. У наукових колах знають різницю. Нехай Елзівер відмовиться від АПС у своїх журналах у 2000 Євро за статтю, та спробує самбишен фі. Дубака дасть точно. Крім того, порівнювати Елзівер з Нейча не потрібно - вони один одного ненавидять і працюють по іншому взагалі. Щодо немонополістів, то Ви взагалі проти течії світової у видавничій справі - усі зусилля активістів від видавничої справи у світі зараз щоб вплинути на конкуренцію на ринку, щоб зменшило вартість публікації для авторів та доступу для читачів. І головна перепона тут саме монополісти, зокрема Елзівер. Тому, йому і хочуть зробити "обрізання" в частині СКОПУСУ (імпактфакторного метастазу) та підписних бандлів. Нехай працють більше з АПС та відкритими журналами, а не по кишенях університетів нишпорять в рамках так званих трансформаційних угод.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це я просто так написав, університет це також будівлі, та й автори, як правило, самостійно не платять за публікацію. Як на мене, то тут ще серйозно впливає Sci-Hub (коли знаєш, що твої вчені мають такий ресурс, то значно простіше торгуватись). Але Sci-Hub для формування бази також використовує передплачений доступ, тож хто знає як виглядатиме світ коли це все завалиться. Може розпочнуть створювати передплатні видавництва знову)

      Офтоп. От PLOS ніби й не монополіст, а важко сказати, що намагається знизити вартість публікації.

      Видалити