Сан-Франциська декларація про оцінку наукових досліджень

У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація. 


Спершу DORA існувала виключно у формі документа, проте минулого року DORA отримала реальну структуру, новий імпульс для розвитку та поширення… і зараз ми маємо український переклад Сан-Франциської декларації

У тексті Декларації ви знайдете й слова підтримки ініціативи Відкритих цитувань. У рекомендаціях для видавців сказано: Незалежно від того, чи мова йде про журнал відкритого доступу, чи про передплатне видання, – скасуйте всі обмеження на повторне використання списків літератури в наукових статтях, і зробіть їх доступними відповідно до умов та правил Creative Commons Public Domain Dedication

Попри всі перестороги та небезпеки, не забуваймо, що в деяких країнах журнальні метрики використовують, як захист проти кронізму.

21 коментар:

  1. Анонімно08.02.19, 00:18

    Правильна ініціатива, ота DORA. За багатьма параметрами оцінювання наукових досліджень може струснути науково-видавничий світ. Питання лишу у одному - як це імплементувати? Думаю, що 99 відсотків керівників наших університетів нічого про це не знають і не вмотивовані це робити. Це тому, що у такому випадку керівництво буде вимушене більше рахуватися із запитами та вимогами вчених. А поки що...поки що вчених затисли між Скопусом та Восом. Тому, DORA - це революція у науковому світі. Революція, якій будуть протистояти великі видавці та ті університети, де повага до вчених не є високою.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гадаю, нам в Україні більше потрібні журнальні метрики, ніж, скажімо, в Британії, чи в країнах Скандинавії. У нас досі прийнятно кидати російські тексти на перекладач і видавати за свої наукові роботи... і кращого захисту від непотизму у вітчизняній науці та освіті я поки не бачу. Як то кажуть, поки Україна в рейтингу сприйняття корупції не переміститься хоча б у 1-шу сотню, доти мови не може бути про виключно експертну оцінку.

      Видалити
  2. Анонімно08.02.19, 10:14

    Якщо нам і потрібне щось у темі метрик, так це те, що буде мати незалежний підхід до оцінювання журналів. Якщо у нас розроблено, нами впроваджено і нами контролюється, то..як Ви кажете про корумповані країни...а експертами можуть виступати зарубіжні експерти з країн, де корупція вже в минулому. Крім того, журнальна метрика ніяким чином не бореться з проблемою плагіату. Проблема плагіату це проблема наукової національної культури та похідне від низького рівня наукових досліджень у Україні. Як журнальна метрика покращить наукову національну культуру та підвищить рівень наукових досліджень? Це проблема має вирішуєватися виключно на рівні університетів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як журнальна метрика покращить наукову національну культуру? - Все дуже просто. Якщо журнал не проводить належного рецензування, публікує пачками різний непотріб, то ніхто не читатиме і не цитуватиме цей журнал, водночас, кількість його статей невпинно зростатиме. Відтак, який би журнальний показник ми не взяли - він буде мікроскопічно малим, що повинно підказати сумлінним авторам, що краще уникати цього журналу. Якось так, як на мене, це й повинно працювати. Спершу поборімо фейкові публікації, а потім вже активно можна переконувати, що журнали 4 квартилю - це також хороші журнали.

      Видалити
  3. Анонімно08.02.19, 12:41

    "Спершу поборімо фейкові публікації, а потім вже активно можна переконувати, що журнали 4 квартилю - це також хороші журнали". Ось у цьому я погоджуюсь точно. Щодо журнальних метрик, то головне не сама метрика як така, а фактор незаангажованості, незалежності та компетентності. Якщо бути відвертим, то серед більш ніж 1500 наукових журналів в Україні, не більше 10 зараз можуть просто пройти мінімальні вимоги обєктивної, жорсткої метрики (а може і менше). Тому, тут потрібне досвідчений та дуже обєктивний "хірург".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та тільки на порталі бібліотеки Вернадського вже щось представлено понад 2 тис. назв. Гадаю, не 10, а півсотні точно набереться, проте для України цього дуже мало... і важко сказати, де шукати вихід(

      Видалити
  4. Анонімно08.02.19, 20:47

    2000 на порталі б. Вернадського і лише декілька десятків, які можуть подолати барьєри метрик! Навіть стороння людина скаже, а навіщо залазити журнала на платформу, якщо він неякісний! Це ж зробити публічним свої недоліки, а потім вмовляти авторів публікуватися. Якось воно не як у людей. У людей спочатку виправляються недоліки, а потім вже має місце вихід у світ (на платформу), а у нас...якась викривлена логіка. Якийсь фетіш видавничій. А вихід має шукати кожен окремо взяти журнал. І зараз його немає, тому що виходу більшість журналів не шукають. Їх все влаштовує. Все, що залишається за кулуарами. Про які там метрики тоді йде мова. Кулуари та метрики то зовсім різні речі. А практично...а практично...чтому наші журнали не шукати по світу ті журнальні платформи, метричні системи, бази та списки, де можна було б себе представити? Може тому, що представляти, як правило, нічого. Тому, спочатку потрібно закрити в Україні видавничо-науковий кулуар, відійти від гонки наукових праці у пошуках вчених звань та ступенів, а от вже потім шукати вихід.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Поки сподіваюсь, що наші чиновники серйозно поставляться до контролю за виконанням оновлених вимог формування Переліку фахових. Якщо ж у категорію Б по включають усіх кого не лінь, то вже навіть не знаю, що очистить наш видавничо-науковий кулуар.

      Видалити
  5. Анонімно10.02.19, 00:41

    Перелік фахових видань? А яке відношення "перелік" має до журнальних метрик? Назвіть мені хоча б одну журнальну метрику, яка використовувалася у процесі формування "переліку"? Жодної не використовувалося. Використовувалися різного роду твердження, а то і припущення, і не більше. Самі створили, самі і "порєшалі". Тому до журнальних метрик отой "перелік" жодного відношення не має. Тому, можна не сумніватися, що дуже скоро до категорії Б скоро позалазять сотні журналів (через "любих" друзів де потрібно) і "перелік" як запобіжник науково-видавничого кулуару, девальвує. Проблема видавничо-наукового кулуару не може бути вирішена зсередини навіть теоретично. Тут потрібно щось зовні, "жорстка рука Заходу", свій Гарфілд на пару з Президентом Clarivate Analytics.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У категорію А автоматом потрапляють журнали, які включені у Scopus та/або WoS CC, для багатьох цих назв розраховують журнальні метрики, тому певний зв'язок таки є.

      Видалити
    2. Анонімно10.02.19, 18:20

      Раз так, то "Шо такоє хорошо, а шо такоє плохо" відповідно до метрик вирішуємо не ми, а СКОПУС та ВОС. Це раз. І два, думаю Ви знаєте дуже добре, що у колах фахівців з журнальних метрик ніхто навіть і не прагне порівнювати метричні підходи Скопуса та ВОСа...бо воні зовсім різні. І імпакт-фактор журналу, як результат, розраховує лише ВОС, а не Скопус. Що там порівнювати? Але я припускаю, що для нашого "видавничо-наукового" кулуару різніці немає ніякої, шо ВОС, шо Скопус. Під одну гребінку гребемо те, на чому самі не розуміємося. Так може прийшов час, щоб нас усіх хтось навчив?

      Видалити
    3. Звичайно потрібно вивчати і переймати чужий досвід, але все це доволі складно. Наприклад, в Італії, якщо я не помиляюсь, вирішили на державному рівні не використовувати метрики для оцінки соціальних та гуманітарних наук. І ніхто ж не стане стверджувати, що італійські гуманітарії нікудишні. Але ми не можемо сліпо це перейняти на радість нашим вітчизняним фрікам псевдо-гуманітаріям. Водночас, я б навіть не проти краще вивчати італійський досвід, ніж довіряти комерційним компаніям, або ще гірше копернікусам.

      Видалити
  6. Отримала купу задоволення від коментів Аноніма. Не знаю, хто Ви (хоча певні здогадки є:)), але ми би з вами добре попрацювали. Життя - непередбачувана річ, тому хто знає... може колись і перетнемося :). Так, тут потрібна справді жорстка рука десь згори. Питання лише з якої саме гори і чиєго Олімпу. Захід зараз в Україні, звичайно, керує, але що буде ще через 4-5 років та хто саме тоді буде розбирати та в черговий раз перебудовувати всі кулуари, включаючи і видавничо-науковий, зараз сказати важко. Хоча певні припущення, мабуть, люди вже роблять :). DORA це супер! I love DORA and hope our feelings will be mutual... one day)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Рука згори??! У нас в країні достатньо спеціалістів яким ніякі чужі жорсткі руки не потрібні. Навпаки, дуже часто саме ці руки зумисно й сповільнюють наші позитивні процеси заради комерційної вигоди.

      Видалити
    2. Анонімно10.02.19, 20:47

      DOAR то дійсно супер-ініціатива. І поводять себе ті хлопці та дівчата дуже послідовно, і головне - з повагою до дійсних власників наукових доробок - науковців. І політика щодо ліцензій у них на користь авторів статей, і анти-метрична журнальна політика послідовна, і головне, що ДОРА має дуже широке представництво у різних колах. Дуже радує, що в Україні є люди, які дуже позитивно відносяться до ДОРИ. А попрацювати разом можна. Головне - розуміти, що ті, для кого потрібно тут працювати, прагнуть тих новацій та змін. Тому, прийде час - звісно попрацюємо.

      Видалити
  7. Анонімно10.02.19, 18:04

    У нас у країні є НЕЗАЛЕЖНІ та одночасно КОМПЕТЕНТНІ оцінювачі журналів? У нас є досвідчені фахівці з журнальних метрик, за плечами яких вдалий досвід таких націонільних проектів? Назвіть їх імена, якщо так. Назвіть їх вдалі проекти. Чому їх не залучили, щоб доопрацювати Перелік фахових видань з урахуванням метрик? Знову "науково-видавничий кулуар" здолав наших невидимих метристів у темі журналів? Розробка "переліку" добре показала, шо у нас є, а чого немає.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас і лауреатів Золотої пальмової гілки Канн не запрошують, і золотоносні олімпійці тренуються без держпідтримки ітд. Але вони Є! Навіть попри безпросвітну корупцію, що всіх цих талантів догризає. Тому, DORA в Україні рано ще підписувати - нашим талановитим науковцям також потрібні свої Канни і Пхьончхан.

      Видалити
  8. Анонімно10.02.19, 22:00

    Наукові Канни та Пхьончхан на голодний шлунок - це блакитна мрія ректорів наших університетів. І тобі тут економія на науці з боку вишу, і тут тобі і супер-промоушен університету від науковця-покорителя наукових Канн! Ось з такою установкою ми вже живемо 27 років і що маємо? Голодних, бідних та талановитих спортсменів, і це нормально? Що, і наші вчені також мають пройти цей шлях? Павло Корчагін то добрий приклад, але коли і ректори унверситетів поруч клепають залізо по коліну у багнюці! А так....ні, так не пройде. Молоді вчені поїдуть до тих країн, де їх поважають, та дозволяють забути про пустий шлунок. І тоді...а ось тоді нехай ректори вишів побігають за вченими, як рекрути, та повмовляють прийти на роботу. Тому, ДОРА потрібна в Україні саме зараз. Щоб захистити останніх із могікан-вчених, які поки ще не втратили довіру до професії вченого та цієї країни.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас DORA витлумачать (і вже це роблять!), що нічого кількісні оцінки не показують, кум оцінить кума, що його публікації у мурзилках супер наукові, а ці молоді самородки з публікаціями в журналах 1 квартилю нехай собі їдуть і не заважають нам тут смачно жити. + Ще грамоти і кубки одне одному вручить, щоб було пріятно. Тому, зараз для нас наукометричні студії на багато важливіші, ніж для систем організації науки США, чи ЄС... але в нас навіть журналів спеціалізованих немає, де б можна було публікувати подібні національні дослідження (є лише пару, що присвячені загальним проблемам).

      Видалити
  9. Анонімно11.02.19, 11:08

    Якщо у нас ДОРА будуть трумачити саме так, як Ви зазначили, то тоді на науці потрібно тут поставити креста. От так. Особливо там, де Ви кажете про авторів статей у журналах 1-го квартилю. Щодо наукового журналу з тематики наукометрії....то була б супер-ідея, але як її підняти? Це має бути науковий журнал про оцінку науки. Ви думаєте, що видавець такого журналу, рада журналу та інші причетні науковці зможуть бути настільки обєктивними, щоб піддавати критиці наше видавничо-наукове середовище? Щось це нагадує Прометея, який ніс до людей світло (у нашому випадку - світло науки). Хоча ідея цікава, але дуже, дуже складна. Тут буде потрібна не тільки наукова принициповість, але й приницповість людини. Тут вже "науково-видавничий кулуар" має стати ворогом номер 1. Це виклик, гідний "наукового Прометея".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наукометричні дослідження непов'язані лише з оцінкою журналів, а тим паче виключно українських... більшість досліджень у таких журналах цікаві лише обмеженому колу фахівців. Тут швидше складність з пошуком рецензентів, які б розуміли українську, а без достатньої кількості сторонніх експертів це все може швидко перетворитися на черговий нецікавий журнал "для своїх".

      Видалити