пʼятниця, 14 грудня 2018 р.

План S: на шляху до повного Відкритого доступу

У вересні 2018 р. асоціацією Science Europe започатковано Plan S – ініціатива щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу. План S передбачає, що після 1 січня 2020 р. усі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, наданих національними та європейськими дослідницькими радами та фінансовими організаціями, повинні публікуватися виключно у журналах відкритого доступу, або на відповідних відкритих платформах. Ініціатива підтримується міжнародним консорціумом cOAlition S, який створено Європейською дослідницькою радою та великими національними дослідницькими агенціями і спонсорами з 13 європейських країн. 

План S передбачає реалізацію 10 принципів

1. Автори зберігають авторські права на свої публікації без будь-яких обмежень. Усі публікації повинні бути опубліковані під відкритою ліцензією, бажано Creative Commons Attribution License CC BY. Використана ліцензія неодмінно повинна відповідати вимогам Берлінської декларації; 

2. Фонди повинні забезпечити встановлення єдиних надійних критеріїв та вимог щодо послуг, які відповідають вимогам високоякісних журналів та платформ відкритого доступу; 

3. У випадку, якщо такі високоякісні відкриті журнали або платформи ще не існують, фонди скоординовано надаватимуть стимули для їх створення та підтримки, а також така підтримка надаватиметься для створення інфраструктури відкритого доступу, там де це необхідно; 

4. Там, де це можливо, витрати на публікацію у відкритому виданні покриватимуть Фонди або університети, але не окремі дослідники. Усі вчені повинні мати можливість опублікувати свою роботу у відкритому доступі, навіть якщо їхні установи мають обмежені можливості; 

5. Фінансові витрати на публікацію у виданнях відкритого доступу стандартизовані у всіх країнах ЄС; 

6. Фонди проситимуть університети, дослідницькі організації та бібліотеки узгоджувати свої політики та стратегії Відкритого доступу, насамперед, щодо прозорості; 

7. Ці принципи застосовуються до всіх видів наукових публікацій, однак досягнення відкритого доступу для монографій та книг може відбутися пізніше 1 січня 2020 року; 

8. Важливість відкритих архівів та репозитаріїв для розміщення результатів наукових досліджень підтверджується через їх функції довготривалого зберігання та потенціалу для редакційно-видавничих інновацій; 

9. «Гібридна» модель публікації не відповідає цим принципам; 

10. Фонди будуть контролювати дотримання цих принципів та накладатимуть санкції за їх порушення. 

Також, План S висуває певні вимоги до відкритих репозитаріїв та журналів. Усі ці побажання заслуговують на переклад, чи навіть на окремі дописи, але поки обмежуся лише згадкою кількох принципів. 

Журнал повинен бути зареєстрованим у Каталозі журналів відкритого доступу DOAJ (або перебувати в процесі реєстрації), дозволяти авторам публікуватись під ліцензією CC BY 4.0 (або CC BY-SA 4.0, або CC0), гарантувати відмову від АРС для авторів з бідних країн та знижки для авторів з країн з середнім рівнем доходу. 

В Україні по створювали багато відкритих журналів та репозитаріїв, однак часто без належного дотримання видавничих стандартів і тепер існує загроза, що 1 січня 2020 р. разом з дванадцятим ударом годинника кільканадцять національних відкритих ресурсів перетворяться для ЄС на «невідкриті».

15 коментарів:

  1. Анонім14.12.18, 17:56

    Цікаво було б знати частку (у світовому маштабі) отого фінансування з боку отих фондів (про які йде мова вище) у структурі среедньосвітових витрат на публікацію статей відкритого доступу. Скільки? 5, 10, 20, 30....про що взагалі йде мова, якщо ми не знаємо вагу фінансовування отими фондами виртрат на публікацію статей у загальній вартості публікації. А великі видаці, Вайлі, Елзівер, Спрінгер та інші, у яких журналів відкритого доступу не більше 75-80 відсотків, у яких бандли підписні скорочується кожного року, вони що, за рік переведуть усі журнали до ОА? Чергова декларація з боку ЄС, це як у нашому випадку з війною "вони дуже, дуже занепокоєні". Зараз усі хто в темі, мають цифри за якими темпи поширення ОА у світі значно поступаються очікуваним. Тому, поки що, це як спроба, без особого ума та зусиль вплинути на ринок. Нехай спочатку, вмовлять Гігантів цього бізнесу щодо ОА.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Фінансова вигода ніби очевидна - нехай дослідження, які фінансуються за рахунок платників податків, відразу публікуються у відкритому доступі, ніж потім кожен індивід, чи установа знов і знов платитимуть з держбюджету за доступ до цих результатів. А передплатні, гібридні журнали нікуди не подінуться, це поки лише ЄС планує перестати з ними (фінансово) співпрацювати, тож вони задовольнятимуть потреби країн, що не приєдналися до Плану S.

      Видалити
  2. Анонім15.12.18, 10:31

    Із Ваших слів слідує, що це буде кінець підписних бандлів у Європі? Тоді, великі видаців створять лоббі проти цього, підуть з Європи,і на рівні публікації статей також. У це повірити складно. Сама ініціатива добра, але підхід до реалізації....топорний і явно не перспективний як для авторів, так і видаців. Видно, що ЄС просто має проблеми з фінансуванням науки на рівні наукових досліджень та подальших їх публікацій і все що робить зараз - намагається прикрити свої фінансові негаразди прагненням до відкритого доступу. Про це вже декілька років ведеться мова у середовищі видавців, і великих також, які працюють активно і на ринку Європи. Нажаль, що українські видавці знаходяться поза межами таких нетворків видавничих, тому вірять усьому, що пишуть у Європі з теми майбутнього наукової періодики. І у темі ОА також. Після впровадження такої ініціативи, найкращі вчені поїдуть з Європи до інших країн, де фінансування науки менш рестриктивне. До США, Канади, країн арабських та Азії. Тому, великі видавці, і не тільки, і мовчать щодо цієї ініціативи, бо знають, що по ним вона (ініціатива) не вдарить (як мінімум у довгостроковій перспективі). А Україна? На мапі цих перетворень України немає. Є якась вовтузня з міністерськими наказами, планами, списками, вимогами до присудження наук. ступ. та отримання наук. звань щодо наукових публікацій. Де тут політика ОА, де підписна політика державних вишів, де якість самих публікацій? Що маємо на виході - демо-версію наукової видавничої справи, у більшості замкнуто на самообслуговуванні. Прямо як у совдепівській ідальні - суцільне самообслуговування. Де тут місце плану С, де розуміння наслідків плану, де роль великих видавців на ринку, де....одні де та де, і в результаті маємо продукт (аукові статті), якість яких, на думку добрих, зарубіжних науковців, тягне максимум на "виробничий" звіт.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ЄС "роздає" мільярдні гранти на дослідження, тому якось важко стверджувати, що проблеми з фінансуванням науки. А підписні бандли швидше приб'є Sci-Hub, ніж Gold OA. Тому, дивно було бачити агресивну реакцію деяких видавців на План S (можна прочитати, наприклад, у Вікіпедії). Як на мене, це навпаки новий шлях до справедливого та етичного способу комунікації. Не лише українські видавці, а й урядовці, бібліотекарі, вчені... поки не в темі. Від нашого голосу мало залежить, але краще було б мати представників на грудневій Берлінській конференції.

      Видалити
  3. Анонім15.12.18, 15:53

    Почитав більш детально про Коаліцію С...всього то 13 країн Європи. Деякі з них ну зовсім не титани наукової думки. Як державі у Європі - другорядні за впливом. 13 країн...це менше половини, ніж у ЄС. А якщо прівняти з усіма 255 країнами світу, це лише...5 відсотків у світовому масштабі. Такими темпами вони цю ініціативу піднімуть до світового маштабу десь так років через...ну дуже багато років. Вже і ОА втратить свою актуальність. Видно, що у ініціатора цього проекту, European Research Council (ERC), дійсно проблеми з фінансуванням наукових досліджень (зокрема, European Research Council (ERC) не фінансує купівлі підписних бандлів, тому і казати про наявність "дабл діппінг" проблеми, яку вони намагаються так вирішити, не потрібно). Ніяких "дабл діппінг" проблем ця ініціатива не вирішує апріорі. У порівнянні з іншими ініціативами щодо ОА, тим же Майкрософт Академікс, який вкладає купу грошей у цю тему, і робить це без тиску на вчених та видавців. Ця ініціатива нагадує ініціативи більшості ГО - отримуємо грант, "відпрацьовуємо", а потім - зникаємо. "Самообслуживание". Якось зовсім "мелко" і "не солідно", з огляду реального капіталу. Тому, я впевнений, як багато зарубіжних колег, що видавці гібридних журналів, журналів закритого доступу, можуть бути спокійні - цей "комар" під назвою Ініціатива С, їм не страшний. Але, український ринок наукової періодики нехай помарить такими Ініціативами. Для загального розвитку це буде дуже корисно. І це факт.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я от вірю, що все їм вдасться. Потрібно лише Нідерландам та Німеччині наважитися. Кращої альтернативи неетичному юзанню Sci-Hub поки ніхто не запропонував. До речі, Фонд Гейтсів також підтримує Plan S.

      Видалити
  4. Анонім16.12.18, 02:15

    У цей План С можна буде повірити лише тоді, коли у нього повірить основний гравець на ринку наукових публікацій - STM (https://www.stm-assoc.org/). Ось офіційна заява цього потужного гравця щодо Плану с (https://www.stm-assoc.org/2018_09_04_STM_Statement_on_PlanS.pdf). Уважно читаємо параграфи 2, 3 та 4. Там відповідні попередження щодо гібридних журналів, спроби регулювати розмір АПС, академічної свободи. Все логічно. Тому, поки що зараз План С виглядає ну дуже топорно (декларація, зроблена у дуже необережній формі). А ось колеги з СТМ усе розклали по місцям дуже правильно. Нехай активісти опен-аксес повчаться такій виваженій точці зору.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звичайно, Асоціація видавців представляє інтереси не лише відкритих видавництв, тому нічого іншого не могла написати. У принципі #4 сказано про гнучкість при сплаті APC, механізм ще навіть теоретично невідпрацьований, тому STM не сказав тут нічого нового. Навпаки, це freedom to publish схоже на маніпуляцію! Plan S запитає кожного вченого у 13 країнах ЄС - ти хочеш, щоб кожна людина на планеті змогла ознайомитись з результатами твого дослідження?, чи хочеш, щоб і твої співгромадяни, і користувачі з інших країн, знову і знову сплачували видавцю за доступ до цих результатів? Як на мене, то ось це справжня freedom to publish.

      Видалити
  5. Анонім16.12.18, 15:08

    "Plan S запитає кожного вченого у 13 країнах ЄС - ти хочеш, щоб кожна людина на планеті змогла ознайомитись з результатами твого дослідження". Яким чином План С може запитати у кожного вченого у 13 країнах Європи про це? Це буде щось на кшталт швейцарського референдуму чи що? Звісно, що ніхто усіх вчених (прямо таки усіх) запитувати не буде. Принципи ж придумали вже без такого наукового референдуму. Придумали самі ініціатори прожекту. Тому, тут ілюзій не потрібно. А щодо самого питання щодо ОА доступу до статей авторів, так зараз у світі існує купа жураналів ОА. Нехай там і публікуються. І тоді ніхто не буде сплачувати ще раз за доступ до них. Нехай краще, план ОА розбиреться з підписками на бандли з гібрідними журналами. Але, щось хлопці з плану С не хочуть прямо кидати виклик монстрам видавничої справи, таким як Спрінгер, Вайлі, Елзівер. І нехай відреагують на заяву СТМ щодо гібридних журналів. СТМ чітко заявила свою позицію у цьому питанні. От коли ініціатори плану С чітко відреагують, тоді і можна буде побачити їх позицію. А поки що вони лавірують між принципами ОА та грошима, які мають бути залиті до цього плану різними фондами. По факту - кожен, хто контактує з СТМ професійно точно скаже, що без підтримки СТМ План С не має перспектив.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо у кожного вченого буде вибір поміж публікацією у ВД, чи у виданні з традиційною передплатою, то науковці, гадаю, обиратимуть саме ВД, якщо платитимуть за це не з власної зп. Саме так План і запитає кожного, а от фінансові розрахунки (яка прийнятна вартість для ЄС?), сподіваюсь, незабаром побачимо.

      Видалити
    2. Анонім17.12.18, 10:40

      Прийнятна вартість для ЄС? Так у чому тоді перщочергове завдання Плану С - встановити "Кепи" на АПС, та заощадити собі гроші (заощадити гроші тим фондам, які лобіюють зараз План С), або просувати ідею ОА у наукові маси? Активісти з Плану С видно вже заплуталися з мотивами і це видно навіть неосвідченим у темі.

      Видалити
    3. Мав на увазі, якщо не встановити певні обмеження, як от наприклад несприйняття гібридної моделі, то видавці зможуть за допомогою ручного керування цінами, звести нанівець Plan S.

      Видалити
  6. Анонім16.12.18, 15:36

    Freedom to publish найкращим чином просувається International Publishers Association (https://www.internationalpublishers.org/freedom-to-publish/freedom-to-publish-news). Вони точно знаються краще у світі, що таке Freedom to publish. Там увага до цього величезна. Хлопці з плану С, перш ніж писати свої принципи, будувати плани, робити заяви, прикручувати до заяв гроші фондів, запитали International Publishers Association що воно таке, Freedom to publish? Це стратегічна помилка хлопців з Плану С, що вони почали спочатку молитися на різні фундації, загрожуючи авторам відсутністю фінансування, якщо.....та проігнорували при цьому професійні Видавничі Асоціації та спілки. Якої поваги від членів цих асоціацій та спілок, тобто видавців, вони хочуть зараз?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Невже асоціації видавців аж такі впливові і навіть потужніші за наукові організації ЄС? Формують загальні рекомендації, але на рівні країн рулять регіональні нормативні документи і, відповідно, нацфонди.

      Видалити
  7. Анонім17.12.18, 11:00

    Звісно, що потужніші. Тому, все ще харчуються державними коштами в частині своїх підписних, напівпустих, журнальних бандлів. Нацфонди це всього навсього запозичені гроші. Нацфонди не запускають у дію видавничі процеси. Їх запускають видавці. От коли великим видавцям оті нацфонди наступлять на хвіст щодо вартості підписних бандлів, от тоді можна буде казати, що нацфонди відіграють важливу роль. Все що роблять нацфонди, так це відпрацбовують державне замовлення в частині подальшого укріплення у свідомості науковців принципу "публікуйся або помри". Ось тут https://www.amazon.com/Publish-Perish-Perceived-Unintended-Consequences/dp/178643492X супер написано про історію так званого нац. фінансування науки у світі, про подальші наслідки цього (оціночна істерія), і головне. Все це завдяки Тетчер, яка ща у 1986 році придумала добрий спосіб зменшити витрати на науку (там це дуже добре доведено). Тому, що мають зробити хлопці з Плану С зараз - надати відкриті дані за 2018 рік щодо фінансування наукових досліджень отими 13 фондами лобістами, та аналогічні цифри запланованого фінансування на 2020 рік (післе введення у дію цього плану). Поки цих цифр немає, то все то пусте. А заяви щодо пропаганди ОА зараз лише лінивий не робить. Тому, чекаємо від Плану С конкретних цифр (впевнений, що не один фонд їх у свою фінансову соляку не запустить).

    ВідповістиВидалити