Передові східно-європейські технології в Scopus

Завжди дивуюсь, коли молоді науковці запитують – А підкажіть якісь українські журнали в Scopus, чи WoS? А в яких журналах публікуються інші українські вчені?.. Для чого вам ця інформація? Яка різниця чи в Будапешті, чи в Бухаресті видається мій топовий журнал? Краще відшукайте журнали відповідної галузі та проблематики! Але якщо так просите, то давайте подивимось у яких скопусівських журналах найчастіше публікувались українські вчені у 2016-2017 рр.

Опа! За кількістю публікацій з величезним відривом лідирує журнал «EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies»876 публікацій українських авторів. Для порівняння – на другій сходинці «Питання атомної науки і техніки» (лише 364 публікації), а на третій сходинці відомий в Україні економічний журнал, який більше не в Scopus

Видавець «Східно-Європейського журналу передових технологій» – приватне підприємство «Технологічний Центр», яке ще проводить заочні конференції та семінари для вчених на тему «Мнє нужєн Scopus!». Індексується журнал в Scopus з 2013 року, а з 2014 року він стрімко почав нарощувати кількість публікацій – з 24 до 513. 

«Багата» географія авторів журналу у 2016-2017 рр. заслуговує на окрему візуалізацію:


Не поспішаю стверджувати поганий, чи хороший цей журнал (залишимо подібні питання експертам CSAB), однак, не буду й особливо радіти, що зростає кількість публікацій українських авторів у Scopus.

14 коментарів:

  1. Анонім08.11.18, 10:26

    Дуже добрий матеріал. Дуже правильно сформульовані проблеми. Перша - чому наші вчені тягнуться здебільшого до публікації в наших журналах, які індексуються СКОПУСОМ? Ви правильно сказали: Яка різниця чи в Будапешті, чи в Бухаресті видається мій топовий журнал? Краще відшукайте журнали відповідної галузі та проблематики!". А раз так, то чому всеж тягнуться до тих журналів у СКОПУСі, які видаються в Україні? Друге - тенденцію ви підмітили правильну і щодо кількості (тенденція до зростання) статей українських вчених в українських журналах. Або українські вчені не вірять у власний науковий потенціал, або у гонитві за СКОПУСом немає часу той потенціал взагалі сформувати. Взагалі, якась дивна (яб сказав навіть дика ситуація). Ззовні здається, що нашим вченим СКОПУС потрібен для галочки (що він є), щоб оточуючі нарешті відстали (як правило, адміністрація вишу). Як результат - усі оті кількісні рекорди. Сумно, бо безперспективно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У нас є і вчені, що публікують роботи, які потім входять у 1% найцитованіших у світі. Просто потрібно робити так, щоб саме вони отримували фінансування, обладнання, студентів... а не фокусники.

      Видалити
  2. Анонім09.11.18, 14:04

    Це дійсно так. Так вчені у нас є, хоча їх і дуже мало. От нехай такі вчені тадуть усім іншим лікбез, як обирати журнал для публікації. Хоча, навіщо їм це потрібно, оті лікбези організовувати. Фінансування отримують різні фокусники, тому нехай вони краще розкажуть як публікуватися у журналах за рахунок фокусів. Думаю, аудиторія у фокусників будет як у Коперфільда - безмежна. Скопус, ВОС та інші поки що не спроможні побороти усі трюки отих фокусників-вчених. А той відсоток українських вчених...він вже або закордоном працює, або на шляху туди. Все логічно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Такі вчені у нас є далеко не у всіх галузях, і, як на мене, вибір журналу для публікації - це вже вишенька, потрібно розпочинати лікбез з самих початків... + так, звичайно, повинно бути якесь матеріальне заохочення.

      Видалити
    2. Анонім09.11.18, 21:10

      Про лікбез з самого початку це абсолютно правильно і своєчасно. А заоохочення має бути не тільки матеріальним. У нас є вчені звання. Отуди потрібно правильно вкропити результати лікбезу та правильне карьєрне заохочення.

      Видалити
  3. Непогано взагалі було би заборонити років на 5 українським Scopus-WoS'івським журналам брати праці українських науковців. А українським науковцям не враховувати публікації в українських (російських, молдавських й інших таджикських) журналах. Нехай журнали вчаться працювати не лише зі знайомими та знайомими знайомих, а і з будь-ким, а науковці ... за великим рахунком те саме: писати так, щоб їх приймали деінде, а не лише у друзів директора чи керівника.
    Але я в курсі, що відділ фантастики на 123 поверсі й ліфт, як завжди не працює.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як на мене, то це неетично - журнал повинен публікувати результати важливих наукових досліджень, а не банити відразу авторів-земляків. А усілякі мутні локальні співпраці можна вирахувати, тільки у нас поки ніби й відповідного держоргана нема + сама українська наукова спільнота також не поспішає.

      Видалити
    2. Анонім09.11.18, 21:27

      "мутні локальні співпраці" це є конфлікт інтересів. У нас його настільки багато, що це явище вже стало правилом. Це погано. Тому, пропозиція пана Дмитра цілком зрозуміла. А наукова спільнота отримує поки що великі бонуси віт того конфлікту інтересів. Локальні бонуси, які не мають жодного впливу на бонуси більш маштабні (міжнародні). Здається, що тут уся ота видавнича наукова справа у частині співпраці з авторами це як демо-версія, а не щось реальне. Усі сторонні розуміють, що ефекту від такої системи нуль (є дефект), а усі, що всередені як глухонімі. Чують та бачать лише себе. Себе чують, себе бачать, себе і друкують. Така собі "видавничо-наукова кругова порука", це коли зі знайомими, або знайомими знайомих, і так далі....Тут ясно одне - такі демо-системи з мутною локальною співпрацею майбутнього не мають. При чому, це абсолютно природній процес. Усі ті журнали, які все ще можуть представляти інтерес для зарубіжних видаництв, цими видавництвами і будуть придбані. Усі інші....і це природній процес, які поставить усе на свої місця. І вітчизняну науку також. Тому, потрібно трохи почекати.

      Видалити
    3. Тепер створювати та підтримувати журнали стало простіше та дешевше, співпрацювати українцям також легше (безвіз, мережа), тому повинні з'явитися у нас і нові хороші наукові журнали)

      Видалити
  4. Анонім10.11.18, 12:08

    Воно то так. Можливості з'являються, але куди подіти та як побороти оту схильність вітчизняної науковї спільноти до "мутної локальної співпраці"? Добрим, високоякісним українським вченим така мутна локальна співпраця не потрібна. Їх наукові праці публікують добрі зарубіжні журнали. Тому, кому така мутна локальна співпраця потрібна? Тому, кого ніяке солідне зарубіжне видавництво не опублікую. А звітувати чимось все ж потрібно, тому....тому, поперше, потрібно зовсім по іншому подівитися на імпакт-фактор вченого, на роль наукових баз, у тому числі СКОПУСу та ВОСу у формуванні імпакт-фактору вченого, та відповісти, нарешті відверто та вголос навіщо наші виші тиснуть на викладачів щодо публікацій в окремих базах (університетські рейтинги?). І вченим, і видавцям в Україні стало б набагато комфортніше, якщо б вони не були вимушені бути у статусі заручників отієї "цікавої" мотивації адміністарцій наших вишів та Міністерства, та працювати на те, щоб і надалі надувати національні та міжнародні рейтинги наших вишів (хоча то є ілюзія, якщо копнути глибше). А розширювати горизонти співпраці з авторами та читачами, як геграфічно, так і функціонально.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. До речі, міжнародні рейтинги вишів так просто не надути - там є цілі штати наукометристів, які ловлять подібні речі. А те що тепер провідні гравці створюють біля основного рейтингу ще й додаткові - інше питання. Гадаю, і в Україні колись (неодмінно раптово) перестануть враховувати пункти за публікації у виключених журналах, але до цього ще йти і йти.

      Видалити
  5. Анонім10.11.18, 20:17

    У деяких речах "надути" не так і складно. Наукометрист це не аудитор. Тому, наукометристи нічого не ловлять, вони лише вимірють і констатують, і роблять це так, щоб воно біло вигідно власникам рейтингів. То є бізнес. До детективів їм ще далеко. І щось не один вітчизняний виш отими "детективами" з рейтингів не був зловлений ще за оту "мутну локальну співпрацю". Чи є вже приклади таких вишів? Але то вже інше питання. Але то є правда, нам багато ще до чого йти. Головне, щоб йти, а не імітувати це, та йти у вірному напряму, а не навпаки. Зараз ясно одне - у нас немає чіткого бачення того, як вимірювати імпакт-фактор вчених та вишів відповідно. Є якісь фрагментарні бачення з відповідними географічними посиланнями, а от системного, та свого ще немає.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та не ловлять вони нікого за руку - просто відкинуть при обрахунку публікації, чи цитування з виключених журналів. Тому, ректор може бачити красу на моніторі, а в рейтингу засудили=)

      Видалити
  6. Анонім10.11.18, 23:25

    Звісно, що не ловлять. Це не їх справа. А щодо ректорів, то вони мають йти далі та дивлячись на монітор, втілювати у життя найбільш правильну з настанов, адресуючи її своїм викладачам щодо вибору журналів: "Дайош публікацію у журналах Елзівера!", або "Від СКОПУСа до Елзівера". З огляду на посилання нижче, Елзіверовські журнали знають як рішуче посприяти збільшенню імпакт-фактора вчених та університетів. https://www.insidehighered.com/news/2016/12/14/exploring-citescore-elseviers-new-journal-impact-metrics

    ВідповістиВидалити