Україна у топ-15 за кількістю членів редколегій фейкових журналів

Маємо чергове дослідження публікаційної активності вчених у хижацьких фейкових журналах від турецького автора. Методологія дослідження повністю побудована на списках Білла, вкотре розповідають про горе-писак, на яких тисне «публікуй, або помри»… Все це вже трохи проїлося, але нам пропонують ще раз поглянути на географію фейкових журналів та їх авторів. Давайте ж подивимось, які країни продукують найбільше псевдонаукового непотребу в світі. 

Найбільше фейкових журналів видається в Індії, США, Туреччині та Британії. Російські хижаки намагаються приховати на сайтах справжні адреси, але за айпішками входять у першу десятку. 


За кількістю публікацій лідирують автори з Індії, Нігерії, Туреччини, США та Китаю. До речі, американці та китайці – безапеляційні лідери і за кількістю справжніх наукових публікацій, тому тут було б цікаво поглянути на співвідношення – скільки справжніх, а скільки фейкових робіт публікує кожна країна. 


І ось, нарешті, у візуалізації країн проживання членів редколегій хижацьких фейкових журналів з’являється Україна. Так, у нас далеко не така велика кількість «почесних членів», як у США, Туреччини, чи Британії, але, однаково, нашим науковцям потрібно краще дбати про своє ім'я. 


Як на мене, то не так важливо, хто скільки фейків публікує, головне – не давати зарплат, посад, грантів, звань... за фейкові публікації.

20 коментарів:

  1. Анонім28.11.18, 10:55

    Цікаво написано. Якщо, найбільше фейкових журналів видається в Індії, США, Туреччині та Британії, то припускаємо, що саме у фейкових журналах цих країн і оселилося найбільше членів редколегій з України?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та ну... просто отримують листи-пропозиції від журналів і відразу погоджуються, адже потім у річний звіт можна включити.

      Видалити
  2. А чи можна певним чином виявити цих українських фейкових вчених? Цікаво було б побачити їх прізвища та місце роботи. Вітчизняна наукова спільнота має знати їх в обличчя

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зовсім не факт, що вони фейкові вчені, можливо, просто не догледіли і відразу погодилися увійти в редколегію журналу. У нас і нема в країні якихось особливих бонусів за подібне членство, тому тут швидше, навпаки, імена наших вчених використовують, хоча можливий варіант, що й з обопільною вигодою.

      Видалити
  3. Анонім29.11.18, 11:54

    Автор каже, що методологія побудована на списку Біла. Автор, видно опрацював редакційні колегії усих журналів тих видавництв, які містяться у списку. Можливо, це декілька тисяч журналів, а може і декілька десятків тисяч та побачив там вчених з різних країн світу, у тому числі і з України. Автор списку, здається рік тому залишив справу подальшого формування такого списку. Той, хто знається на цій темі більше, може щось знає з цього приводу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Насправді, було кілька списків від Джеффрі Білла і так, він їх видалив зі свого сайту, проте їхні копії доступні на багатьох ресурсах. Існує платний аналог від Cabell’s, але не бачив, що там всередині.

      Видалити
  4. Анонім02.12.18, 10:41

    Декілька списків? Мається на увазі списки щодо видавництв, журналів та ще чогось там? Я бачу, що в інеті плаває багато таких списків, як я розумію, десь має бути остання версія цих списків від самого Білу? А те, що у Вас на сайті зазначено як "Перелік підозрілих «наукових» видавництв", це і є список Біла? Це і є остання версія цього списку? Взагалі, трохи погугливши, можна сказати, той Біл це дуже поширена у світі тема за кількістю інформацію, що плава інетом. Нажаль, часу мало, щоб оцю тему підняти з глибин (університет вимагає витарчати час на інше), але як тема для вивчення дуже пізнавальна.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, у мене на блозі посилання на "фото" сторінки зі сайту Білла. Загалом, він укладав кілька списків, доповнював їх, змінював... тому нема якогось єдиного списку Білла.

      Справді, ініціатива денверського бібліотекаря часто згадується у тенетах, вона отримала багато розголосу, але крім позитивних відгуків, були й негативні, адже Джеффрі формував свої списки на основі власних критеріїв, їх трактування, самостійного моніторингу ітд. тому з деякими рішеннями Білла далеко не всі погоджуюються.

      Видалити
  5. Анонім02.12.18, 15:47

    Зрозуміло. Значть, Біл самостійно, тобто автономно, оцінював діяльність видавців? З огляду на те, з якої великої кількості країн походять ті видавці у списку Біла, можна сказати, що Біл добре знає географію, особливо країн не достатньо розвинутих. Цікаво, що наше Міністерство освіти як на мене ніколи навіть і не згадувало список Біла у своїх спробах врегулювати наш ринок наукових публікацій. Чому?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ймовірно, в МОН просто не знали, але й небезпечно довіритись приватній ініціативі незалежного бібліотекаря на рівні цілої держави. + Як на мене, але у нас би й багато справжніх офіційних видань критерії Білла не здолали.

      Видалити
  6. Анонім03.12.18, 10:06

    Дякую за посилання на критерії Біла. Проглянув посилання https://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--j1amh/2015/06/bealls-list.html і бачу, що якщо ці критерії застосувати в Україні, то у нас практично усі журнали мають проблеми з подоланням цих критеріїв. Може МОН і не знало про Біла (хоча то ще питання), але то, що такі критерії можна було б сформувати і самостійно, то є вже факт. Особливо вбивчими для наших журналів є перший, третій та останній критерії, що у Вас за посиланням. Тому, не дивно, що Біл народився не в Україні.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, у нас щойно в нових вимогах до наукових видань з'явились якісь притомні речення про процес рецензування та рецензентів.

      Видалити
  7. Анонім03.12.18, 12:10

    Цікаво будо б почитати оті притомні речення і у нас. Тут головне - чи знайдеться у нас свій Біл, щоб жорстко відслідковувати порушення з боку журналів? Написати можна усе що завгодно, а от жорстко контролювати...ото вже інша справа. Припускаю, що нам свій Біл у цьому сенсі точно став би у нагоді. Я пошукава тут трохи и знайшов, що Cabels із США кооперує з Білом. Цікаво, а чому з Білом не кооперують інші, наприклад Томсон або навіть Скопус? Припускаю, що правду-матку Біл ріже конкретну, тому для них він не зручний. Взагалі, дуже цікава тема, як зясовується, отой Біл.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Порядок формування Переліку наукових фахових видань України всі можуть перечитати + робив колись окремий допис. А з Джеффрі Біллом не все так просто, адже критерії можуть трактуватись дуже суб'єктивно і, відповідно, не завжди занесення до переліку хижацьких було 100% справедливим.

      Видалити
  8. Анонім04.12.18, 20:40

    Ясно, що тема Біла вимагає участі супер-експерта саме щодо Біла. Припускаю, що таких у нас в Україні немає, бо де Біл, а де ми. Критеріїв у Біла дійсно багато і трактувати окремі з них можна субєктивно. Нашому Переліку до критеріїв Біла за змісто далеко. Але, питання в іншому - у контролі. У нас є свій Біл, щоб контролювати виконання журналами відповідних вимог? Чи э такі саомдостатні, незалежні від різних заангажованих кіл фахівці, щоб діяти так сміливо як Біл? Здається, що Біл був глибою, а у нас...що у нас? Уся система наукових публікацій - я тобі, а ти мені...як болото якесь. Тут без Біла не обійтися.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Критерії нашого Переліку і списку хижацьких журналів не можна порівнювати, це різні речі. Білл ніби згорнув свій список через тиск з боку власного університету. І при цьому Джеффрі здобув світову славу, про нього писали в Нейчер ітд. У нас побоююсь Джеффрі ще б пощастили якби він відгріб від проректора, гадаю, нікому б не було діла до списку Білла. Але, повторюсь, діяльність Білла далеко не така однозначна, як може здатися на перший погляд.

      Видалити
  9. Анонім06.12.18, 00:29

    Цікава тут дискусія - "наш Перелік" проти "списка Біла". Дійсно, тут порівнювати нічого. Список Біла це авторський твір, який привернув до себе увагу мільйонів вчених світу, а його автор заслужив собі повагу, як би до нього не відносилися. А "наш Перелік"...ну затвердили його і кому він взагалі потрібен з огляду на "резонанс" у науковій спільноті України? Може тут проблема у тому, що у нас, нажаль наукова свідомість ще застрягла у СОВКУ, а Біл, як відомо є дитям американського "ненависного" капіталізму, де все вирішує напрацьована роками компетенція, а не напрацьовані роками "связі"? Переведіть "наш Перелік" на англійську мову та надішліть Білу, хай почитає та посміється. А то ще ліпше - надішліть то найбільших видавництв світу, хай оцінять гідно таку працю та змінять свої стандарти видавничої діяльності, на ті, що "у нашому Переліку". Тому, Біла будуть памятати у світі ще десятки років, а може і більше, а авторів "нашого Переліку" (доречі, а хто вони, автори?) наврядчи.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я вже багато писав про оновлені вимоги до українських фахових видань, тому не хочу повертатися до цього ще раз. Про багато елементарних речей (рецензування, постать головного редактора, проблематика...) українські редакції дізналися вперше! Тепер лише сподіваюся, що нашим чиновникам вистачить сили волі дотримуватись речей, які згадані у цьому переліку і справді "прибити" журнали групи В. Тому, потенційно, саме українська наукова спільнота може отримати від Переліку значно більше, ніж вона отримала від Списку Білла.

      Видалити
  10. Анонім06.12.18, 12:31

    "сподіваюся, що нашим чиновникам вистачить сили волі дотримуватись речей, які згадані у цьому переліку". Правильно. Це Ви вже як із Святого Писання! Коли нашим чиновникам вистачало сили волі на такі праведні вчинки? Крім того, навіть якщо знайдеться серед них хоча б один такий праведник, то йому потрібні важелі контролю (як ВЧК у часи красного терору). Такі важелі передбачені законодавчо? Сумніваюсь. Тому, сподіватися потрібно не на чиновників міністерських, а на самих видавців. Хоча, якщо зовсім відверто, то зараз у світі існує достатньо таких критеріїв правильного ведення видавничої справи, і якщо видавець сумлінний та хоче розвиватися, то навіщо йому ще щось від вітчизняного "науково-міністерського" бомонду, і ще таке, що не має дієвих мехінізмів контролю? А те, що наукова спільнота нічого не отримала від Біла, то проблема не Біла, а нашої наукової спільноти. Просвіщатися спільноті потрібно систематично. Видно, що у нас настільки все темно, що навіть експресивний Біл не пробився через ту темряву до нашої наукової спільноти.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. До цього у нас було взагалі безглузде табачніковське положення і тотальну більшість наших установ воно схоже влаштовувало. Тому, зараз більше сподіваюсь на якісь адміністративні важелі, бо "свідомість спільноти" розвивається якось дуже повільно і вибірково.

      Видалити