UGC Approved List of Journals: як індуси борються з хижацькими журналами

University Grants Commission (UGC) – офіційний орган при Міністерстві розвитку людських ресурсів Індії, що відповідає за стандарти якості вищої освіти та готує офіційний перелік «перевірених» журналів. Публікації в журналах, що потрапили у перелік Університетської грантової комісії Індії, враховуються при прийомі на роботу та при підвищенні на посаді викладачів індійських внз.

У перелік журналів UGC входять: 1) журнали, які включені у WoS (Science Citation Index, Social Science Citation Index and Arts and Humanities Citation Index); 2) журнали, що індексуються в Scopus; 3) журнали, що індексуються в Indian Citation Index (ICI); 4) журнали, які рекомендовані членами UGC Standing Committee and Language Committee; 5) Журнали, що рекомендовані університетами. Зараз у переліку UGC приблизно 32000 назв журналів.


Наукові журнали, які було рекомендовано для включення у перелік Комітетом, або університетами, проходять додаткову перевірку. Дані видання зобов’язані мати веб-сайт, на якому повинна бути чітко вказана адреса редакції та офіційні контактні дані головного редактора і редакторів. 

Крім того, щоб потрапити у перелік журналів з природничих та соціальних наук видання ще повинно набрати не менше 6 балів, а з гуманітарних – не менше 5. Журнал отримує 1 бал, якщо: 1) містить вичерпні інструкції для авторів та рецензентів; 2) має чітку публікаційну політику та політику рецензування; 3) має прийняту політику щодо етики публікацій; 4) має прийняту періодичність публікації; 5) дотримується заявленої періодичності публікацій; 6) індексується у бібліографічній базі даних; 7) не стягує плату за публікацію. Також, журнал отримує додатковий бал, якщо він регулярно видається впродовж 4-6 років, і 2 бали, якщо більше 6 років. 

UGC Approved List of Journals доступний безкоштовно. Перевірені індусами журнали з бібліотечної справи слід шукати у категорії Arts and Humanities(all). Користуватись переліком не надто зручно, тому раджу його юзати лише тим, кому дуже сподобались критерії а-ля «не береш гроші з авторів – значить молодець». 

Переконаний, що зараз в Україні будь-якого ректора, чи міністра можна надурити публікацією у хижацькому журналі, тому з нетерпінням очкуємо, коли вже у нас розпочне діяти хоч якийсь притомний Порядок формування Переліку наукових фахових видань, щоб післязавтра не довелось нашим аспірантам їхати в Індію на заробітки.

14 коментарів:

  1. Анонім05.03.18, 15:14

    Міністерство юстиції зареєструвало наказ МОН України щодо нового Порядку формування Переліку наукових фахових видань України.
    https://www.facebook.com/shevtsov.andrey.1/posts/1856565524394306

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звісно ж бачив, як і сам текст на різних стадіях підготовки... Чекаю, коли ж він нарешті запрацює! От коли з'явиться на zakon.rada.gov.ua - тоді можна радіти і писати новий допис.

      Видалити
    2. Анонім06.03.18, 11:34

      http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18

      Видалити
    3. Ура! Чекаємо, коли набрання чинності + ще 2 роки, коли ми розпрощаємося з деякими виданнями без права поновлення.

      Видалити
  2. Як на мене, то в нашому майбутньому порядку не все гарно, як на журнал у OJS та з міжнародною спільнотою...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А до чого тут OJS і що не так з "міжнародною спільнотою"?

      Видалити
  3. Анонім05.03.18, 20:31

    Ото справа! Вже на Індію рівняємося! Хто хоча б трохи знається на публікаціях вчених з Індії, на журналах з Індії та на їх "стандартах" видавничої справи ніколи б не привів би Індію, як приклад для України. Це поганий приклад. Хоча...можливо у нас з ними багато спільного? У них добрий вчений - рекордсмен з кількості публікацій, і у нас також. У них - журнали це "мурзілки", і нас також. У них автори здебільшого пишуть таке, що соромно назвати науковою працею, і у нас також. Правильним шляхом крокуємо, "товаріщі"! 32000 журналів у списку індусів. Купа індуських журналів індуських видавництв, які кожного року розлазяться по світу усякими там фейками та родять на світ сотні журналів. Усе, чому ці хлопці з Індії можуть нас навчити, так це схемам усіляким. Це сором - рівнятися на індусів у цьому питанні. А хто перешкоджає вченим з України публікувати статті у дійсно провідних зарубіжних журналах? Можливо у деяких науках наші вчені пишуть усяку туфту, яку жоден рецензент не проковтне. Тому, щоб не рецензент не поперхнувся і "продукт" пройшов далі до публікації, потрібно подавати до журналів, де рецензування - це ілюзія і де є можливість договірняку. А наш український підхід...а нехай українські журнали кожного року роблять публічними звіти рецензентів! А що, слабо? Слабо, бо нічого буде показати. Цілковитий нуль. Оце вам дійсна сутність вітчизняних (переважної більшості) вітчизняних наукових журналів. Але цивілізований світ не обдуриш такими собі "напів-наказами".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ніхто й не каже рівнятися на індусів, але, для прикладу, Індія 14 у світі за цитованістю і індійська наука продовжує стрімко розвиватися. Подивіться, які лекції представляють індійські університети на YouTube, скільки індусів навчається у аспірантурах провідних університетів світу, скільки разів Нарендра Моді зустрічався з Маском, а скільки з кредиторами з МВФ... тож не розумію, чому нам повинно бути соромно рівнятися на Індію?! Бо в 70-х у нас була савєцкая наука?

      Видалити
  4. Анонім06.03.18, 19:52

    І за рівнем наукового плагіату, Індія одна із перших у світі. Про індусів у зарубіжних вишах наприклад Британії.. так вони там і викладають, тому що в Індії тотальна корупція та плагіат. Тікають вони з Індії. Та і публікуються потім точно вже не у "фаховому списку" індійського міністерства. А в інших виданнях, яким такої "фаховості" не потрібно. Наприклад, Квартальному журналі економіки та інших. На таких індусів рівнятися можна, тобто на тих, хто вже не в Індії. Тому, не плутайте таких індусів-експатріантів, та тих, хто все ще в Індії публікуються в індуських виданнях. Чи можна рівнятися на країну, вчені якої вимушені емігрувати за кордон, щоб мати повагу як вчені?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звідки така статистика? Можливо, можна припустити, що існує певна кореляція між кількістю населення та кількістю плагіату в країні... Але ось ще для прикладу, є доволі успішний Indian Institute of Science (от який український внз має таку сторінку?). Не кажу брати приклад, з Індії, або Китаю (там є дуже бідні регіони), але й не закидувати шапками.

      Видалити
  5. Анонім06.03.18, 22:08

    Така статистика доступна у багатьох наукових працях та монографіях. Індія, Бразилія, Китай та Пакистан ось лідери різкого зростання кількості публікацій за останні роки. Також ці країни є лідерами зростання кількості журналів. Проведіть паралель і усе буде зрозуміло. Цивілізований світ не обдуриш. Провідні журнали світу не хочуть публікувати вчених (у більшості наук) з цих країн (з універстетів цих країн). Називайте це явище як хочете (видавничий ку-клукс-клан, наприклад). Взагалі, ми дуже мало знаємо про міжнародну видавничу справу (хоча робимо вигляд, що знаємо багато).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Знову ж таки, мало просто стверджувати - потрібно показати цю статистику. Індія, справді, можливо лідирує серед країн-видавців хижацьких журналів, але, водночас, кількість публікацій і цитувань у Scopus свідчить, що вчені з цих країн прекрасно публікуються у провідних наукових журналах.

      Видалити
  6. Анонім07.03.18, 18:15

    А що, СКОПУС дуже вимогливий до включення нових журналів? Абсолютно маловимогливий. У СКОПУСІ велика кількість мурзілок, у тому числі з Індії. Тому, індуси і рекордсмени за публікаціями. А щодо цитувань, так добре відомо, що вони і рекордсмени серед самоцитувань. Україна хоче піти аналогічним шляхом? Ще раз повторюсь - поважні вчені з Індії не працюють в університетах з Індії. Усі вони - закордоном.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Американці лідери за самоцитуваннями, а індуси навіть у першу 10-ку не входять.

      Видалити