Юрій Андрухович: «У Костомарова є праця «Богдан Хмельницький», де він описує Хмельниччину, зокрема, велетенські широкомасштабні єврейські погроми. Переможна хода козацької армії – це, крім всього іншого, погроми. І в Хмельницького були три принципові моменти: немає бути на його території жодного єврея, немає бути жодного єзуїта і жодного уніата.
Ці категорії населення підлягали тотальному знищенню. Такі погані новини поширювалися зі Сходу на Захід, разом із самою армією, а єврейські родини покидали свої містечка. І їхні хронікери теж фіксували цей важкий для єврейства час.
Костомаров, описуючи цей історичний період, цитує і єврейських хронікерів, акцентуючи увагу на тому, що на своїх возах євреї везли – книги. Цебто вози були перевантажені книгами.
Коли звідкись утікають українці, книги – це остання річ. Ніколи не чув, щоб у нас книги рятували. Так, засновувалися університети, в еміграції – теж. Але це така есенційна річ – читати. І читати – то остання наша справа».
Ці категорії населення підлягали тотальному знищенню. Такі погані новини поширювалися зі Сходу на Захід, разом із самою армією, а єврейські родини покидали свої містечка. І їхні хронікери теж фіксували цей важкий для єврейства час.
Костомаров, описуючи цей історичний період, цитує і єврейських хронікерів, акцентуючи увагу на тому, що на своїх возах євреї везли – книги. Цебто вози були перевантажені книгами.
Коли звідкись утікають українці, книги – це остання річ. Ніколи не чув, щоб у нас книги рятували. Так, засновувалися університети, в еміграції – теж. Але це така есенційна річ – читати. І читати – то остання наша справа».
Українці рятують корову, бо вона годувальниця.
ВідповістиВидалитиБачите в чому справа - годуватися можна по-різному і в кожного своє бачення, чим він нагодується. У Райнерта є книга "Чому багаті країни стали багатими, а бідні - залишилися бідними ..." Ідея така (підтверджена роздумами автора над становленням національних економічних систем), що аграрна і с/г спрямованість не робить країну багатою, а особливо сьогодні - у вік стрімкого розвитку технологій, а навпаки заганяє її в ярмо і закріплює в ролі сировинного придатку. Погодьтеся, щоб придбати планшет чи телефон, нині необхідно не одну фуру бараболі продати. Тому, подивіться на тих, хто ще тоді усвідомив силу знань... і на нас. І хто "на коні" ?
ВідповістиВидалитиА як на мене, то причина просто у різних рівнях грамотності гебрейського та українського населення у 17 ст.
ВідповістиВидалитиПане бібліотекарю, як ви охарактеризуєте сучасний рівень грамотності українців у порівнянні з іншими народами?
ВідповістиВидалитиЯкщо вірити UNESCO, то в Україні рівень грамотності становить 99.8%, а загальний по світу лише 86.3%. Тому, ми далеко не першими книжки з воза скинемо.
Видалити