Знову анонімні наукометричні бази

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк долучився до національного наукометричного бурлеску. У Мережі з’явилась Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 19.08.15 «Про деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту», у якій затверджено новий порядок присвоєння вчених звань. Відтепер, звання професора, доцента, чи старшого дослідника присвоюватимуть тим працівникам, «які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН». Далі ніхто не знає, які саме копернікуси вподобає наше Міносвіти, то ж теоретично кожна компанія з джефрібілівського «чорного списку» може натрусити собі ще трохи грошенят з українців.

33 коментарі:

  1. Анонім13.09.15, 22:41

    1) Все таки пора Вам вводити тег "антикопернікус"...
    І відразу для нотатки: "Користуючись нагодою, рекомендую журналам приєднатися до польської бази Index Copernicus" - цитата Ірини Тихонкової (Biopol.cells), згадуваної Вами тут у журналі.

    2) По суті статті - а що, краще щоб дуже професійний КМУ сам визначав своєю постановою конкретні бази? Віддав це МОНу - вже плюс.

    3) А щодо "джефрібілівського чорного списку" - погоджусь із коментарем про нього у сервісі WOT: "This is pure Open Access bashing",- у нього без розбору, без порівняння якості і концепції, включені всі нові бази журналів відкритого доступу.

    3а) І як ці компанії мають "натрусити собі ще трохи грошенят з українців", не зовсім зрозуміло. Реєстрація у більшості безкоштовна, підтримка теж. Індексуються журнали відкритого доступу. На якій ланці йде мова про гроші?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Коли робив інтерв'ю з Biopolymers and Cell, то зізнались, що їм все-таки поперло лише після потрапляння у Scopus. Що МОН, що КМУ... все рівно маємо анонімні бази.

      Про Копернікус ходять чутки, що українським видавцям пропонують за помірну плату послугу з включення їхніх видань. Зрозуміло, що далі видавці спробують повернути гроші з авторів... Сам двічі нещодавно намагався листуватись з ІК - жодної реакції. Намагаюсь вхопити за руку подібних "комерсантів", тому, якщо хтось володіє потрібною інформацією - поділіться!

      Згаданий коментар, швидше, про Beall’s List журналів та видавців OA. Сенсу сперечатись? Пан Джефрі пропонує прозорі критерії відбору... тому, нікому б не рекомендував публікувати статтю у журналах зі списку. Але кожен вільний у своєму виборі. У пості ж згадую перелік компанії, що пропонують сумнівні наукометричні дані, які, як правило включають у базу будь-які видання, потім щось обраховують і називають свої показники подібно до "імпакт-фактору". Подібно як різні adibasи від китайських підпільників.

      Видалити
  2. Наскільки мені відомо, за публікацію у віснику наук праць ун-ту Грінченка з педагогіки колега платив вартість публікації+200 грн за те, що Copernicus - ось так і відбувається "витрус" грошей. Але ж завжди можна сказати, що це огранізаційний збір - що воно таке і на які організаторські заходи йдуть гроші ніхто ніколи не уточнював, зрештою так само як і не обгрунтовував його розмір.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це з авторів, а ще інколи самі видавці зізнаються (суми дуже різні називають), але на окремий допис так нікого поки не вдалось розкрутити.

      Видалити
    2. Микола15.09.15, 09:03

      Інший приклад: журнал "Інформаційні технології і засоби навчання", фаховий з педнаук, входить в Копернікус та ін.
      Публікація абсолютно БЕЗКОШТОВНА.

      Видалити
    3. Мене більше не автори, а процес потрапляння журналів у ІК цікавить. А щодо конкретного прикладу - є в журналу веб-сайт, де б можна було прочитати правила для авторів?

      Видалити
    4. Микола15.09.15, 22:51

      Так, http://journal.iitta.gov.ua.
      Як на мене, сайт дуже непоганий і чітко структурований. (Якщо що - я не представник редакції, просто друкувався у них). Дуже сподобалось відношення +оперативність + безкоштовність. При цьому досить жорсткі вимоги до тексту й оформлення (але є готовий шаблон) і реальне сліпе рецензування. Значну частину статей відхиляють.

      Журнал у багатьох базах (але не у Scopus-WOS), хоч всі вони за вашими "джефрібілівськими" критеріями ніц не варті (але вартісні?). Ну, може й так, але щось сумніваюсь, що в бюджеті Акад.педнаук є окремі статі на фінансування ІК та йому подібних...

      Видалити
    5. Сайт на Open Journal Systems, тому так - структурований. Подібної статті в бюджеті ні в кого немає, але коли вимагають включення в ІК, то й кошти знайти можна.

      Не всі згадані бази, але багацько... Ось дивлюся, наприклад, Top 20 Publishers у якомусь African Quality Centre for Journals. У топі відсутні Elsevier, Oxford, SAGE... ну і яка користь від таких AQCJ Impact Factor?..

      Видалити
  3. А чого так зневажливо До Копернікуса??? Досить пристойна база, наукометрика там є, використовуються засоби Google. Був у них на семінарі в м.Київ в Національному університеті харчових технологій. На моє пряме запитання, чи є Копернікус наукометричною базою? Була відповідь ТАК. Які ще питання в "науковців" можуть виникати? Мені особисто всілякі там Скопуси і WOS не по кишені. Публікація статті вартістю 1100 американських доларів без податку в журналі за моєю тематикою при моїй зарплаті 170 американських доларів в місяць це не просто занадто, ЦЕ НЕРЕАЛЬНО!!! Тому не треба будити звіра...)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якось докладно розглядав Копернікус, чи достатньо просто прочитати, що ІК індексує будь-які журнали. І звичайно ж дадеко не всі видання, що індексуються ВоС та Скопус беруть плату з авторів. А хто саме на згаданому семінарі представляв ІК?

      Видалити
    2. В постанові Кабінету Міністрів вказано наукометричні бази... Тобто, то в яких вимірюють-визначають ступінь цитованості публікацій й інші показники. Отже, формально Індекс Копернікус відповідає вимогам. І не важливо, скільки там журналів... Головне, як на мене, це який імпакт фатор видання. А тут проблема, є різні методики розрахунків і різна кількісна оцінка...
      2. На семінарі були троє прдеставників з Польщі + 1 з України, але він працює також в Польщі. Прізвища не памятаю, маю світлини з того семінару. Там їхні слайди. Одна з доповідей була про те, як вони проводять цю "преславуту" наукометрію. Повністю, покроково у формалах і критеріях відкрито всю "кухню". Хоча вона ніби є і на сайті Копернікуса. Мета їхнього візиту була у просуванні комерційного проекту по розміщенню наших журналів на їхній платформі, від 750 Євро на рік, а зних просування журналу, підтягування до рівня скопусовських, коротко, "окультурювання" журналів і приведення у відмопідність до міжнародних вимог. Головувала на семінарі проректор з наукової роботи доктор Мостенська (КНУХТ). Семінар був організований з подання МОНУ. Був відповідний лист по університетах розісланий. Я був делегатом від ТНТУ.

      Видалити
    3. Власне, імпакт-фактори доступні лише в Journal Citation Reports від Thomson Reuters (Скопус використовує SJR), а решта просто запускають співзвучні клони. Проблема навіть не так у формулах підрахунку, як вмісті цих баз. Скажімо, з видань ТНТУ також було створити базу, обраховувати власний фактор і це також би задовольняло вимогу МОН щодо наукометричних баз, але чи мали б ці показники якийсь сенс і чи варто було б планувати розвиток, фінансування науки опираючись на такі показники? Звісно ж ні, але в Міністерстві схоже керуються якимись іншими інтересами.

      Видалити
  4. Я вважаю, має бути одне мірило, лише одне. Імпакт-фактор... в одних і тих же кількісних одиницях. Проте це неможливо!!! Як заставити використовувати всі коміерційні і некомерційні установи одну методику оцінювання? НІЯК. Отже, висновок один, або визнаємо як лідера Journal Citation Reports від Thomson Reuters, а Скопус "курит нервно в стороне". Або не будемо лукавити і визнаємо і інші бази, в тому числі некомерційні, які не так активно просувають свої "шкурні" інтереси, в тому числі через наше міністерство, як це було при "папєрєдніках".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тобто просувають, але не так активно?=) Візьмімо, хоча б авторитетні рейтинги університетів світу - всі вони використовують дані WoS або Scopus. І так у цілому світі! А особливо якщо говорити про рівень МОН. Але от в Україну постійно вдається проштовхнути якісь рінци, чи копернікуси.

      Видалити
    2. За моїми даними активно просувався за попередників через МОН саме Скопус... Її чуть не проголосили "єдино вірною". У нас в університеті тільки і чути за Скопус і все (після шуму у верхах). Всім товкмачу, що не Скопус лідер, а Томсон Ройтерс... у відповідь - "але в міністерістві так сказали". От вам і просування... А за Копернікус майже ніхто і не знає, принаймні у нас. А Скопус просував через менестерство підписку на їхні бази. Вийшов принцип: 50/50. Частину міністерство платить, частину, за словами проректора, 25 тис. доларів щорічно має заплатити університет. Для провінції це завеликі кошти...

      Видалити
    3. Там навіть відразу Уряд обіцявся компенсувати до 50% і як саме ніхто й не казав... Проблема ж була не тільки в грошах, не лише в тому, що ніби заставляли... а, насправді, показники Скопус МОН невідомо де збирався використовувати, адже у законодавстві було закріплено лише простеньку вимогу ...у виданнях іноземних держав...

      Тепер, у нас МОН для гуманітаріїв приписує ІК... З різними складами, очільниками... все у нас розповідають журналістам про рішучі кроки щодо підняття якості, а як доходить до діла, то постійно з'являються, навіть не шпаринки, а дирища у наших законах і українська наукова спільнота погоджується у це бавитись.

      Видалити
    4. Як показує практика, навіть публікація у "білому" журналі (читай - скопусо-вебофсайнсовському), є такі, що пропонують публікацію за 150-200 євро і беруть майже все більш-менш оформлене згідно вимог, не гарантує якості. Якість при цьому - наша ))) Ну і звісно імпакт-фатор таких видань невисокий.

      Проблем багато, тому вважаю, що в наших умовах варто поки не конкретизувати наукометричних баз.

      А в ідеалі, необхідно створити СВОЮ повноцінну наукометричну базу. Яка не буде підконтрольною міністерству... Механізм треба виробляти...

      Видалити
    5. Сенсу тоді в наукометричних показниках якщо базу не конкретизувати?! У Thomson Reuters все-таки швидко реагують на подібні аморальні журнали. Scopus також заявив про процес пришвидшення темпів перегляду включених видань, але ще тільки побачимо як воно буде. А знайти гроші, щоб створити свою і щоб при цьому не неї не могло вплинути ні НАН, ні МОН... ну це дуже проблематично.

      Видалити
  5. Анонім18.09.15, 08:39

    Если журнал индексируется где-то еще, кроме библиотеки Вернадского, думаю, это уже плюс, можно даже и в Коперникус.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це можливо на думку редакторів, а от хто реально з користувачів використовує ці бази для пошуку актульних статей, чи журналів для публікації? Окрім, звичайно тих, хто за всяк кошт прагне виконати вимогу МОН.

      Видалити
    2. Як показує практика, зокрема, по нашому журналу, то саме безкоштовні ресурси з елементами наукометрики довзволяють просувати наші статті у західний світ. Маю певну статистику з використання наших статей, яка говорить на користь саме некомерційних проектів для журналів. А скопуси - це лише монополізація ринку...

      Видалити
    3. Тобто маєте підтвердження, що багато іноземних користувачів потрапляли на сайт Вашого журналу саме зі сторінок Копернікуса?

      Видалити
    4. По Копернікусу - ні.

      Видалити
  6. Анонім19.11.15, 09:55

    З січня буду формувати пакет документів на звання доцента. За новою постановою, які ж саме науковометричні бази, рекомендовані МОН? Чи є якийсь перелік? Я поки що нічого не знайшла.

    ВідповістиВидалити
  7. Роз'ясніть все ж таки, які саме наукометричні бази рекомендовані МОН?
    WoS, Scopus а ще які?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дивлячись для чого рекомендовані? Суворо це ніде не прописано, а так, загалом, у МОН інколи згадували про Scopus, WOS, а для гуманітаріїв ще чомусь радили Index Copernicus.

      Видалити
    2. Маю на увазі на отримання звання доцента, серпневу постанову 656. Тільки справа в тому, що за саме за моєю спеціальністю "Історія" в Україні немає жодного видання зареєстрованого в Scopus або WOS, тільки Копернікус. Найближчищий Scopus та WOS з історії є в Росії, але по-перше ціна питання (4-5 тис.грн), по-друге терміни (до 1 року).

      Видалити
    3. Знову ж таки, у постанові сказано - ...наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН..., а ніхто ж так досі й не знає, що рекомендує МОН (навіть, підозрюю, і в самому МОН). Тому, гадаю, для виконання вимоги згодиться будь-який іноземний журнал.

      Наприклад, у SCImago можете поглянути на Subject Category: History - 897 назв і публікація у більшості цілковито безкоштовна.

      Видалити
    4. Дякувати Богу, що в міністерстві не вказують, які бази визнаються!
      А то по моїй тематиці, за пропозицією скопуса, є журнали з ціною за публікацію від 1200$ за статтю !!!!!
      Тому поки друкуватимусь в звичайних зарубіжних журналах.

      Видалити
    5. Знову ж повторю, що у кожній дисципліні знайдуться журнали, які індексуються у вос, чи скопус, і публікація в яких безкоштовна.

      Видалити
    6. Наведіть приклад такого журналу за спеціальністю "Стоматологія"

      Видалити
    7. Перегляньте в Scimago Journal категорію Dentistry.

      Видалити