Про Міністра освіти, який впевнено крокує дорогою президента Ющенка

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України запевняє, що очільник Міністерства освіти та науки Сергій Квіт врахував чиїсь побажання щодо «наукових публікацій у виданнях науковометричних баз» і відповідним наказом буде затверджено цілий список наукометричних баз, «а не лише деякі з них – Scopus та Web of Science, як передбачалося спочатку». Зрозуміло, що в світі існує лише 2 авторитетні наукометричні бази, що сповідують суворі та прозорі критерії відбору наукових видань. Усе решта – якийсь копернікус і всі без винятку розуміють, що обіцяне розширення робиться аж ніяк не заради покращення рівня вітчизняних досліджень. 


Якось «Український тиждень» назвав лідера Помаранчевої революції Віктора Ющенка «вбивцею віри» та звинуватив екс-президента у тому, що той підірвав віру багатьох українців у свою державу. Зараз учасник Революції Гідності Сергій Квіт навіщось ретельно обкладає вибухівкою довіру українських науковців.

8 коментарів:

  1. Анонім25.05.15, 21:20

    Чомусь Пан Бібліотекар нав'язує нам неприйняття інших наукометричних баз, окрім WoS, Scopus. Це ваша обгрунтована точка зору.
    Проте візьмемо до уваги реалії, в яких ми існуємо - все перетворюється в "тупу" гонитву ВНЗ за рейтингами і вітчизняні науковці "з-під палиці" будуть зобов'язані щороку готувати по статті для Scopus інакше ми тебе ... Знаєте анекдот: "Якщо в Україні дозволять евтаназію, тоді лікарям доведеться щомісяця звітувати про виконання плану :( ".
    Тому, нехай буде так, як сказав Міністр - ширший перелік баз.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тому що немає інших наукометричних баз, крім Web of Science Core Collection та Scopus, у яких би існували чіткі, прозорі та суворі критерії відбору журналів, за недотримання яких видання викидали б з бази.

      Науковці завжди змагаються за обмежені ресурси, а теперішній стан справ робить науку в Україні беззахисною перед корупцією та невіглаством (а-ля надрукував тези у кафедральному збірнику, поклав тираж у підвал та й розпиляв гроші). Вимога публікації у справді рецензованих виданнях - відразу перекриє багато подібних краників.

      До того ж, використання WoS|Scopus - це перевірений світовий досвід. Рекомендувати ж міністру розширити перелік баз всякими копернікусами нмсд просто підстава. Сміху буде на весь світ. + У зв'язку з тим, що і сама постать міністра, і його попереднє місце роботи, стійко асоціюється з патріотичними силами - це буде ляпас цілому поколінню.

      Видалити
    2. Анонім27.05.15, 23:35

      Можливо, WoS і Scopus дійсно мають найсуворіші критерії відбору. Але просувати ВИКЛЮЧНО їх геть невиправдано. Хоча б тому, що вони являють собою в першу чергу комерційні проекти, і НЕ надають вільного доступу до наукових результатів. Я, наприклад, не можу собі дозволити віддати місячну зарплату за доступ до хоча 4-5 full text статей із дуже шанованих скопус-журналів. Тому я з радістю підтримав би будь-яку альтернативу...

      Видалити
    3. Ой, ну це Ви вже взагалі промахнулися. Будь-яка наукометрична платформа - це реферативна база даних з наукометричним інструментарієм. Серед її завдань немає гарантувати доступ до текстів, а відділити зерно від полови. І WoS і Scopus індексують видання різних видавництв, незалежно від їх відкритості. Водночас, альтернативні наукометричні бази, у тому ж числі всякі копернікуси, також індексують комерційні видання, повні тексти яких, доступні на умовах передплати. Допомогти з доступом до 4-5 full text може, наприклад, згадуваний Sci-Hub-Fy.

      Видалити
    4. Анонім28.05.15, 22:52

      Дякую за відповідь. Звісно, Ви в цьому питанні краще орієнтуєтесь (а я лиш намагаюсь розібратись).
      Ну але в мене склалось враження (можливо помилкове, - поправте), що основою БД Scopus все ж є журнали видавництва Elsevier, і, від зворотнього, будь-який журнал видавництва Elsevier автоматично входить в БД Scopus (чи знаєте випадки, що не входить?). Відповідно чесність критеріїв оцінювання чомусь не видається абсолютною. (хоча згоден, -кращих, мабуть, поки нема)...

      Видалити
    5. Є така гарна діаграма про видавництва в Scopus - справді частка Elsevier найбільша, але це лише 10% вмісту. Критерії логічні та відкриті - будь-хто може взяти н-лад якийсь неіндексований вітчизняний журнал і спробувати перевірити чи відповідає він мінімальним критеріям включення в Scopus.

      Видалити
  2. Анонім30.05.15, 08:54

    Погоджуюся з окремими тезами Бібліотекаря, але не завжди все переконливо. Чомусь усе обертається навколо хороших WoS, Scopus i "ніяких" Copernicus'ів? Цікаво, що окрім самого Copernicus'a входить в перелік "половних" баз даних. Якщо комусь відомі інші реферативні БД - напишіть, б/ласка їх назви. Вважаю, що варто скласти рейтинг БД за критерієм їх "правильності/суворості/об'єктивності/половності". Для цього варто мати принаймні перелік назв таких БД.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Реферативних баз у світі безліч, наприклад, та ж таки «Україніка наукова», або ось Вам Вікіпедія у допомогу. З систем, що оснащені наукометричним апаратом окремо відзначу Google Академію, CiteSeerX, Microsoft Academic Search, однак їх вміст непрозорий, беззахисний перед маніпуляціями, відсутня процедура перевірки ресурсів, що індексуються.

      Видалити