Ти б ще Леніна згадав?

Молоді аспіранти підказали ще одну чудну вигадку українських «наукових» видань – деякі редакції вимагають від авторів вказувати у списку використаної літератури не більше 10, 8, 5 джерел... Спробуйте запитати в Google про «список літератури не більше» і в результатах отримаєте силу-силенну прикладів вимог до написання статей у вітчизняні журнали та збірники зі суворим лімітом на кількість використаних джерел. Звідкіля така любов до куцих бібліографічних списків? Підозрюю, що таким нехитрим і безцеремонним способом редакції намагаються зменшити собівартість друку своїх видань, що безумовно видає їх непересічну наукову цінність.

4 коментарі:

  1. Буває й таке. А ще буває, коли редакція самостійно вирішує чи друкувати список джерел чи ні... (у мене такий випадок був: отримала матеріали конференції і не впізнала свою статтю...)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мені одного разу редакція запропонувала свій "варант" написання термінів... і, звичайно, я про це довідався вже після виходу статті.

      Видалити
  2. Анонімно12.03.15, 19:01

    Про економію місця ... Зустрічала такий напис після статті: "Список літератури знаходиться в редакції". Зараз можу згадати тільки "Здоров'я України", але зустрічала і в наукових медичних журналах.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ой, це взагалі неймовірно. Знайшлись і ще перли... відчуваю, що тема матиме продовження у наступних постах.

      Видалити