Досить кланятись східним мурзилкам

Читачка порекомендувала написати про безкоштовний онлайн-сервіс BibMe, що часто згадують у вимогах до публікацій на сторінках російських наукових журналів. Справді, BibMe добротний сервіс, що дозволяє користувачам легко формувати бібліографічні описи (у форматах MLA, APA, Chicago, Turabian), але мене більше зацікавили самі журнали. Ось, наприклад, у вимогах журналу «Современные исследования социальных проблем» сказано: не менше половини джерел, що вказані у списку використаної літератури, повинні міститися в одній з провідних наукометричних баз, а при виборі джерел слід враховувати їх відкритість

Для чого економістам 3D-принтер?

Патрік Колігроув (Patrick Colegrove) поділився досвідом запуску нових бібліотечних послуг, пов’язаних з використанням 3D-принтерів у University of Nevada, Reno (UNR). Перед купівлею обладнання передбачалось, що студенти та викладачі використовуватимуть 3D-принтер для проектування і виробництва хімічних моделей, створення механічних деталей для різноманітних інженерних прототипів, виготовлення топологічних, чи структурних 3D-моделей для потреб географії, сейсмології, гірничої справи, геології, машинобудування ітд. 

DOI від ResearchGate

Читацькі смаки вимусили мене переглянути та відредагувати свій профіль у соціальній мережі науковців ResearchGate. Сервіси мережі дозволяють ділитись документами, ставити і відповідати на запитання учасників, шукати нові можливості для співпраці… тому немає нічого дивного в тому, що серед учених нашої установи дана мережа користується популярністю. Завдяки поверненню в мережу зробив для себе маленьке відкриття – виявляється, ResearchGate, подібно до Zenodo та figshare, також надає DOI для документів абсолютно безкоштовно. Отож, якщо ви прагнете, щоб ваші наукові документи завжди легко можна було ідентифікувати та процитувати – хутко реєструйтеся у мережі ResearchGate.

Українська осінь у Scopus

Scopus тепер індексує ще парочку українських журналів – Corporate Board: Role, Duties and Composition від від Virtus Interpress та Theory of Stochastic Processes від Інституту математики НАН України. Вже понад півсотні вітчизняних видань успішно здолали шлях до Scopus, тому, гадаю, вже варто ставити запитання – журналами з яких галузей Україна не представлена в базі, і, що з цими галузями не так?

Бібліотечні електронні ресурси та технології

На сайті НБУВ з’явився новий ресурс Бібліотечні електронні ресурси та технології, що покликаний надавати доступ до знань та поширювати інформаційні матеріали у галузі бібліотечних електронних ресурсів і технологій. Ресурс перебуває на стадії тестування, усі запитання та пропозиції – через форму. Приємно, що розробники не забули й про бібліотечні блоґи, а, відтак, наша не надто активна форма фахової комунікації – отримала ще одне підтвердження легітимації. 

Кнопка Відкритого доступу

Студенти-волонтери та молоді дослідники з усього світу втомилися від браку доступу до потрібних досліджень і акурат у Тиждень Відкритого доступу створили Open Access Button. Щоб заволодіти чарівною кнопкою – перейдіть на сайт і завантажте собі за стосунок до одного з трьох популярних браузерів. Працює це диво просто – на сторінці з описом потрібної статті натискаєте на кнопку Open Access, а вона оперативно проводить пошук у Google Scholar та CORE. 

FP7 у E-LIS

Процес самоархівування документів у найбільшому репозитарії з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS став трішки довшим. Перед відправкою документів на перевірку редактору тепер з’являється форма «FP7 Projects», що може спантеличити і без того не чисельних українських депозиторів. FP7 – це Сьома Рамкова програма ЄС з досліджень та технологічного розвитку (бюджет 50 млрд. євро). Відповідно, ви надто не переймаєтесь даною формою, коли архівуєте документ, що не має жодного стосунку до згаданої програми ЄС – просто обираєте NO, чи відразу ж натискаєте Next, і спокійно насолоджуєтесь усіма перевагами співпраці з E-LIS.

Goodreads: поділись тим, що любиш

Goodreads – сайт, що допомагає людям знайти та поділитися улюбленими книгами. Goodreads дозволяє довідатись, які книги читають ваші друзі, відстежувати книги, які ви читаєте, читали, чи хочете прочитати, з'ясувати з відгуків спільноти чи підходить вам обрана книга та отримати рекомендації щодо книг, які вам повинні сподобатись. Власне, пишу даний пост саме через останню зі згаданих послуг. 

Бібліометрика української науки

Бібліотека Вернадського подарувала усім нам додатковий інтерфейс для зручнішого пошуку профілів вітчизняних науковців у Google Академія. Інформаційно-аналітична система Бібліометрика української науки призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури. Джерельною базою Системи є створені вченими на платформі Google Scholar бібліометричні профілі, що містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності. Хочете з’явитись у системі? – створіть профіль.

Acta Diurna: онлайн-архів української періодики

Acta Diurna – новий вітчизняний ресурс для забезпечення потреб академічної науки, навчально-освітніх проектів та усіх зацікавлених у вивченні історії української періодики. Ресурс вже містить 12 назв, 374 чисел, 4797 сторінок української періодики за 1919–1944 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку. У межах проекту передбачено наповнення двох великих розділів – репозитарію повнотекстових копій газет та загального каталогу періодики.

De Gruyter для Вікіпедії

Німецький академічний видавець De Gruyter відкрив для 1000 найактивніших редакторів Вікіпедії доступ до усіх своїх наукових матеріалів. Існує стійка підозра, що акцію від De Gruyter запущено не лише заради наукового прогресу людства, а й для задоволення комерційних апетитів: можливо, у видавництві сподіваються, що часті згадки у списках використаних джерел до статей Вікіпедії – суттєво збільшить попит на продукти видавництва. Скоріш за все, тисячу найактивніших відберуть з-поміж редакторів англомовного сегменту, а нам залишиться хороший приклад просування власних інформаційних ресурсів через Вікіпедію.

Нові бази від EBSCO та журнали SAGE: все безкоштовно

Компанія EBSCO пропонує нову безкоштовну базу даних American Doctoral Dissertations, яка містить майже 100000 посилань на американські дисертації 1933-1955 років. Біля запису ви побачите посилання PDF Full Text, але не поспішайте радіти – це не текст дисертації, а лише скан сторінки з покажчика. Ось така чудна база, що теоретично може зацікавити істориків. Для тих, хто цікавиться історією європейської колонізації Америки існує ще одна безкоштовна ебсківська база European Views of the Americas: 1493 to 1750. І не забуваймо про старі безкоштовні реферативні бази: GreenFILE, LISTA та Teacher Reference Center.