Цитування навпаки

На зустрічі з одним із редакторів журналу SIGMA, В’ячеслав Бойко розповів нам, що рецензенти залюбки погоджуються виконати свою роботу за саму лише можливість першими ознайомитись з результатами нових досліджень, і, як правило, експерти потім цитують статті, які вони рецензували. Логіка зрозуміла – роботи скеровують на перевірку фахівцям відповідних галузей і якщо ті пишуть схвальні рецензії, отже робота неодмінно містить нові дані, що збагачують світову науку. Інші науковці можуть проґавити нове вагоме дослідження, але не рецензент. 

А пригадаймо славні вітчизняні академічні видання – кого там цитують? Членів редколегії, наукових керівників, можливих офіційних опонентів, перші 10 результатів Google… та я не про це. Щороку у нас в країні захищаються сотні, тисячі аспірантів, які опублікували потрібну кількість статей у фахових журналах і кожна така стаття повинна була містити неабияку наукову новизну. 

Я провів достатньо багато часу з бібліотекознавчими виданнями і запевняю вас, що величезна частина робіт аспірантів зникає в нікуди – раптом замовкають як самі автори, що ще зовсім недавно докопувались до білосніжних глибин наукової новизни, так і члени редколегії, що схвалювали статті за їх непересічну наукову цінність, ніколи про ці роботи не згадують. 


На місце аспірантів, що канули в Лету, приходять нові аспіранти, щоб своїми новими роботами з беззаперечною науковою цінністю підтримати круговорот вітчизняної наукової думки. І хоча, як бачите, решта наукового світу живе за іншими правилами, продовжуймо й далі вірити у свій власний унікальний шлях наукового розвитку і начхати, що він беззмістовний та безпощадний.

10 коментарів:

  1. Більшість наукових досліджень у нас - імітація наукової діяльності. Дослідження для більшості наших аспірантів - не процес пошуку нових знань, а певний набір "ритуалів", який приведе до бажаного (отримати "корочку"). І поки не змінити цього докорінно...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гаразд, для аспірантів - набір ритуалів, а для всіх решта? Ті хоч за корочку... а решта кроносів просто насолоджуються?

      Видалити
    2. Для решти - так само набір ритуалів. За іншу "корочку" (звіт про наукову роботу, н-д)

      Видалити
    3. Невже звіт про наукову роботу вартий таких ритуальних танців? Нмсд 4-5 успішних учня могли б назавжди врятувати своїх керівників (та й усіх решта) від необхідності танцювати навколо жертовного вогнища.

      Видалити
  2. Давайте поглянемо на цю проблему під іншим кутом. Приходить магістр в науково-дослідний інститут: відмінна теоретична підготовка, очі палають, руки сверблять отримувати практичний досвід і наукові дані. Приходить, значить, і каже: буду вивчати-досліджувати-розшифровувати-вмію-можу-хочу. А йому відповідають: стривай, заспокойся, в нашому інституті діють певні неписані правила, специфічний внутрішній розпорядок, тобі треба буде до нього трохи звикнути, а поки що - йди-но паркан на подвір'ї пофарбуй, а як прийдеш - помий вікна, бо в мене вже зо два роки аспірантів не було, то вікна трохи забруднились за цей час...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Біда тільки, що в цьому фарбування парканів можна застрянути.

      Видалити
    2. ну, я це й мав на увазі, і не писав би, якби це не було частиною мого життєвого досвіду

      Видалити
    3. А ось тепер Ви вже можете порівняти з іншою країною - ставлення до аспірантів принципово інше, чи також можуть попросити вікна помити?

      Видалити
  3. На щастя, мій керівник намагається уникати використання своїх аспірантів не за призначенням, особливо беручи до уваги об'єми експериментальної роботи. Ми ледь встигаємо мити за собою лабораторний посуд, хоча це теж не норма навіть для чеських інститутів, а для миття вікон існує окремий персонал. Єдиний відомий мені випадок зловживання, який відбувся із українським науковцем в тій-таки Чехії (але не в нашому університеті), полягав у тому, що студента не включили в публікацію, хоча він виконав основний об'єм робіт. Сказали - цьогоріч досить з тебе публікацій, ти й так тут у нас як сир в маслі плаваєш в порівнянні із Україною. Але з півтора десятка моїх знайомих українців-науковців в Європі - це єдиний такий випадок. Я впевнений, що якби про нього в приватній бесіді дізнався керівник кафедри біології та екології Остравського Універу (з яким в нас дружні й теплі стосунки), то найімовірніше він би дуже щиро вибачився б за те, що в його країні ще не всіх телепнів знешкоджено.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ...для миття вікон існує окремий персонал... У нас також існує т.з. "обслуговуючий персонал", але часто видається, що це науковці повинні обслуговувати цей персонал, а не навпаки.

      Видалити