Рецензування і самоархівування

Бібліотекарі не повинні рецензувати статті в електронних архівах, адже неможливо бути експертом з абсолютно всіх наукових дисциплін. Так, ми можемо звертати увагу на наявність рецензентів, посилань на авторитетні джерела, ISSN, ISBN, DOI, назву видавництва, афіляцію… Часу витратите багацько, але навіть це не завжди вбереже архів від документів сумнівної наукової якості. Однак, якщо якийсь користувач надішле вам текст Кобзаря і підпише його Віктор Янукович, чи Мікі Маус – ви архівуватимете такий документ?

Поглянув на Top-10 авторів електронного архіву Сумського державного університету. Лідирує Руслан Миколайович Літнарович. Згідно Вікіпедії, стаття є кандидатом на вилучення, пан Літнарович автор понад 270 наукових робіт (як приклад). 

Я не сумніваюся у реальності автора, чи в його геодезичних, астрономічних, математичних etc. здобутках, а просто переглядаю архівовані роботи і серед них знаходжу «Астрологічні дослідження. Книга 1». Читаємо опис: Знаючи день, місяць і рік народження Вас і близьких Вам людей – рідних, колег по роботі, визначіть по приведеним нижче таблицям світлу і темну карми і скоригуйте, навчіть, підскажіть дорогу до зв’язку зі світлом Світла

Дану роботу кандидат технічних наук рекомендує студентам, аспірантам і здобувачам вченого ступеня напрямку наук цифрового аналізу! 

Коли я варю борщ – я не хочу, щоб хтось кидав у нього бульйонний кубик, навіть якщо він з інгредієнтів, що ідентичні натуральним. Гадаю, колеги, які з дня у день займаються електронним архівом наукової установи – не тільки мають право послати під три чорти темну карму, а й показати решту робіт на кафедрах геодезії, астрономії, математики etc.

P.S. Реакція (?) від СумДУ: Розділ «Top-10 авторів» змінено на «Top-10 авторів СумГУ». 

4 коментарі:

  1. Якщо хтось з кафедри захоче авторизуватися під ніком Дід Мороз,Джеймс Бонд чи, не тут кажучи ще якось:-) - ми не зареєструємо, не переживайте. А от якщо зареєстрований науковець під своїм іменем хоче архівувати "Кобзаря" чи яку "Песнь Песней", то це на його совісті людській і науковій. Я - за самоархівування авторами. Бібліотека може лише перевірити (допомогти укласти) метадані, варіанти написання афіляції, анотацію тощо. Ні в жодному разі не перевіряти, й не відхиляти зміст. Зрещтою, політика щодо змісту це регулює.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ага, будемо рекламувати прочистки аур, перевіряти матадані для світлих карм... і водночас схлипувати через кепський стан вітчизняної науки??

      Видалити
  2. Будемо. Якщо такий Автор працює в університеті, і самоархівує ТАКІ роботи, це проблема не бібліотеки. Як мінімум Автора, ба більше - його кафедри і університету в цілому. Репозитарій - не видавництво, жодних рецензій, крім формальних вимог.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Документ у зібранні Університети партнерів, а працює автор в одному з комерційних навчальних закладів Рівного. Тобто, у даному випадку, один з кращих репозитаріїв країни піарить лженауку не з вказівки зверху, а з доброї волі, чи недогляду.

      А якщо глобально - то чия ж це проблема? Хіба якісне інформаційне обслуговування читачів не є завданням бібліотеки? Хата з краю, а потім дивуємось чому МОН наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання вимагає?

      Видалити