Коментар до посту про мапу наукоградів:
«Я останнім часом взагалі перестав звертати увагу на цитованість робіт. З однієї простої причини: після того, як індекс цитувань став значимим, 20% всього спаму, що я отримую, приходить з так званих наукових журналів з проханням хоч щось у них опублікувати. Схема проста і працює, як годинник: десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці публікують всяку маячню, як з гармати, при цьому посилаються просто на всі статті з попереднього номера, незалежно від тематики (та й немає там ніякої тематики). Далі все очевидно».
Ну, не варто так вже перебільшувати. Хоча дискусія не нова: індекс цитування далеко не ідеальний, як знаємо, як і взагалі "статусно-сигнальна" система організації науки:-). І все ж серйозні видання не беруть публікації від "десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці" щось накропали. Ще потрапити до ISI (ну, стара назва зручніщ) треба, там "Мурзилки" не приймають. А те що справжньому досліднику дійсно начхати на цитованість робіт, так теж "Вам шашечки или ехать".
ВідповістиВидалитиЯ б відніс це до жарту з долею жарту. Національно так би не розділяв, це швидше реакція на кількість авторів-азіатів, але в ельзевіроських базах бачив достатньо робіт а-ля для чого це написано?
ВідповістиВидалитиЗрештою, для бібліотекаря не так цінні цитування, яко пузомірки, цінніші зв'язки між документами. До того ж, "статистично-бібліометрично" така кількість "гарматних" статей виправдана=)