В УБА запитують…

Такий собі форум-полковник Piters, а в коментарях просто Petro, пише: «…Цікаву рису українців можна помітити в умовах вступу до Української бібліотечної асоціації: Умовою Вашого членства в УБА є визнання Вами Асоціації як провідної професійної громадської організації, що опікується розвитком бібліотечно-інформаційної сфери суспільства... 
Ось так! Якщо ви визнаєте нас провідними (найкращими, найрозумнішими, найблагороднішими, найвпливовішими, найголовнішими), то ми вас приймемо у асоціацію. А якщо просто визнаєте, як дійову, впливову, але одну з багатьох, тоді не приймемо! І це підтримують всі члени УБА!?». 

Інтелігенти та інтелектуали

Запропонували почитати статтю В.А. Віноградової «Інтелігенти та інтелектуали на сторінках бібліотечних блоґів». Згідно гіпотези, більшість бібліотекарів-блоґерів сповідують цінності інтелектуалів. Інтелігентність розуміється як «освіченість + креативність + антиміщанське етичне самовизначення», а інтелектуальність – те ж саме за винятком «антиміщанського самовизначення». Для перевірки гіпотези проаналізовано 21 блоґ. Гіпотеза не підтвердилася, виявилось, що більшість бібліотекарів-блоґерів поділяють цінності інтелігентів.

Drupal у бібліотеках

Натрапив на новий корисний блоґ польських колег CMS w bibliotekach, який допоможе пристосувати open source продукти для реалізації електронних бібліотечних послуг. У найсвіжішому пості пропонується ознайомитись, як західні бібліотеки адаптували CMS Drupal для своїх потреб. Далеко не від всіх зразків у захваті, але в Україні бачив лише використання бібліотеками стандартних безкоштовних тем Drupal. P.S. А ось так, до речі, люди показують нові надходження.

Sceintific Reports від Nature

Ті, хто уважно читає МБ – вже про це знають... Nature Publishing Group запустила платформу Scientific Reports, на якій у відкритому доступі буде розміщено роботи з галузі природничих наук. Увесь тягар витрат покладено на авторів: зголосяться до січня 2012 – отримає спеціальну знижку 20%, решта – змушені будуть заплатити € 1308 за публікацію. Побажаємо авторам багатих і щедрих інституцій, а самі активно слідкуватимемо за статтями з позначкою OPEN.

Що не знають студенти?

«Замість того, щоб поспілкуватись з бібліотекарями (відносини з якими, як правило, невизначені), студенти звертаються за допомогою до більш логічного джерела: людини, яка дала їм завдання, і яка зрештою буде оцінювати їхню роботу… На жаль, часто викладачі настільки ж обізнані про бібліотечні ресурси, як і студенти».

Бібліотекарі США: 1880-2009

За даними аналізу опублікованого OUPblog Oxford University Press, кількість бібліотекарів у США за останні 20 років зменшилась на 30%.

Абсурд і три мільйони злочинів

Поки в Україні знову сканують картки, англійці схоже думають щоб ще оцифрувати. Приблизно 1840 тисяч зображень (сторінок) Національного Архіву злочинів, судів і покарань будуть доступні через Мережу орієнтовно вже в грудні 2012 року. Колекція включає в себе записи Міністерства внутрішніх справ, в'язничних комісій, міської поліції, Центрального кримінального суду і Адміралтейства, які датовані починаючи з 1782 року. Записи будуть доступні для пошуку за іменем, псевдонімом, датою народження, місцем злочину і покаранням.

Азаров: Бібліотечну мережу потрібно модернізувати

Поки мене тут не було, наш рідненький Кабмін згадував про бібліотеки. Прем'єр Азаров доручив опрацювати проект модернізації мережі українських бібліотек. Розпочати з шкільних! Кожен український бібліотекар розуміє, що модернізація бібсистеми неможлива без Мінкульту, але чомусь пан прем’єр доручив сю благородну місію лише Міністерству освіти і науки, молоді та спорту.

Ти мені, а я тобі

Для пошукових машин не секрет, що українські репозитарії отримують вкрай мало посилань з інших тенет-ресурсів. 2 головні причини, через які ви не хрумаєте той чи інший товар: а) не подобається якість; б)  навіть не здогадуєтесь про його існування. Пропонується: створювати науково-популярні статті у яких би висвітлювались здобутки рідних наукових груп, інституцій, вчених, з відповідними лінками на праці в архіві, і надсилати установі-партнеру, яка розмістить вашу статтю на своєму сайті. У відповідь установа-партнер надсилає аналогічну свою статтю, яку вже ви повинні розмістити у себе на сайті.

Соціологічні дослідження в бібліотеках

Натрапив на результати опитування користувачів бібліотеки НаУКМА. Переспіваючи Толстого: всі бібліотеки щасливі по своєму, всі бібліотеки нещасні однаково. Соцдослідження у бібліотеках штука модна, але найчастіше вибірка коливається у межах сотні. Згідно звітів обслуговування така кількість респондентів навряд може вважатись репрезентативною. Крім цього, в академічних – регулярно тотальну більшість серед опитуваних беруть студенти. Легко здогадатись про причини.

Справу закрито

Кримінальну справу щодо Бібліотеки української літератури в Москві та її директора закрито. Правоохоронними органами Росії не виявлено жодних ознак наявності літератури екстремістського характеру в бібліотеці та складу злочину в діях її директора (УНІАН). 
Хто тільки з українських політиканів у грудні-січні не рвався створювати вогнища популяризації укрліту?.. Минуло кілька місяців – вже давно ніхто нічого не створює.

Безкоштовний доступ до Memory Studies

Поспішайте! До 31 серпня безкоштовний доступ до номерів журналу Memory Studies. На сторінках видання розглядаються теоретичні і методологічні питанням колективної пам'яті, колективної інтерпретації минулого. Видається з 2008 року. Просто перейдіть на цю сторінку і пройдіть реєстрацію (за бажанням анкету можна заповнювати не надто достовірно).

Рейтинг дослідницьких центрів України (липень 2011)

У порівнянні з січнем – двійко українських лідерів підросли у Ranking Web of World Research Centers, решта навпаки віддали кілька позицій. Один січневий український боєць не протримався до літніх ранжувань. НІСД надалі попереду НАН.

Інституційний репозитарій: Про ДОСІ і ВЖЕ не працює

Нишпорив вітчизняними електронними архівами у пошуках новинок бібліо-світу. Далеко не всі колекції приязно реагували на такі запити, відтак – назбиралось кілька замальовок...

Цього літа теоретики Відкритого Доступу можуть схрестити шампура дискутуючи – Куди віднести Електронні документи НТУУ «КПІ»?: у відкритому доступі значиться лише 1 документ, перегляд інших вимагає реєстрації.

Проект «Історична спадщина – українське працевлаштування та міжнародне визнання». Працевлаштувались?

«...Це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону» (звідси)

Дисертації безкоштовно

Часто молоді аспіранти прагнуть поглянути хоча б на яку-небудь дисертацію (просто дізнатись – Як вона виглядає? & Чого від них хочуть?). В українських репозитаріях вже назбиралось достатньо таких зразків. Дисери ніби і захищають, але все рівно купа фірмочок обіцяють же за окрему плату дістануть вам текст будь-якої. Мабуть, викласти роботу в тенета – найкращий спосіб гарантувати, що на вашій дисертації ніхто тишком-нишком не зароблятиме.

Наукова періодика: традиції та інновації

Шкодую, що не знайшов раніше… 8 червня 2011 року в Київському будинку вчених відбулася друга науково-практична конференція «Наукова періодика: традиції та інновації».Успішні наукові видання в Україні є, про академічний веб-простір науковці знають, є проблеми і є шляхи їх вирішення. А ось RSS на сайті НАН України нема. А навіщо?! Будь-який контакт академіка з нетом має розпочинатись з візиту на сайт НАНу і тільки потім юзати рідер.

Той самий Ісідро

На вихідних можна спробувати послухати стару (2009 рік) двогодинну доповідь керівника Cybermetrics Lab Ісідро Агійо (Isidro F. Aguillo) з російським синхронним перекладом. Або просто почитати таке ж древнє інтерв’ю – Російські вузи ігнорують можливості Інтернету. Хоч давно це діялось і не про нас сказано, але багато речей досі актуальні:

Рейтинг бізнес-шкіл України (липень 2011)

У липневих Ranking Web of World Bussiness Schools українські бізнес-школи у порівнянні з січнем піднялися на кілька позицій, плюс з’явилось дві нові установи. Найвища сходинка серед українських знову належить Київській школі економіки.

Google Scholar Citations

Вже давненько Ґуґл Академія не тішила нас новинками і ось нарешті наприкінці липня з’явився проект Google Scholar Citations, який дозволяє науковцям створити свій профіль у Ґуґл Академії, відслідковувати цитування своїх робіт і автоматично вираховувати h-індекс. Найцікавіше із запропонованого – якщо ви зробити профіль відкритим, то він буде з’являтись у результатах пошуку. У керуванні профілем примостилася кнопка Add, яка дозволяє додати нові неіндексовані в ҐА матеріали. Це ще, імхо, не Прощавай український інституційний репозитарію, але вже Добрий вечір!

Рейтинг репозитаріїв України (липень 2011)

Як підказують мені у коментарях – з’явились липневі рейтинги репозитаріїв від Вебометрікс (щоправда, у шапці далі стирчить січень). Серед новинок цього літа: 1) Стрімкий ривок репозитарію ХНАМГ (за показником Scholar увійшли в першу світову 30-ку!); 2) Увірвався у рейтинг і відразу ж на 2-гу позицію по Україні репозитарій СДУ. Більше українських новачків у рейтингу не помітив, решта старожилів суттєво не змінили своїх позицій.

VuFind

Відбувся реліз нової версії VuFind – бібліотечна пошукова система з відкритим вихідним кодом, яка пропонується на заміну традиційним OPAC і дозволяє шукати та переглядати відразу всі ресурси вашої бібліотеки. VuFind повністю модульна, можна використовувати окремі компоненти, змінювати або додавати модулі + широкий діапазон параметрів для налаштування. VuFind безкоштовна (GPL open source license), працює з простим, Google-подібним інтерфейсом. Поюзати демку. Вже сьогодні VuFind використовують у London School of Economics, National Library of Ireland, Yale University, National Library of Australia… (весь список).

Springer's MyCopy: друк за вимогою

Якщо інтелектуальне піратство і вдасться коли-небудь перемогти, то навряд це вдасться зробити за допомогою технологій. Скоріш за все – за допомоги нових бізнес-ідей. Тому, такі великі видавництва як Springer, просто зобов’язані експериментувати з новими комерційними моделями.

Springer's MyCopy – унікальна послуга, що дозволяє замовити примірник книги за EUR / USD 24,95! У даний час пропозиція розповсюджується на більш як 20.000 книг видавництва. Послуга працює лише для установ, які передплатили одну і більше eBook-колекцій. За 24,95 вам видрукують примірник у м’якій обкладинці (палітурка кольорова, всередині чорно-біло), не для перепродажу.

Рослини в інтер’єрі бібліотек

Блукав українськими електронними архівами і знову натрапив на матеріали вже колись згадуваної конференції. Оцініть! – А.В. Голтвянский «Фантазии природы. Удивительные создания растительного мира. Растения в интерьере библиотек». 65 слайдів, цієї безсумнівно пізнавальної презентації, прикрашено зображеннями різноманітних чудернацьких і часто гидотних рослин нашої планети. За які ноги це вдалось притягти до бібліотек?