Працювала в бібліотеці пару років відразу після училища. Врешті мені сказали: «Ми тебе не можемо підвищити, тому що ти наймолодша». Ще трішки попрацювала і звільнилась.
Через 10 років повернулася у бібліотеку і врешті мені також сказали: «Ми тебе не можемо підвищити, тому що ти наймолодша». Попрацювала пару років і звільнилась.
Тепер, коли я вже через 20 років знову повернулась у бібліотеку, коли самій вже небагато до пенсії залишилось, ви не повірите – я далі, справді, наймолодша! Нікого вже ні про яке підвищення і не питаю.
Ага, бо підвищують не за ентузіазм і творчий підхід, а за бібліотечний стаж. То ж нічого дивного, що молодь не йде працювати у бібліотеку.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що вік - це не критерій оцінювання професійних якостей для кар"єрного росту. Олег Ольжич сказав: "Захочеш і будеш! В людині, затям,
ВідповістиВидалитиЛежить невідгадана сила..." Все залежить від людини. Або воно, бажання, є або його нема...
БАЖАЮ ВСІМ УСПІХУ І ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД РОБОТИ!!!
А може не так добре працювала?.. ))
ВідповістиВидалитиМожливо, справа в самій пані Х ?
Хто хоче - шукає як це зробити. Хто не хоче - причини, пояснити чому не вийшло.
ВідповістиВидалитиТож підтримую Олю.
@olga: тоді і тлумачення відмови з боку дирекції мали б бути відповідні, а не пояснювати все через вік.
ВідповістиВидалити@ПБ: Здається мені, що все ж таки справа в самій дівчині (тепер вже майже пенсіонерці).:-)
ВідповістиВидалитиБули й в нас такі кадри. Бідолашна адміністрація відмовляла їм якнаймога коректніше (щось на кшталт вищенаписаного...). Не хочеться хвалитись, але коли я прийшла після інституту, проробивши рік, зайняла посаду в.о. зав.відділом (завідувачка пішла в декретну відпустку), хоча була сама наймолодша у відділі на той час.???
Адміністрації, яка б вона не була, на мій погляд, потрібні люди, які працюють. Хоча, хто зна... Обставини бувають різними. ))
Вік і професійність... Думаю, що питання не тільки в цьому. Радше в тому -- хто і як вміє себе подати керівництву. Підвищують не того, хто гарно працює і є фахівцем, а того, кого ВВАЖАЮТЬ таким. Велику роль відіграють особисті симпатії, а також те від КОГО прийшов у бібліотеку працівник... Єдине хочеться побажати тим, у кого за плечима лише Господь Бог -- працюйте перш за все заради себе, заради власного задоволення, не очікуйте на похвалу чи оцінку ваших заслуг... У Бога є лише одні руки -- ВАШІ, але можливостей у нього значно більше, ніж у всіх "дядьок" і "тьотьок". І ще одне -- для життя потрібно набагато більше коштів, ніж наші бібліотечні зарплати навіть вищого рівня. Пошкодуйте тих, хто "на горі" -- вони ж бояться конкуренції, їх елементарно можуть "підсидіти"
ВідповістиВидалити"...від КОГО прийшов у бібліотеку працівник..."
ВідповістиВидалитиВласне я прийшла не від КОГО і за плечима був тільки БОГ... А працювала, як Ви кажете, пане Аноніму, для власного задоволення. Але, можливо, часи інші були. Бо працюю (божечки!)- через рік буде вже 30 років). ;-))
І ще одне -- не кожен рядовий працівник може бути хорошим керівником і організатором. Хтось, можливо, хоче підвищення думаючи, що грошей буде більше, а обов'язки ті самі або й менше... Крикнув на підлеглих -- і вже всі працюють, що там такого -- керувати! Визначіться чого саме ви потребуєте, які амбіції свої хочете задовольнити... Чи за цим тільки ваша меркантильність, чи ви справді хочете змінити світ на краще?
ВідповістиВидалитиТаємничому бібліотекарю, за моїми підрахунками, щонайменще 52, вже втретє прийшла до бібліотеки в якій не змога відкрити свої здібності. Чому прийшла? Невже такий потяг до бібліотечної справи, нажаль чомусь є сумніви.
ВідповістиВидалити"...чи ви справді хочете змінити світ на краще?"
ВідповістиВидалитиА ось з цим я цілком згодна! ;-)
@olga: ...адміністрація відмовляла їм якнаймога коректніше...
ВідповістиВидалитиА навіщо така псевдо-коректність? Сказали б чесно - "хочемо від вас це, це і це, а потім ще раз на вас поглянемо".
"А навіщо така псевдо-коректність?"
ВідповістиВидалитиПросто то була дочка однієї з колишніх працівників бібліотеки. Їй, до речі, давали змогу не один раз продемонструвати свої здібності. Мати була завжди на доброму рахунку, а от дочка... - не дуже. Можливо, з поваги до матері проявили "псевдо-коректність"?
Хто зна? Це було так давно.
А, взагалі, то я згодна з пані Тетяною і з Babilonia bibliotecario!!! :-)
ВідповістиВидалитиПБ:"хочемо від вас це, це і це, а потім ще раз на вас поглянемо" Переважно навантажують на роботі тих, хто й так добре працює... Навантажують-навантажують, а потім кажуть -- "на жаль вільних вищих місць немає"... і особливо це весело тоді, коли одночасно на вищу посаду приймають нового працівника, якого ти ж маєш до того всього ще й навчати... Тому -- працюймо у власне задоволення!
ВідповістиВидалитиЩе з цього приводу: цікаво, а за ці довгі роки "поневіряння" на бібліотечній ниві пані Х хоч отримала вищу фахову освіту, чи ні? Може їй треба було перекваліфікуватись та реалізуватись якимсь іншим чином, у другій галузі? І, взагалі, пане Бібліотекарю, звідки Ви "витягли" такий цікавий персонаж? ;-)
ВідповістиВидалити@olga: ну чого ж цікавий? Ось бачите у Вас нема такого негативного досвіду, а анонім знаходить якісь паралелі...
ВідповістиВидалитиРізні бувають бібліотеки.
Я, н-лад, якщо порівнюватиму свою попередню з теперішньою - "небо і земля".
Нашого таємничого бібліотекаря мабуть вже гикавка напала, так ми його жваво обговорюємо.
ВідповістиВидалитиСтосовно освіти теж питаннячко виникає, середня спеціальна освіта сама по собі стає гальмом “кар’єрного” росту. На сьогодні, людина маючи таку освіту, не може займати посаду вищу ніж бібліотекар (методист, бібліограф, редактор ) І категорії, а от стати провідним або завідувачем відділом то вже проблематично. Так що як казав В.І. Ленін “.Вчитись, вчитись,вчитись…”
Я вже не кажу, про необхідність стажу роботи на певній посаді, для того щоб претендувати на підвищення, а наш бібліотекар своїми перервами в кар’єрі кожного разу , на моє думку, ще втрачав кваліфікацію…
ПБ: Я, н-лад, якщо порівнюватиму свою попередню з теперішньою - "небо і земля". Приємно, що вам поталанило з роботою і, надіюсь, з керівництвом. Але негативний досвід є теж корисним -- більше будеш цінувати те позитивне, що набув... Все пізнається у порівнянні.
ВідповістиВидалити...більше будеш цінувати те позитивне...
ВідповістиВидалитиВоно то так, але завжди хочеться чогось більшого=)
А що робила в ті періоди, коли не працювала в бібліотеці, нп. тих перших 10 років? Чому звідти пішла? І невже така велика різниця в грошах, нп. між 1 та 2 кат.?, чи виключно питання престижу та кар'єрного зростання? І чи ми на посадах керівників отримуємо відповідну оплату, чи працюємо - тому що хочемо щось зробити?
ВідповістиВидалитиВ завершение: "барышню" искренне жаль. По-моему, она так и не реализовала себя в этой жизни. Но, как говорят, человек сам кузнец своего счастья. И в первую очередь надо искать причины не в ком-то, а в себе. И, если хочется чего-то большего, то нужно этого добиваться, самосовершенствоваться.
ВідповістиВидалитиПід лежачий камінь вода не тече! ))))
Побоююсь, що коментаря з перших уст ми так і не дочекаємось. Воно і дивно...
ВідповістиВидалитиА я нагадаю, що будь-хто може запропонувати "Гостьовий пост" - pan.bibliotekar@gmail.com
якщо хочеш підвищєння - працюй, і не звільняйся!!!
ВідповістиВидалити