Фетишизм

Таку ось обіцянку вичитав: «Вже зараз до 50% всіх книг я читаю електронно, а в майбутньому планую довести цю цифру до 80-90% (і це при тому, що я роками вважав себе фанатом паперової літератури)». Відразу ж пригадались  протилежні потуги бібліотекарів-старообрядців, які «не дають електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою». Скажіть, ну невже найголовніше у книзі це: папір, чи не-папір? Є ще така популярна Інтернет-показуха з тієї ж опери: «Я не дивлюсь телебачення!». Для чого створювати собі кумира, чи малювати страшного чорта?! Чи не краще брати потрібне незалежно від того, чи це папір, чи монітор ПК, чи динамік радіоприймача, чи екран телевізора…