Для любителів кругових діаграм

У 1971 році Василь Леонтьєв у зверненні до Американської економічної асоціації, писав: «Минув той час, коли найкраще, що можна було зробити з великими наборами змінних, це їх або усереднити, або об’єднати в широкі агрегати, що, зрештою, одне й те ж. Тепер ми можемо маніпулювати складними аналітичними системами без пригнічення ідентичності їх елементів». Сьогодні в арсеналі бібліотечної статистики ми маємо DOI, HTTP-cookie, PersonId… По суті в процесі розкладання на атоми інформаційних потреб користувачів нас може стримувати тільки професійна етика, захист персональних даних, але аж ніяк не технології. 


Однак, бібліотечні статистичні звіти у нас далі виглядають а-ля «за рік було видано 30% книг українською мовою, 30% російською мовою і 40% іноземними мовами». 

Що можна дізнатися з таких цифр? Для чого їх збирати, вираховувати і з чим їх потім порівнювати?

4 коментарі:

  1. Цілком підтримую Ваше занепокоєння бібліотечною статистикою. Вже 2 роки поспіль посилала до наших головних методистів додатковий exl-файл із показниками нових напрямів діяльності (які вже становлять майже 30 відсотків роботи бібліотеки). Але знов у звітності за 2017 р. ті напрями не враховані. Сумно

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тут мова про деталізацію нашої статистики, а не про нові напрямки (хоча це справді дуже сумно і підозріло - невже за 2 роки нічого не можна було зробити?!!). По суті власник будь якого комерційного продукту, який ми пропонуємо користувачам у читальних залах, знає тепер про наших користувачів у мільйони разів більше за нас.

      Видалити
  2. З величезною повагою до наших головних методистів (і симпатією особисто до пані Наталії Якуніної) як тих, хто впливає і фіксує (за стат. показниками) розвиток чи деградацію бібліотек ВНЗ, поясню свій попередній коментар. Мені здається, що статистичні звіти повинні відображувати РЕАЛЬНУ картину діяльності бібліотек. Бо інакше рух вперед бібліотеки, підвищення її ролі у ВНЗ, покращення компетентностей її фахівців тощо навряд чи будуть адекватно сприйматися спільнотою й керівниками вишів, міністерств, перевіряючими інстанцями (на кталт, "... а що це ви тут понаписували в посадовій інструкції? Хіба бібліотека цим повинна займатись? А покажіть стат.звіти? Немає в звіті... Тоді штат скорочуємо!"). І якщо вже переважна більшість із 111 бібліотек ВНЗ держави фіксують, що займаються величезним новітнім напрямком діяльності, потребуючим великого морально-фізично-психологічного навантаження та нових компетентностей, то, мабудь, це повинно мати відображення у стат. звіті. Спираюсь при цьому на загальні результати соц. опитування бібліотек ВНЗ України (кв.-трав. 2017 р.), які опубліковано в статті Т.Колесникової "Танці крапель на воді з елементами айкідо або розвиток «Library Publishing» у ВНЗ України" - http://vislib.onu.edu.ua/article/view/118361/112415 або http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10284/1/Kolesnykova.pdf. Можна прочитати лише висновки. 111 бібліотек-респондентів стверджують, що
    сервіси бібліотечного видавництва на сьогодні як: а) окремий напрямок роботи –
    у 23,4 % бібліотек; б) окремі послуги – 30,6 %; в) не практикуються, але плануються – 36 %. Якщо, глибокошановані мною головні методисти країни, потрібна особисто від мене якась допомога, то ви тільки скажіть - я підключуся.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ще раз напишу, що допис не про статистику робочого часу бібліотекарів, а про аналіз звернень та поведінки користувачів бібліотек, який ми тепер можемо виконувати і відслідковувати в режимі реального часу, як, наприклад, дані авіарейсів.

      Видалити