Etymo: хроніки штучного інтелекту

Карколомні темпи росту наукової інформації примушують добряче попотіти дослідників, що займаються Artificial Intelligence – лише на ArXiv щотижня з’являється майже 500 нових препринтів. Манчестерські науковці запропонували онлайн-інструмент Etymo для полегшення пошуку досліджень та розробок у галузі штучного інтелекту. Як правило, пошукові алгоритми систем для науковців будують видачу на основі даних щодо цитованості документів. Проте, найновіші публікації не встигають заробити цитувань, і тому творці Etymo використали інший підхід для швидкого виявлення релевантних документів. 

JIC Index: хто використовує і як?

Слово Index може викликати в бібліотекарів мігрень та головні болі, адже все більше українських редакторів і проректорів прагнуть запхнути свої журнал хоч у якісь метрики. Однак, з сумським проектом Journal's International Compliance Index (JIC Index) від ТОВ «Ділові перспективи» ніби все гаразд. Основна ідея проекту – продемонструвати ступінь відповідності конкретного академічного журналу міжнародним стандартам видавничої діяльності. Група експертів оцінює журнал, вираховує JIC Index і відправляє журнал в одну з 5 категорій. 

Як цитувати українські джерела в скопусівських публікаціях?

Частенько мені скаржаться наші молоді гуманітарії, що їм лячно цитувати україномовні джерела в англомовних публікаціях. Звичайно, можна неетично промовчати про використані кириличні джерела, але краще цього не робити. Давайте просто перевіримо, як із цим впоралися інші автори, та на власні очі пересвідчимось, що іноземні редактори і рецензенти не вліплять вам автоматом відмову тільки через те, що ви зробили посилання україномовне джерело. 

Як заблокувати анонімайзери в читальних залах?

У травні минулого року президент України підписав указ про санкції проти Росії, які передбачають, зокрема, блокування доступу до російських соцмереж та поштових сервісів. Нібито таким чином українські посадовці спробували блокувати доступ до головних засобів поширення фейкових новин і пропаганди країни-агресора, хоча навіть сам президент вагався понад 3 роки, перш ніж закрити власну сторінку ВКонтакте. Словом, українська влада хотіла як краще, а вийшло… 

Нова наукометрична база Dimensions

Компанія Digital Science оголосила про запуск нового продукту Dimensions – єдина платформа, що поєднує базу даних цитувань, набір аналітичних інструментів, просунутий пошукувач наукових публікацій та зручний доступ до повних текстів. У порівнянні з продуктами Elsevier і Clarivate, Dimensions сповідує бізнес-модель freemium – безкоштовний індивідуальний доступ без реєстрації. При цьому, безкоштовна версія Dimensions містить більшу частину функціоналу Scopus та Web of Science. Варіант для установ Dimensions Plus коштуватиме $10000-30000, тож, підозрюю, вітчизняним установам вистачить аналітичних інструментів у безкоштовній версії. 

Volunpeers: ставай у лави рецензентів-добровольців

Elsevier повідомляє про успіх ініціативи volunpeers на прикладі відомого журналу Journal of Molecular Biology (JMB). Потенційним рецензентам потрібно було заповнити форму на Reviewer Recognition Platform, вказати свої компетенції та очікувати сповіщення про відповідні рукописи. Лише за рік кількість рецензентів, які зареєструвались через домашню сторінку JMB, зросла більш ніж на 700%, рецензії від добровольців надходили швидше за «стандартні» рецензії, а редактори були більш задоволені якістю цих рецензій. 

Бережіть очі – встановіть синій світлофільтр

Вважається, що з усього спектра видимого світла найбільш негативно впливають на зір фіолетові та сині кольори, якими нас цілодобово щедро обдаровують екрани ноутбуків, смартфонів, ПК та інших електронних ґаджетів. Поки ще не доведено, але офтальмологи підозрюють, що подібні тривалі контакти з «блакитними екранами» збільшують ризик виникнення макулярної дегенерації. Крім того, синє світло пригнічує виділення гормону мелатонін, що відповідає за міцний та здоровий сон людини. 

Feed Navigator: фінські наукові ріки

Безкоштовний фінський сервіс Feed Navigator – це своєрідний спеціалізований каталог RSS-каналів веб-сайтів з різних наукових дисциплін. Без будь-яких додаткових реєстрацій обираєте улюблені публікації та ключові слова, створюєте свою персональну river of science і отримуєте найновішу інформацію на теми, що вас цікавлять, просто натиснувши сірий ромб ліворуч. Публікації можна відразу переглядати, зберігати, ділитися у соцмережах, чи експортувати у RefWorks. Зараз користувачам доступно майже 11700 каналів, що постійно оновлюються. 

Проект наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»: який у цьому SENSE?

Наприкінці року Міністерство освіти та науки України дуже оперативно провело громадське обговорення проекту наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Повідомлення з’явилось на сайті ввечері 21 грудня 2017 р., а зауваження та пропозиції просили надсилати до 30 грудня 2017 р. Проте, текст проекту досить активно розповсюджувався через фейсбук-сторінку Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, тому всі зацікавлені мали час, щоб відреагувати. 

Наукпоп українською: ще зовсім недавно ми могли тільки мріяти

Кілька років тому безуспішно намагався агітувати колег до популяризації науково-популярної літератури навіть за умов нульового комплектування. З україномовним наукпопом були тоді величезні проблеми – пригадую, не знайшов нічого популярного про еволюцію новіше 1918 року! Молода плеяда вітчизняних видавців нарешті відкрили для себе прибутковість наукпопу і вже на Франкфуртському книжковому ярмарку західні видавці дивуються, що за придбання прав на переклад і видання книжки між собою конкурують по 5-6 українських видавців! Поки не планую повернути щомісячні дайджести «Наукопоп» – просто, окремий допис, щоб відзначити успіхи українських перекладачів науково-популярної літератури.